• Брухт ДальнобойСервис


В Ушні додали грошей за паї

 

Величезні труби, що викачуватимуть воду з Десни, проклали неподалік села Ушні, що в Менській об’єднаній територіальній громаді. Поливатимуть картоплю місцевого товариства «Агро-ресурс-2006».



Деякі, хто має паї на прилеглих землях, дуже обурювалися. Аргументували тим, що зменшиться рівень води у Десні, а у колодязях вона позникає. Влаштовували протести. Звинувачували керівництво громади у протекції агрофірмі. І що не попередили про проведення робіт.

Історія набула такого резонансу, що втрутилася Корюківська окружна прокуратура (Менщина тепер у складі Корюківського району).

Правоохоронці відкрили два кримінальні провадження за фактом безгосподарського використання земель та самовільного будівництва споруд на самовільно зайнятій ділянці в межах охоронних зон (статті 254 та 197-1 Кримінального кодексу). Покарання за цими статтями — від одного до трьох років позбавлення волі.

Розслідує справи Корюківський відділ поліції. Допитують посадових осіб. Вилучають документацію для призначення необхідних експертних досліджень, — повідомляє обласна прокуратура.

— Це погано — труба з річки на поле? — поцікавилася у Дмитра Павленка, начальника відділу взаємодії із засобами масової інформації та діловодства Деснянського басейнового управління водних ресурсів.

— Такий водозабір (заявлено, що будуть забирати дві тисячі кубометрів на добу) для річки Десни незначний. Плюс потрібно розуміти, що Десна транспортує транзитом воду у Дніпро. І забір здійснюватиметься із транзитного стоку. Тобто ця вода у будь-якому випадку піде далі.

— Більшість людей, котрі мають паї, пенсіонери. Вони не проти. А ті, хто роздуває ситуацію в ЗМІ, або не мають паїв, або мають пай не там. У сільраду з лайкою чи обуренням ніхто не приходить. Чи зверненнями: «Я проти поливу, давайте щось робити».

Труба за межами села. Картоплю товариство посадило, але забір води нині не здійснює. Закінчує отримувати всі дозволи. Останній з яких — оцінка впливу на довкілля. Ця процедура тривалістю до 90 днів, — описує ситуацію 36-річний Олександр Пащенко, староста Ушнянського старостинського округу. — До речі, вони підняли орендну плату. На пай близько двох тисяч гривень додали. Уклали додаткові угоди з кожним, хто має пай там, де будуть поливати. Бо коли здійснюватиметься додатковий полив, бальність грунту підвищиться. А це, звісно, інші розцінки.

— А до того пайовики в середньому скільки отримували?

— 3600-3700 гривень за пай.

— Їх додаткова плата влаштувала, і вони тепер мовчать?

— Щоб бути конкурентоспроможними, орендарі щороку видавали по 200 кілограмів кукурудзи. Давали солому у тюках. Вони ж не єдині орендарі на території колишньої сільради.

— Отож, селяни не волають, що річка обміліє?


— Багато хто пригадує, що більше тридцяти років тому полив був. І ніхто не виступав проти. А у сімдесятих роках дуже багато поливалося. Нікому і в голову не приходило, що води не стане, чи ще щось.

Агропідприємство встановлює дитячий майданчик, ремонтує нам ФАП. Поміняли вікна, привезли шпалери. У нас фельдшера у селі немає. Ставка є, а нікому працювати. Їздить раз на тиждень з іншого села. Щоб тиск заміряти, таблетки привезти. Так от агропідприємство надає бензин, щоб ми мали змогу підвозити цього фельдшера.

У нас чудове село на березі Десни. Тричі на день автобус ходить в Чернігів. А фельдшера не можемо знайти. Ми б і з житлом допомогли, облаштували. Можливо, у когось склалася життєва ситуація, дружині від чоловіка треба піти (або чоловіку від дружини). На пенсію рано, попрацювати ще треба, а подітися нікуди, житла немає. Отож, будемо раді.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №24 (1831), 17 червня 2021 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: полив, картопля, село Ушня, гроші за пай, «Вісник Ч», Валентина Остерська

Добавить в:
 
 


Центр Комплект