Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » У клініці Шевчика лікарі допомагають стирати наслідки війни з облич
Рекламодателям

Радио
Радио

У клініці Шевчика лікарі допомагають стирати наслідки війни з облич

 

Стерти наслідки війни з облич - саме таку мету поставили перед собою лікарі су­часного медичного центру «Мікрохірургія ока Василя Шевчика» в Чернігові — вій­ськовим і цивільним, об­личчя яких були понівече­ні під час бойових дій, тут пропонують безкоштов­не хірургічне й терапевтич­не лікування. І ви навіть не уявляєте, наскільки вража­ючі його результати!

***
— Коли навколо Чернігова поча­лися активні бойові дії, більшість лі­карів нашої клініки виїхала за кордон. Уже звідти вони допомагали україн­ським військовим — закуповували не­обхідні речі (тепловізори, шоломи, ін­ше спорядження) і відправляли в Чер­нігів, — говорить окулопластичний хірург естетичного відділення кліні­ки Марія Обухова.



— А заодно й навча­лися в колег із різних країн. Що приємно, всі закордонні фахівці були зацікавлені в цьому, залюбки ділилися своїми осо­бистими секретами роботи (бо свого ча­су багато хто з них працював із жахливи­ми наслідками, які війна залишає на тілах людей) і казали, що все це нам дуже з­годиться, коли повернемось додому. Це виявилося правдою...
У квітні, коли російські війська наре­шті покинули територію Чернігівщини, лі­карі «Мікрохірургії ока Василя Шевчика» почали потроху виходити на роботу.





- Можливість надсилати до­помогу з-за кордону пропала, од­нак просто займатися своєю звич­ною роботою ми вже не могли. То­ді керівництво клініки - засно­вник і провідний хірург Василь Шевчик та окулопластичний хі­рург Олена Чугай (вона керує роботою естетичного відділення — вирішило, що з тими знання­ми, яких ми набули, перебуваю­чи за кордоном, можемо зроби­ти ще більше — реально допомог­ти людям, яких фізично скалічила війна. Допомогти безкоштовно.
Ми почали запрошувати на ліку­вання тих, чиї обличчя та кінцівки були травмовані внаслідок бойо­вих дій. Попит з'явився одразу. В основному до нас зверталися жін­ки, яким за 40. У них були запитан­ня і до функцій, і до зовнішнього вигляду. Порахувати всіх, хто в нас лікувався, доволі важко. Постійних же пацієнток, із котрими ми з квіт­ня зустрічаємось щотижня, зараз п'ять Це жінки з дуже серйозни­ми травмами, яких ми лікуємо, застосо­вуючи весь свій арсенал — хірургію, апа­рати та ін’єкції, — розказує Марія Сергі­ївна.




***

Чернігівка Ірина — одна з таких па­цієнток.
— Третє березня. Школа №21. Ту­ди прилетіла авіабомба... — згадувати ті події Ірині важко. — Ми перебували там в укритті. Коли лунав сигнал повітряної тривоги, спускалися вниз. Коли ж усе бу­ло спокійно, виходили на перший поверх. Того дня сигналу тривоги ми не чули. Раптом бахнуло, на нас полетіло скло з вікон, які винесло вибуховою хвилею. Що було далі, я пам'ятаю не дуже ясно. Трав­матологія в другій міській лікарні, опера­ції в Обласній... У мене було дуже бага­то рваних і колотих ран обличчя, два тиж­ні я абсолютно нічого не бачила. Чернігів­ські хірурги позашивали рани, а офталь­молог капала очі. У тканинах було багато скла, воно кололо. Це був суцільний жах! Наші лікарі зразу сказали, що мені треба їхати в Київ, бо вони вже нічим допомог­ти не зможуть. І правда, вони зробили все, що могли. Тоді був такий важкий період... Світла вже не було, всі маніпуляції роби­лися при ліхтарі. Коли мені знімали шви, я однією рукою тримала ліхтарик, щоб лі­карка могла працювати У Чернігові я про­була ще два тижні, а потім мене вивезли в Олександрівську клінічну лікарню Киє­ва. Там зробили три операції на очах. Зір поступово почав відновлюватись. Зараз одним оком я бачу трохи краще, другим - гірше. Чекаю покращення, бо ж до трав­ми зір у мене був стовідсотковим. А ось обличчя в Києві не чіпали. Пластичний хі­рург оглянула мене, порекомендувала ма­зі, але сказала, що робити інші процедури зарано. Так я й повернулася додому.



