Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » У Чернігові підполковник СБУ отримав умовний строк за ненавмисне вбивство колеги

У Чернігові підполковник СБУ отримав умовний строк за ненавмисне вбивство колеги

 

Днями в Новозаводському райсуді Чернігова судили підполковника СБУ Віктора Котова (Ім’я і прізвище обви­нуваченого змінені). Слідство інкри­мінувало йому вбивство з необереж­ності. Трагедія мала місце два ро­ки тому. Котов вистрілив з автомата в озброєного чоловіка, якого прийняв за диверсанта. Куля прошила його ті­ло і влучила в 49-річного колегу Котова Олександра Павлюка, котрий на­магався затримати незнайомця. Ра­на виявилася смертельною. За ско­єне підполковнику світило від 3 до 5 років за гратами, але суд пожалів йо­го і дав умовне покарання. При цьому зобов’язав виплатити родині загибло­го 500 тисяч гривень моральної ком­пенсації.



Фото - ілюстративне

Віктор Котов — уродженець Ніжинсько­го району. Розлучений, має малолітню ди­тину. В СБУ працює з березня 2003-го. Ни­ні служить у контррозвідці Управління СБУ в Чернігівській області. Інформацію про це озвучили на відкритому судовому засіданні.
Усе сталося 25 лютого 2022-го на Кіровоградщині. За день до того зведена група співробітників СБУ з різних областей Укра­їни, у складі якої були Котов із Павлюком. перебувала на завданні в Луганській об­ласті. 24 лютого у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії бійцям надійшов на­каз передислокуватись у Знам’янку Кірово­градської області. Туди вони прибули о пів на першу ночі.

Переночувати зупинилися в міському «будинку піонерів» (так місцеві на­зивають Центр дитячої та юнацької твор­чості). Кругом виставили спостережні пости. Уранці готувалися до від’їзду, коли близь­ко 10-ї біля «будинку піонерів» з’явився невідомий чоловік, який намагався зайти в бу­дівлю. Його не пустили. Один із рівненських есбеушників запитав у чернігівських: «То ча­сом не ваш колега на подвір’ї?» Виглянув­ши у вікно, чернігівці сказали, що ні. І виріши­ли з'ясувати особу підозрілого чоловіка (той мав кремезну статуру, високий зріст і був у камуфляжних штанах).

Котов узяв автомат Калашникова і вий­шов на вулицю. А разом із ним — кілька йо­го підлеглих (без зброї. Підполковник із дво­ма колегами стали навпроти незнайомця. Іще один есбеушник став справа від нього, а Павлюк (він служив водієм у Чернігівсько­му управлінні СБУ) — зліва.

Незнайомець по­чав розпитувати: «Ви хто такі? Що тут роби­те? На якій підставі перебуваєте в будівлі?» Котов представився і пред’явив йому посвід­чення співробітника СБУ. А тоді попросив чо­ловіка показати свої документи. Той занерву­вав і почав відходити назад. Павлюк із коле­гою спробували затримати його, та незнайо­мець відштовхнув їх: завів свою руку за спину, а хтось із есбеушників крикнув: «У нього ствол!» Пролунав постріл із пістолета. Під­полковник різко звів запобіжник і навів автомат на незнайомця. А коли їхні стволи порів­нялися (нападник теж направив пістолет на Віктора) — Котов вистрелив. Незнайомець упав замертво. Павлюк теж...


Своєї вини підполковник не визнав. На суді пояснив: часу на попереджувальний по­стріл у нього не було, діяв за ситуацією. Ви­стрілив лише раз. За словами Котова, по­тім на місце події приїхала слідчо-оперативна група поліції й забрала в нього автомат (у ма­газині нарахували 29 набоїв із 30), а ще ви­лучили пістолет убитого (де також не виста­чало одного патрона).

«Про те, що куля, яку дістали з тіла Павлюка, була стріляна з мого автомата, я дізнався лише в жовтні 2022 ро­ку — коли мені оголосили підозру.

Але я в ко­легу не стріляв. Куля влучила в нападника, і вже в його тілі змінила траєкторію. Тому цивільного позову (рідні Павлюка запросили 500 тисяч гривень моральної компенсації. — Авт.) не визнаю. Хоча й жалкую про трагічні наслідки», — заявив на засіданні Котов.

Екс­пертиза підтвердила, що куля спершу влучи­ла в нападника (у нього було наскрізне вогне­пальне поранення), а потім боком попала в груди Павлюку і зосталася там. Детальні по­яснення експерт надав на суді: «Той факт, що куля зайшла боком, свідчить про те, що во­на втратила кінетичну енергію внаслідок зі­ткнення з перешкодою, зокрема м’якими тканинами людини. Крім того, вона могла зрикошетити від ребра».

Потерпілим у справі проходив син Олек­сандра Павлюка — Сергій. Він наголосив, що, поки тривало розслідування, Котов на­віть не вибачився. І просив суддю призначи­ти обвинуваченому суворе покарання. Про­те сама по собі правомірність застосуван­ня зброї підполковником ніким не оспорюва­лася.

Позиція прокуратури зводилася до то­го, що Котов діяв недбало. Захист же ствер­джував, що в тих умовах Віктор не мав іншої можливості відвернути загрозу своєму життю. Суд погодився з доводами прокурора: «Обвинувачений в силу свого професійного досвіду та навичок володіння зброєю міг пе­редбачити, що постріл з автомата з близької відстані в нападника потенційно може завда­ти ушкодження іншим особам. Крім того, Ко­тов, який тримав автомат на відстані 26 сан­тиметрів від тулуба нападника, міг змістити­ся вбік і провести затримання зловмисника, що з урахуванням реального співвідношення сил (на подвір'ї було не менш ніж 8 співробіт­ників СБУ) стало б більш ефективним захо­дом і не створило б смертельної небезпеки оточуючим».

Обираючи міру покарання, суд­дя зважила на позитивну характеристику Ко­това з місця служби і на той факт, що він жал­кує про скоєне. Тож йому присудили 5 років тюрми, замінивши його іспитовим строком у З роки. Офіцерського звання позбавляти не стали. А ось цивільний позов потерпілого все ж таки задовольнили — у повному обсязі. Те­пер у сторін є місяць, щоб оскаржити вердикт або ж прийняти все як є.

Джерело: газета “Гарт”, Юрій Нікітін

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: вбивство, підполковник

Добавить в: