Анатолій Михайлюк: «Претендуємо на статус загального закладу охорони здоров’я»

 

Якось так вийшло, що Борзнянська лікарня працювала собі й працювала, в неї з’явився новий керівник, а ми, пацієнти, вже почали звикати до реформи системи охорони здоров’я, хоча всі розуміють, що це, швидше, не реформа, а оптимізація, призвана зекономити державні гроші. Та останнім часом поповзли чутки, що лікарню планують закривати і взагалі швах, що медичний персонал уже не так ретельно ставиться до роботи і тому подібне. Що цікаво, інсайдерська інформація (таким грамотним словом називають інформацію зсередини, в даному випадку - від самих медиків) це навіть не сказати, що підтверджує, хоч і не зовсім заперечує. Мовляв, самі до ладу не знаємо.



Директор КНП «Борзнянська міська лікарня» Анатолій Михайлюк компетентно розповів про все, що зараз відбувається в лікарні, аби пацієнти не створювали ажіотажу навколо цієї, безсумнівно, важливої проблеми (та чи проблеми?).

- Отже, Анатолію Во­лодимировичу, запитан­ня дуже «неочікуване»: що чекає на вас, медиків і на нас, пацієнтів?
- Так, медична рефор­ма триває і кидає нам все нові й нові випробування. Так, 29 лютого Кабмін видав постанову №174 «Деякі питання організа­ції спроможної мережі за­кладів охорони здоров’я», згідно якої у складі спро­можної мережі визнача­ються наступні категорії закладів охорони здоров’я (ЗОЗ): надкластерні; кластерні ЗОЗ; загальні ЗОЗ; надавачі медичних послуг, які надають пер­винну медичну допомогу; центри екстреної медич­ної допомоги та медицини катастроф із пунктами по­стійного базування бригад екстреної (швидкої) ме­дичної допомоги.

Якщо коротко, то ці ка­тегорії визначені, виходя­чи з кількості населення, яку вони обслуговують, виду й кількості наданих медичних послуг. Відпо­відно до цього буде й фі­нансування закладів.

За проєктом, до спро­можної мережі в Чернігівській області планується 2 надкластерних ЗОЗ - Чер­нігівська обласна клінічна лікарня та Чернігівська обласна дитяча клінічна лікарня, 4 кластерні ЗОЗ - Чернігівська міська лікар­ня №2, Корюківська ЦРЛ, Ніжинська й Прилуцька міські лікарні. Решта лі­карень, у тому числі й Борзнянська, борються за статус «Загальний заклад охорони здоров’я».

- Розкажіть трохи до­кладніше, чому важливо мати цей статус?
- Тому, що не отри­мавши його, Національна служба здоров‘я України суттєво зменшить фінан­сування закладу, а до- фінансування в такому випадку повинно відбува­тися за рахунок місцевого бюджету. Це, як ви розу­мієте, дуже важкий тягар для нього: якщо бюджет «не потягне», ми виму­шені будемо йти на непо­пулярні заходи, зокрема, на скорочення медичного персоналу. Власне, тому й поширюються чутки про майбутнє скорочення, а то й закриття нашої лікарні. А це не відповідає дій­сності, тому що ми, як я вище сказав, докладаємо всіх зусиль для отримання статусу загального ЗОЗ.

- Що конкретно ро­биться для цього?
- До 1 травня Черні­гівська ОВА розробляє та надає для погодження МОЗ пропозиції щодо ви­значення спроможної мережі ЗОЗ. Тому спільно з керівниками Борзнянської, Височанської, Плисківської, Комарівської та Крутівської громад (до нас звертається хоч і не­велика, але стабільна кількість пацієнтів з цієї громади) ми підготували листа голові Чернігівської ОВА та начальнику Управ­ління охорони здоров’я в Чернігівській області. У ньому описали роботу закладу, сильні сторони, обґрунтували потребу за­кладу як загального та звернулись з проханням взяти до уваги при подан­ні пропозиції щодо визна­чення спроможної мережі ЗОЗ можливості нашого закладу - КНП «Борзнянська міська лікарня» і ви­значити його як загальний заклад охорони здоров’я. 6 квітня провели збори лікарського колективу за участю керівників громад. Обговорили, зокрема, пи­тання залучення лікарів-спеціалістів у наш заклад, забезпечивши їх житлом.

Керівники громад пого­дились спільно вирішити це питання. Також під­няли питання придбання санітарного транспорту, вирішили тісніше співп­рацювати з благодійними фондами та організаці­ями. Також вирішили з депутатськими запитами від кожної з громад щодо спроможної мережі ЗОЗ звернутись до Чернігів­ської ОВА. Звертаємося також до народних депу­татів.

- Які критерії має в активі Борзнянська лі­карня?
- Коротко можна відпо­вісти так: формально ми відповідаємо всім постав­леним для цього критері­ям. Але розповім деталь­ніше. Борзнянська міська лікарня продовжує нада­вати послуги спеціалізо­ваної медичної допомоги в умовах воєнного стану. Заклад акредитований на першу категорію. Об­слуговує населення п’яти громад, надає допомогу військовослужбовцям та внутрішньо переміще­ним особам. Наш заклад співпрацює з Національ­ною службою здоров’я за програмою медичних га­рантій по дванадцяти па­кетах:
- хірургічні операції до­рослим та дітям у стаціо­нарних умовах;
- стаціонарна допомога без проведення хірургіч­них операцій;
- профілактика, діагнос­тика, спостереження, лі­кування та реабілітація пацієнтів в амбулаторних умовах;
- стоматологічна допомо­га;
- діагностика, лікування та супровід осіб із вірусом імунодефіциту людини (та підозрою на ВІЛ);
- ведення вагітності в ам­булаторних умовах;
- гастроскопія;
- Колоноскопія;

- хірургія одного дня;
- забезпечення кадрового потенціалу системи охоро­ни здоров’я шляхом орга­
нізації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів.

