Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Родина Владимирців вирощує кавуни не гірші, ніж херсонські
Рекламодателям

Радио
Радио

Родина Владимирців вирощує кавуни не гірші, ніж херсонські

 

Торік о цій порі був у розпалі кавуновий се­зон. Зараз через війну улюблених багатьма солодких херсонських ягід (бо кавун — це яго­да) годі й шукати в про­дажу. Одеські, а тим паче турецькі, після них здаються не таки­ми смачними, до того ж вони ще й у рази до­рожчі. Тому в Сновську ось уже майже тиждень по цю смакоту йдуть не на базар чи в магазин, а додому до подруж­жя Владимирців. Тут є з чого вибрати: кавуни різних сортів — зелені, смугасті, білі.



Якби не метеопопередження про заморозки, може б, іще дозрівали на грядці. Та через прогноз довелося збирати. Втім кавуни таки встигли достатньо набрати сонця — соковиті й со­лодкі. Найменші — від двох кілограмів. Одне погано — швидко закінчуються.
- Продаємо надлишки, бо кавуни вродили непогано По­садили дві з лишком сотки - наросло і собі, і людям, — гово­рить Оксана. Й одразу ж виправляється: — Посадив і вирос­тив чоловік. Усе сам - від розсади до збору врожаю. Цього ро­ку захопився: розсади було стільки, що теж виносили на базар.

Їм обом трохи за 40. Оксана — місцева. Олександр - із Вінницької області. Рано залишився сиротою, тож усе вміє ро­бити з дитинства. Та найбільше любить працювати на землі. Тут вони з дружиною — два чоботи пара.

Заради городу купили стареньку хату в сусідній Гвоздиківці. Відремонтували — тепер є прихисток від негоди. Землі біля неї 20 соток, а чого там тільки немає — і з овочів, і з ягід. Усе як на картинці. Бо — без перебільшення — няньчать кожну рос­лину. Саша спеціально влаштувався нічним сторожем, щоб бу­ло більше часу для городництва. Оксана не працює — займа­ється дітьми. Старшому, Максимові, 13. Насті 10. Дівчинка з особливими потребами. На інклюзивному навчанні. До повномасштабної війни ходила в школу (зараз у четвертому класи разом із мамою. Із 1 вересня навчання дистанційне.

Після уроків Оксана дає лад урожаю. Його й цього року біль­ше, ніж треба для родини. Крім кавунів (їх уродило близько двох сотень), продають малину, помідори, солодкий перець тощо.

Розказують: аби з такої невеликої площі збирати по максимум, вибирають найкращі сорти і дотримуються технологій.
Добриво вносять тільки органічне. Трохи домашнього (тримають курей), решту купують.

Баштан з'явився 6 років тому. Спеціально не планували, змусила біда: скуштували купленого кавуна - всією сім'єю потрапили
в лікарню. У батьків і досі перед очима картина, як їхня малеча (Насті було всього 4) лежить під крапельницями. Після цього Саша сказав:
нічого магазинного - тільки своє. Запитую, що з вирощеного всім смакує найбільше.

- Полуниця. Вона в нас до глибокої осені. Кавуни - на другому місці. Починаємо з ранньостиглого "вогника" і закінчуємо південними, в основному кримськими сортами. Коли літо тепло, вони встигають і вирости і дозріти.

- І на скільки затягнув останній кавун-рекордсмен?
- Минулого року великих було чимало. А дістався нам тільки один. Він важив близько 10 кілограмів. Ріс у траві, тож злодії його не помітили. Решту покрали.

Лише дрібноту лишили. Було дуже обидно, бо ми стільки праці вклали! І заробили мало...
Більшість коштів, які отримують від продажу врожаю, йдуть на реабілітацію Насті. Тому подружжю й досі не вдалося назбирати хоча б на якусь
сільгосптехніку. Усе роблять вручну.



Джерело: Джерело: газета “Гарт” від 15.09.2022, Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Владимирець, кавун, Сновськ

Добавить в:
 
 


Центр Комплект