Про центр «Мікрохірургія ока Василя Шевчика» Ірина чула не раз. Однак сама жодного разу в клініці не була.

— Звернулася сюди за порадою сво­го офтальмолога і не пожалкувала. Не­зважаючи на мої страшні травми, тут об­надіяли, що допоможуть і все в мене буде добре. І знаєте, вже після перших проце­дур я побачила зміни! - посміхається Іри­на. — Прокинулася вранці - обличчя бу­ло вже іншим. Плюс отримала величезний заряд енергії від лікарів. Тепер щотижня лише радію результатам. Якщо раніше не могла навіть на вулицю вийти, бо здавало­ся, що всі люди тільки на мене й дивлять­ся, то тепер роблю це абсолютно спокій­но. Тож наскільки я вдячна кожному пра­цівнику цієї клініки, ви навіть не можете уявити приходжу сюди як додому. Кожен мене знає, завжди цікавиться, як я, пере­живає за мене. Ці люди дарують не тільки нові обличчя, а й впевненість у собі. А це дорогого вартує!

— У нашої клініки доволі широкий спектр послуг, — пояснює Марія Обухова . -Тут працюють офтальмологи, хірур­ги різної спеціалізації, а тому ми можемо надавати допомогу пацієнтам, які мають множинні травми, - оперуємо очі. пра­цюємо з естетикою шкіри, причому не ли­ше на обличчі. Усе це ми робили і до повномасштабного вторгнення. Щодо воєн­них травм... Найважче — коли в тканинах тіла пацієнта багато сторонніх тіл, напри­клад скла. Це структура, яка не викликає запалення, її не видно на КТ й МРТ, а то­му ми не можемо виявити і дістати одра­зу всі осколки, оперуємо, лише коли во­ни виштовхуються на поверхню й пацієнт починає це відчувати. Складно і з оскол­ками пластику — їх важко видалити, крім того, вони фарбують шкіру на кшталт та­туювання.

Через те що воєнні травми різняться множинністю і складністю, лікарям клініки довелося трохи змінити підходи до їх ліку­вання.

Раніше наші методи були, можна сказати, не такими агресивними, - ка­же Марія Сергіївна. — По-перше, як і за­раз, ми застосовували хірургічне висічен­ня. По-друге, ботулінотералію (ін’єкційну процедуру з використанням ботулотоксину. — Авт.). Вона є в міжнародних про­токолах лікування рубців. За допомогою ін’єкцій ботулотоксину ми розслаблює­мо м’язи, натяг рубців послаблю­ється, і вони стають менш груби­ми. По-третє, плазмоліфтинг (міс­цеве введення власної плазми лю­дини. — Авт.) та ін’єкції полінуклеотидів, які активують процеси са­мооновлення, вироблення колаге­ну та еластину. По-четверте, ви­користання спеціальних силіконо­вих патчів, різних гелів і мазей. За­раз усе це також є в нашому арсе­налі. Та його не завжди вистачає, а тому в нас додалася ще й С02 ла­зерне шліфування шкіри. Апарат для нього клініка придбала всьо­го кілька тижнів тому. Подумували над цим і раніше, але не було го­строї потреби. Тепер же він просто необхідний. Апарат має кілька ре­жимів. Тут є хірургічна насадка і на­садка для шліфування. За допомо­гою першої ми можемо безкровно розсікти тканину й дістати сторон­нє тіло, за допомогою другої - від­шліфувати об 'ємні рубці різної гли­бини, причому навіть застаріпі. А все це для наших нинішніх пацієн­тів ой як потрібно!

***

Звісно, всіх зараз цікавить, хто ж від­шкодовує витрати на таке довготривале лі­кування пацієнтів, які за нього не платять.
- Частину препаратів ми отримуємо за спеціальними програмами, спрямованими на лікування людей, що постраждали вна­слідок бойових дій. Наприклад, ті ж нуклеотиди чи силікон, - пояснює Марія Обухо­ва. — Усе решта - за рахунок клініки. Та­ким чином ми хочемо зробити свій посильний внесок у Перемогу!
Лікування розраховане тільки на пацієнтів від 18 ро­ків. Лікуванням дітей естетичне відділення не займається.

Джерело: газета “Гарт” від 22.09.2022,  Катерина ДРОЗДОВА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Шевчик, пластика, хірургія, лікар

Добавить в:
 
 


Центр Комплект