У цьому році підключи­ли два пакети програми медичних гарантій з палі­ативної медичної допомо­ги (медичні, психологічні і побутові послуги, які допо­магають полегшити життя людям із важким діагно­зом): мобільну та стаціо­нарну допомогу дорослим і дітям.

Наша лікарня має високотехнологічне облад­нання для діагностики та лікування, а саме: віде- огастроскоп, відеоколо- носкоп, відоекольпоскоп, діагностичний комплекс для ЕКГ (так званий хол- тер-монітор для тривалої діагностики стану серця), рентгенівський цифровий діагностичний апарат, електроенцефалограф, електронейроміограф, бі­охімічні напівавтоматичні аналізатори, гематологіч­ні напівавтоматичні ана­лізатори, дерматоскоп, апарати штучної вентиля­ції легень, ультразвукової діагностики, імунофер- ментного аналізу. Усі вони результативно використо­вуються.

Нещодавно встановили кисневу станцію, усі відді­лення забезпечені кисне­вими концентраторами.

Згідно з висновком експерта з будівлі споруд 2020 року, заклад доступ­ний для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
З метою дотримання колективної безпеки піс­ля початку війни в лікарні провели ремонт проти­радіаційного укриття, в якому облаштована опе­раційна, є можливість на­дання медичної допомоги в укритті, маємо три дже­рела резервного електро­живлення.

У минулому році заклад переведено на альтерна­тивний вид палива - твер­де паливо, хоча газове опалення за потреби теж може функціонувати.

У минулому році лікарі поліклініки зробили 42,5 тисячі відвідувань, що на
2,4% більше, ніж у попере­дньому році. Стаціонарно пролікували 3220 осіб (за 2021 рік - 2903 особи.

У цьому році запрацю­вав кабінет електроенце- фалографії, в якому пра­цює молодий досвідчений спеціаліст, що пройшов відповідну підготовку. Також запроваджуємо холтер-діагностику, яку буде проводити молодий досвідчений кардіолог, пройшовши відповідне на­вчання. Раніше для дано­го обстеження хворих на­правляли до Чернігівської обласної лікарні.

Функціонують потужна бактеріологічна лаборато­рія і також досить потужне типове боксоване інфек­ційне відділення.

Стаціонар розра­хований на 120 ліжок. Працюють чотири спеці­алізовані відділення - те­рапевтичне, хірургічне, педіатричне, інфекційне за такими профілями: те­рапевтичний - 40 ліжок, неврологічний - 20 ліжок, хірургічний - 15 ліжок, травматологічний - 5 лі­жок, гінекологічний - 8 ліжок, патології вагітності та хірургії одного дня - 2 ліжка, педіатричний - 15 ліжок, інфекційний - 15 лі­жок. Крім того, функціонує відділення анестезіології та інтенсивної терапії на 6 ліжок.
Лікарі хірургічного про­філю торік виконали 328 операцій, що на 72 опера­ції більше, ніж у попере­дньому році. У поліклініч­ному відділенні проведено 1445 операцій за минулий рік, що на 27,8% більше за попередній.
Враховуючи вищевка­зані дані, вважаємо, що Борзнянська міська лікар­ня має місце в числі спро­можних закладів охорони здоров’я області.

- Можна здогадатися, що не лише ці показники мають значення...
- Так, у вимогах до спроможності ЗОЗ при­сутня і кількість населен­ня, яке обслуговує заклад. Рекомендації говорять про 40 тисяч населення, а ми маємо 30900 чоловік. Але ці 40 тисяч - лише рекомендована кількість. Крім цього, враховується відстань до кластерних лікарень і надкластер- них: від Борзни до Ніжи­на близько 60 кілометрів, а до Чернігова - близько 150. А як бути жителям віддалених сіл Височан- ської громади? Тому всі показники розглядаються у комплексі. Та і взагалі, погодьтеся, має значення зручне розташування са­мої лікарні: і місце гарне - і не в самому центрі міс­та, і від центру недалеко, і компактно.

- Ви згадали про за­лучення нових лікарів...
- Так, я особисто веду перемовини з молодими лікарями. Але, як і кож­ний із нас, вони запитують про гарантії отримання житла. А це обмежується можливостями місцевого бюджету. Одна Борзнян­ська міська рада профі- нансувати лікарню в по­вному обсязі не в силах, потрібна допомога і від інших громад. На даний час ми маємо майже до­статнє фінансування ви­трат на енергоносії. На щось інше, зокрема, на житло лікарям, коштів не­достатньо. Цьому могли б посприяти громади, але вони не мають права фі­нансувати цю статтю. Тож ми зараз домовляємося, щоб громади трохи збіль­шили фінансування енер­гоносіїв, а міська рада вже допомогла придбати житло молодим лікарям. Наприклад, щоб лікарі від­працювали якийсь термін з подальшою можливістю приватизувати його. Моя родина придбала житло за власні кошти.

Джерело: "Вісті Борзнянщини",  Сергій БЛИЗНЮК

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.