Родина з Березни розповіла, як вирощувала молоду картоплю у теплиці

1 червня сім’я Харченків із Березни (Менщина) розвезла чернігівським за­мовникам свою останню молоду карто­плю.
— Більше на продаж у нас її немає, залишили всього рядочок для себе, — кажуть. — Скоро почнемо возити домаш­ні огірочки, а там і помідорчики. Думали, що все дозріє набагато раніше, але цьо­го року підвела погода.

— Це наша сімейна справа, — говорить 34-річна Оксана Харченко. — Сама б я вирощування овочів не потягла, адже маю основну роботу — викладаю англійську мову в Березнянському ліцеї. Нашою справою дуже багато займаються мої чоловік Олек­сандр і мама Людмила Петрівна (ми жи­вемо з нею), дякую їм обом!

У нас дві теплиці, майстрували їх самі. Минулого року в меншій були огірки, у біль­шій — помідори. Ранню картоплю саме в те­плиці саджаємо вперше (торік вона в нас росла у відкритому ґрунті). Цього ж року в кінці лютого різко потепліло, ми вирішили, що вже й буде тепло. І 1 березня посадили ранню «рив’єру» в більшій теплиці розмі­ром 6 на 20 метрів — це приблизно 1,2 со­тки. Якщо її саджати у відкритий ґрунт, та по теплу, то 40 днів — і вона готова. Ми плану­вали, що картоплю викопаємо, а на те місце ще щось посадимо (той же огірок). А тут — морози, і все затяглося...

Тиждень наприкінці березня — на почат­ку квітня вся наша сім’я майже не спала — топили в теплиці. Грубу в ній зробити ми не встигли (хто ж знав, що так морозитиме у квітні). Тому у двох різних точках розклада­ли багаття, на мангалі грілася вода. Ночами по черзі вставали за будильником і ходили підкидали дрова. Гляділи ту картоплю як ма­лу дитину!

В останні заморозки перед поминаль­ними днями вже не топили. Картопля була досить велика, просапована. Мама вранці встала збиратися на цвинтар і каже: «Лис­точки трішки мерзлуваті». Видно, під самий ранок прихопило. Ми зразу пролили кущі во­дою — змили цю паморозь. І вони відійшли.

Першу картоплю викопали 9 травня, але вона мала бути раніше, заморозки її пригальмували. Думали, бульб буде менше, але врожай порадував — для такої по­годи хороший.
Спочатку продавали по 120 гривень (хто любить домашню молоду картоплю — за першою ганялися), далі ціна падала, останню продали по 80 гривень. Торгува­ли і на чернігівських базарах (на Централь­ному, на «Ниві»), і розвозили містом під за­мовлення. На ринках молода картопля була, але привозна — з Єгипту. Хоч і по 75 гри­вень, та не домашня, від нашої відрізняєть­ся кардинально. А домашньої на базарах майже ніхто, крім нас, не продавав.

— Якби посадили більше, то як мо­нополісти й заробили б більше? — питаю напівжартома.
— Е ні, досить і цієї, — сміється Оксана. — Ми саджали в основному для себе і для родичів, а вийшло ще й на продаж. Це ж усе труд. У теплиці ми скопували землю вручну двічі: раз — на зиму і другий — по весні, кіль­ка разів прополювали, обгортали. У тепли­ці (в закритому просторі) вологу треба під­тримувати постійно, то зробили крапельний полив. Добре, хоч для шкідників цього року ще було холодно, тому картоплі зовсім ні­чим не обробляли, жодної «хімії» не давали. Ось зараз, я бачу, на тій картоплі, що на го­роді, жуки є.

— Наступного року ранню саджати­мете?
— Обов’язково, але вже по-іншому. Зро­били для себе висновки, зокрема як розмі­щувати. Також будемо поліпшувати опален­ня в теплиці.

Джерело: газета "Гарт", Аліна КОВАЛЬОВА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: