Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Міграційна служба у Коропі призупинила роботу

Радио
Радио

Міграційна служба у Коропі призупинила роботу

 

Аби отримати паспорт чи вклеїти до нього фотографію, тепер потрібно їхати вже в Мену.



Кажуть - через війну. А насправді?

Пам'ятається, коли створю­валися громади і об'єднувалися райони, тоді заспокоювали лю­дей, що для пересічних громадян нічого не зміниться, погіршення надання послуг не відбудеться, усе буде у громаді і нікуди їздити не доведеться. Дійсно, у ЦНАПі громади надають людям багато послуг, і після створення великих районів нам не доводилося їздити кудись, аби вирішити своє питан­ня. Адже у Коропі залишалися всі служби, які працювали, коли був райцентр. І ось потихеньку вони починають закриватися, за по­слугами яких доводиться людям їздити за сотню кілометрів. При­міром, з 1 липня призупинено роботу сектору державної мігра­ційної служби. Усе обладнання було вивезено, а працівників відправлено у відпустку. І це не лише у Коропі. Міграційні служби залишилися тільки у Чернігові, Ніжині, Прилуках, Корюківці, Мені та Козельці. Є інформація, що раніше в області планували за­крити шість секторів у колишніх районних центрах, де надавалося мало послуг. Короп до того переліку не входив. Але все ж закрили. Чи припинили, хтозна. Хоча біль­ше схоже, що сектор у Коропі вже не відновить своєї роботи.

Причина - війна: у зв'язку з активізацією обстрілів території області, з метою збереження життя працівників і відвідувачів та захисту персональних даних. Принаймні таку причину назвало Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області Коропській селищній раді на її запит. Якщо слідувати логіці - треба закрити абсолютно все і скрізь, адже безпечного місця не те, що у прикордонних об­ластях, а й в Україні ніде немає, куди завгодно може прилетіти. Але кожна служба вирішує по своєму. Міграційна вирішила ось так. Виходить, що у Коропі існує небезпека для людей, а у Мені - ні. А що там говорити про Борзну, Бахмач, Ічню, інші громади, які знаходяться взагалі далеко від кордону, і вони залишилися без міграційної служби. Створюється враження, що війна була тільки приводом, аби здійснити таке кардинальне скорочення.

За послугами - до Мени


Не так часто у житті нам до­водиться звертатися у міграційну службу. Отримати паспорт та двічі за життя вклеїти фотогра­фію по досягненню певного віку. Ну, якщо загубиш паперовий документ, то доведеться сходи­ти повторно, щоправда, вже за ID-карткою. А ще - отримання закордонного паспорту. Хоча це вже за бажанням, але сьогодні багато охочих його мати. При­пискою вже давно займаються селищні ради. І хоча, здавалося б, не часто ми користуємося послугами міграційної служби, але, як виявилося, це вилилося у велику проблему. Нашим людям за послугою доводиться їздити до Мени. Далеко, дорого, не зручно.

Приміром, вам треба вклеїти фотографію. Ця послуга безко­штовна. Але побувати у міграцій­ній службі вам доведеться двічі. Перший раз - відвезти паспорт, другий - забрати документ уже з вклеєною світлиною. Обійдеться це у 700 гривень, які ви заплатите за проїзд. Ціна квитка від Коропа до Мени на сьогодні - 175 гривень, повідомили на автостанції. А якщо ви проживаєте не в Коропі, а в селі, то дорога обійдеться ще у більше суму. Ось вам і без­коштовна послуга.

Якщо ви вирішили своїй не­повнолітній дитині оформити закордонний паспорт, то витрати на проїзд збільшаться вдвічі. Документ видається отримувачу документу (залишити відбиток пальця) у присутності когось з батьків (поставити підпис). Тоб­то, тільки щоб отримати документ для неповнолітньої дитини, треба витратити на дорогу 700 гривень - для дитини і дорослого у два кінці. А якщо врахувати, що з'їздити до міграційної служби треба двічі, то помножте на два. Аж тисяча чотириста гривень! Для наших людей із нашими заробіт­ками це величезні гроші.

- У виграші - перевізники, чебуречні та хто каву продає, - кажуть люди.

Окрім витрат на дорогу, вам доведеться довго вистояти у черзі, а може і ні з чим повер­нутися додому. Оскільки людей з'їжджається до Менського секто­ру ДМС багато - з громад Семенівки, Новгорода-Сіверського, Сосниці, Коропа, Понорниці. Одна людина розповідала, що коли вона приїхала о пів на 8 ранку, то вже була 27-ю. Інша каже: «Я зайняла чергу о 10 годині - була 60-ю».


