Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Анна Скороход продовжує справу Антона Полякова у Чернігові

Радио
Радио

Анна Скороход продовжує справу Антона Полякова у Чернігові

 

11 листопада до Чернігова приїжджала народна депутатка Анна Скороход, і це, як виявилось, був один із багатьох її візитів до нашого міста з початку бойових дій. Незважаючи на її зайнятість і щільне оточення друзями, журналісту все ж таки вдалося поставити їй кілька запитань.



 - Анна Костянтинівна, мало хто у Чернігові знає, що ви часто приїжджаєте сюди? Яка мета ваших відвідин?
-У лютому – березні ми вивозили жінок із дітьми з території міста та прилеглих сіл, привозили гуманітарну допомогу.

 -Багато чернігівців зараз цікавляться - що роблять народні депутати в цей час? Щось їх не видно і не чутно.
-Просто “Слуги народу” заборонили зйомку Верховної ради, а робота депутатів у сесійній залі як була, так і продовжується.

-Які закони прийнято у воєнний час?
- Нардепи ”пропхали” багато з того, що не могли прийняти за попередні три роки, водночас ухвалено закони, які необхідні для ЗСУ.

 - Чи особисто ви задоволені роботою Верховної Ради?
-Я не можу бути задоволеною, доки не бачу результати роботи. Але я задоволена діями ЗСУ, вдячна їм за те, що вони захищають Україну, вдячна Валерію Залужному, якого вважаю найвидатнішим   головнокомандувачем України.

 - Чому ви приїхали саме сьогодні?
- Сьогодні Антону Полякову виповнилося б 35 років. Крім того, мені хотілося відзначити внесок у захист Чернігова учасників чернігівського ГО “Незламні добровольці”.  Взагалі ж, я буваю тут майже щотижня.
Засновник ГО ”Незламні добровольці” Роман Гільєвич та керівник Чернігівського осередку та Чернігівської області Андрій Дирман розповіли про те, як Анна Скороход разом із добровольцями перебувала в Анисові під час обстрілів, разом з усіма падала на землю, коли наближався снаряд, ночувала у підвалах під час оголошення тривоги, домовлялася з керівництвом, коли їхні автомобілі з гуманітарним вантажем не пропускали через пішохідний міст. Ще раніше, до війни, Роман Гільєвич співпрацював із народним депутатом по 206-му округу (Чернігівська область) Антоном Поляковим, той запропонував йому брати участь у виборах до міських депутатів від партії “За майбутнє”.

Одразу після приїзду до Чернігова Анна Скороход вирушила на цвинтар Яцево, де похована близька їй людина Антон Поляков. Наступне відвідування – “Чернігівський центр соціальної адаптації бездомних та безпритульних”, в якому відбулася її зустріч з учасниками нещодавно створеного об’єднання “Незламні добровольці”, що відокремилося від Всеукраїнського Об'єднання Добровольців. До нової організації входять учасники АТО, діючі та  колишні військовослужбовці та їхні дружини, приватні підприємці, волонтери. У лютому – березні вони обороняли Чернігівщину на блок-постах Іванівської ОТГ.





Коли доброволець, у минулому учасник АТО Олександр Фесенко під час ворожого нальоту вивозив у лютому поранених до шпиталю та потрапив під авіаудар, йому довелося застосувати свою майстерність далекобійника у маневруванні автомобілем.

- Водій був цивільний, довелося йому підказувати, як ухилятися від двох ”прильотів” ззаду та одного спереду автомобіля, коли газувати більше чи менше, - розповідає Олександр. - Добре, що бомба попереду впала в кювет і там вибухнула, але треба було миттєво згрупуватися головою поміж колін. Навколо пил стовпом, уламки... І знаєте, після такої колотнечі особливо розумієш, що в добробаті обов'язково має бути надійний тил, де можна поїсти, помитися, відпочити.


Надійний тил їм забезпечувала, серед інших дівчат, весела Катерина Кірик:

-25 лютого нас зібрав Роман, повідомив про обстановку. 28-29 числа в Іванівці було порівняно спокійно, а потім, коли почався наступ на Ягідне, хлопці посилили блок-пости,  разом з нацгвардійцями прийняли бій та допомагали евакуювати поранених.

-Катя, хто забезпечує вас усім необхідним?
-Ми не отримуємо жодної платні, обмундирування добуваємо власним коштом, щоправда, допомагають волонтери. Я дякую людям, які приносили нам продукти, консервацію, хліб, стільки шоколадок, як у ті дні, ми ніколи не їли, та й самі хлопці привозили  з дому все, що було. Ми й зараз готові виступити, у кожного напоготові  броніки, каски, командиру варто лише подзвонити кожному.

У перші дні війни підприємець, директор фірми зі встановлення балконів та дверей Андрій Орлов перебував у розгубленому стані та просто не знав, що йому робити. У військкоматі, куди він пішов другого дня наступу, сказали, що він їм не підходить, а ніяк не брати участь в обороні Чернігова - цього він собі просто не уявляв. 



- Після деяких роздумів я вирішив зайнятися тим, що можу, - згадує Андрій, - спочатку поїхав на блок-пост, розпитав хлопців, що їм потрібно, виявилося - лопати та підстилки, щоб лежати на них в окопах. Але де взяти два десятки лопат, коли в місті зачинено всі магазини? Звернувся до охоронців магазину будматеріалів, вони запропонували мені привезти їжу для сторожа, який уже три дні перебуває на посту без їжі, він відкриє магазин, я візьму лопати. Так і зробили. А далі пішло все легко і швидко: розвозив на автомобілях фірми гарячу їжу по шести точках двічі на день, цигарки, шукав усе, що хлопці просили. Щодня додавалися нові помічники з-поміж знайомих, подруг моєї дружини. Якось прийшла дівчина та дала десять тисяч гривень, я попросив її купити на цю суму цигарок. І коли почалася ця робота, вже було й не страшно, і ніколи було розмірковувати.

Цього дня гостей приймав у своєму Центрі його директор Микола Романов. З перших годин нападу у лютому тут створився волонтерський центр, добровольці якого робили все, що могли для відповіді нападнику, і навіть більше..



На фото Микола Романов та Анна Скороход

Анна Скороход вручила від імені Верховної Ради та від свого імені іменні годинники з пам'ятним написом Андрію Дирману, Роману Гільєвичу, Миколі Барганову, Миколі Романову,  Максиму Кирику та Олександру Лобуру. Ще п'ятнадцятьом добровольцям вручили грамоти - подяки.









-Усі ми так чи інакше беремо участь у майбутній перемозі України, - насамкінець сказала народний депутат. - Але наші справжні герої – не ті, хто розповідає про свої подвиги, а ті, хто мерзнуть на блок – постах у голоді та холоді і не підуть звідти, доки не настане перемога.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Скороход, Романов, Дирман, Лобур, Гільєвич, волонтери

Добавить в:
 
 


Центр Комплект