Люди обурені сервісом

Тим більше, люди не задо­волені порядком роботи сервісу у Мені, кажуть, у Коропі було все простіше і зручніше. Там одна лю­дина займається оформленням ID-паспортів, а інша - закордон­них. І може бути так, що в один кабінет велика черга, а у другий взагалі людей немає, спеціаліст гуляє, а міг би приймати людей з другої черги. А готові паспорти взагалі у сейфі у начальника, спеціалісти без нього видати їх не можуть. Ось і виходить, на­чальник на обіді, а черга стоїть, чекає і нервує.

Розмовляли з коропчанкою, прізвища просила не вказувати, яка починала оформляти за­кордонний паспорт у Коропі, а забирати довелося їхати до Мени.

- Поїхала до Мени разом зі своїм племінником, який є не­повнолітнім, аби забрати і свій, і його паспорти, - розповідає свою історію коропчанка. - Мама хлопця була на роботі. Проїзд не дешевий, а тому подумали, що підпис замість неї можу поставити і я, а мама у телефонному чи інтернет-зв'язку підтвердить мою особу. Для чого ж всім ка­татися. Дорого. Коли приїхали, людей було чоловік десять, але за нами черга вишикувалася велика. Крім того, черг декілька - одна подати паспорт, інша - за­брати... Люди плутаються, куди їм займати чергу. Була людина, яка даремно приїхала, адже паспорт був ще не готовий. Свій паспорт я забрала без проблем, а ось племінник свого отримати не зміг - треба був підпис мами. Сказа­ли, якщо паспорт дитини оформ­лявся на паспорт матері, то навіть приїхав би батько, документа б не віддали. Це вже мені зовсім не зрозуміло. Я згодна, що закону необхідно дотримуватися, але ж треба враховувати й інші чинники, йти назустріч людям. Тим більше війна ще, на жаль, не закінчилася. Вийшло так, що сестра наймала машину і знову вдруге везла хлопця, аби отримати паспорт. Послуги міграційної служби вле­тіли нам у копієчку.

З хворої голови - на ... громаду

На сьогодні всі працівники секторів міграційної служби об­ласті на простої або відгулюють свої відпустки, у кого ще зали­шилися. Отже, остаточну крапку, здавалося б, і не поставлено. Може, сектор ще запрацює? На лист Коропської селищної ради щодо доцільності відновлення роботи сектору у Коропі у відпові­ді Управління державної міграцій­ної служби України в Чернігівській області нічого обнадійливого не прозвучало. Навпаки, надіслали алгоритм дій для селищної ради: що треба зробити для того, аби послуги, які надавала міграційна служба, можна було отримувати у ЦНАПі. Отже, все-таки, не планують відновлювати роботу, коли рекомендують брати все це на плечі громади. У селищній раді розглядають таку можливість. Для цього треба придбати об­ладнання, а воно дороге, та зро­бити ще багато кроків. Але через війну надходження до бюджету зменшилися і чи потягнуть такі ви­трати? До речі, нібито, державна міграційна служба приймала про­граму розвитку до 2025 року, де було прописано про передачу своїх послуг у громади разом з обладнанням. Але зараз чомусь мова про це не йде.

Чи фінансово доцільно?

Подивимося на все це з фі­нансового боку. Чи доцільно брати громаді на свої плечі ро­боту міграційної служби, коли треба затратити на обладнання, отримання дозволів, значну суму коштів? При цьому послугами користується невелика кількість людей.

Нещодавно мала розмову з одним депутатом селищної ради, який вважає, що краще потратити гроші громади на медицину, ніж на «паспортний стіл». Ні, це якби грошей - кури не клювали, тоді чому б і ні. Але зараз треба оби­рати, чи міграційна служба, куди люди вряди-годи звертаються, чи збереження лікарні. Головне, кажуть, що приписка-виписка зараз оформлюється у громаді. За цим найчастіше населення звертається. Фотографію людина буде вклеювати тільки двічі за все життя. А ось за закордонним паспортом раз за життя можна з'їздити і в Мену: якщо є гроші їха­ти за кордон, значить, знайдуться і на поїздку за паспортом. Що ж, кожна думка має право на життя.

Але є інша сторона фінан­сової складової - надходження від надання послуг сектором міграційної служби. 70 відсотків усіх «зароблених» грошей йде до місцевого бюджету. Минулого року до бюджету Коропської се­лищної ради надійшло 200 тисяч гривень адмінзбору та 52 тисячі податку на доходи фізичних осіб. У цьому році за пів року мають у бюджеті 133 тисяч гривень адмінзбору та 29 тисяч ПДФО. Саме стільки, а то і більше, бюджет не дорахується у другому півріччі, бо вони осядуть уже у менському бюджеті, а могли б поповнити скарбницю Коропської громади.

Джерело: газета "Нові горизонти" від 18.08.2022, Людмила КОВАЛЬЧУК 

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Короп, паспорт

Добавить в:
 
 


Центр Комплект