• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Перший фермер: як у громаді легалізовують землеробів


Перший фермер: як у громаді легалізовують землеробів

 

У Новгород-Сіверській громаді взялися за ґрунтовний земельний аудит, а також розробку алгоритму легалізації одноосібників і фермерів.



Голова громади Людмила Ткаченко робить це спільно з Новгород-Сіверською райдержадміністрацією. Каже, що спільний проект із легалізації дрібних фермерів піде на користь і громаді, і землеробам. Так, громада отримає додаткові надходження, а фермери закріплять за собою землю та отримають преференції від держави. Головна мета проекту – зміцнити селянство та дати поштовх до розвитку занепалих сіл.

4,5 мільярда – на агросектор!

Український Уряд заклав 4,5 мільярда гривень державної підтримки агросектору на 2021 рік. Фінансування відбуватиметься за такими основними програмами: часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та комплектуючих вітчизняного виробництва (1 мільярд гривень), фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів (1,2 мільярда гривень), фінансова підтримка розвитку виноградарства, садівництва та хмелярства (450 мільйонів гривень), фінансова підтримка фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів (200 мільйонів гривень), дотація на одиницю оброблюваних угідь (60 мільйонів гривень), дотація на утримання корів (100 мільйонів гривень), компенсація вартості техніки та обладнання с/г кооперативів (10 мільйонів гривень), часткова компенсація витрат на надані дорадчі послуги (10 мільйонів гривень), доплата на користь застрахованих осіб – членів/голови ФСГ ЄСВ (20 мільйонів гривень).

Окрім того, Уряд передбачив 1,15 мільярда гривень державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільгосппродукції.

Зокрема це: відшкодування вартості закуплених племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів, спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім’ї, відшкодування вартості тваринницьких об’єктів (до 50% вартості), компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, спеціальна бюджетна дотація за утримання кізочок, козематок, ярок, вівцематок та спеціальна бюджетна дотація за приріст корів власного відтворення.

«Можливості, надані державою, треба використати на 100%»

Як бачимо, фінансові стимули – досить солідні, але чи скористаються ними селяни?

Для малонаселеної Новгород-Сіверської громади, переважну частину площі якої займають села, питання розвитку малих сімейних ферм – це, без перебільшення, питання виживання сіл.

Голова громади Людмила Ткаченко переконана: можливості, надані державою, треба використати на 100%. Очолювана нею громада стала своєрідним пілотним проектом об’єднаного Новгород-Сіверського району, керівництво якого працює над розробкою і спрощенням алгоритму реєстрації сімейних ферм та фермерів.

«Все почалося з того, що я почула від людей нарікання з приводу того, що у них є земля, але вона пустує. Земля повинна приносити дохід, тому ми з заступником голови РДА Володимиром Шкарпітком провели спільну нараду, запросили людей і опрацьовуємо алгоритм дій, – пояснює Людмила Миколаївна. – Звісно, величезних надходжень до бюджету не буде, але це працевлаштування та самозайнятість. По-друге, люди отримуватимуть доходи від своєї праці».

За словами голови Новгород-Сіверської міськради, урядові програми будуть цікаві також і містянам.

«У нас є багато містян, які також хотіли б займатись аграрним бізнесом, але не мають землі. Сьогодні наш земельний відділ вивчає варіанти, де дати землю під садівництво. Це – дієва допомога таким людям від громади, тим паче, що вони гарантують екологічний обробіток, – говорить Людмила Ткаченко. – Відтак на найближчій сесії ми хочемо виділити трохи землі таким людям. Великий плюс, як на мене, полягає також у тому, що вони хочуть створити власний садівничий кооператив. Для нашої громади підтримка садівництва та сімейних ферм – це навіть не питання податків, а більше питання демографії, адже люди залишаються тут, не виїжджають, народжують дітей. Це дійсно надважливо для поліських територій».

Чому вигідно легалізуватись?

На рівні району проект легалізації курує заступник голови райдержадміністрації Володимир Шкарпітко. Його завдання – у спільній координації з громадою, старостами та людьми, які виявили бажання легалізуватись, розробити зрозумілий алгоритм, своєрідну дорожню карту.



«У селян немає часу читати постанови та вивчати правила гри, тому завдання адміністрації та органів місцевого самоврядування – чітко зрозуміти ці правила, перекласти їх на людську мову, розробити алгоритм і допомогти людям отримати допомогу від держави, – пояснює заступник голови РДА. – У Новгород-Сіверській громаді старости зацікавлені збільшувати дохідну частину бюджету, адже ці гроші підуть на їхні села. Їхнє завдання – знайти потрібних людей і довести, що легалізуватись вигідно».

За словами Володимира Шкарпітка, стати сімейними фермерами можуть люди, які мають в обробітку до 20 гектарів землі. Він доводить, що легалізуватись дійсно вигідно.

«Згідно Постанови, новостворені сімейні ферми можуть отримати безвідсоткові кредити через фонд підтримки фермерських господарств в обсязі до 50 тисяч гривень на 5 років, – говорить про преференції чиновник. – Є також спеціальна дотація на утримання продуктивних корів молочного напрямку від п’яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих. Це – 5 тисяч гривень на одну корову, але не більше 250 тисяч на одне господарство. Передбачена і бюджетна субсидія на обробіток землі новоствореним фермерським господарствам до 5 тисяч гривень на 1 гектар, але не більше 100 тисяч гривень на одне фермерське господарство. Часткова компенсація вартості вітчизняної техніки тощо».


Важливо те, що держава бере на себе більшу частину бюрократичної тяганини та витрат на неї, адже Урядовою постановою передбачена часткова компенсація витрат дорадчих послуг сільськогосподарським дорадчим службам.

Показовим є те, що хоча Володимир Шкарпітко за статусом і чиновник, але він намагається спростити бюрократичні перепони.

«Якщо створювати сімейну ферму з членами сім’ї, то має бути нотаріально посвідчений договір і це займає час, – нарікає він. – Наразі столичні експерти розробили суть внесення змін в закон, щоб не лише нотаріуси могли засвідчувати договори по створенню сімейних ферм, а уповноважити на це органи місцевого самоврядування. Після посвідчення договору людина подає заяву до державного реєстратора, її ставлять на податковий облік, вона отримує сертифікат та електронний ключ, – пояснює алгоритм Володимир Шкарпітко. – Важливо, що законодавством передбачено такий вид допомоги як часткова компенсація витрат на надані дорадчі послуги – до 90% вартості. Тобто це бухгалтерія і так далі. По суті справи, тут фермер отримує від держави не гроші, а послуги».

Виходячи з наявної аналітики, за інформацією чиновника, в громаді у «тіні» перебуває понад 28 тисяч гектарів землі.

«Наше завдання – легалізувати їх, бо це в тому числі і податки в місцеву казну, – каже заступник голови РДА. – Держава зі свого боку робить так, щоб легалізуватись було вигідно. Крім того, якщо фермер бере в оренду землю, він захищений і має першочергове право викупити землю у випадку її продажу».

Першопроходець із Блистової

Микола Довбня із села Блистова – першопроходець. Чоловік обробляє власні паї, а, дізнавшись від старости про відповідну програму, погодився зареєструватись як сімейний фермер.

«Я одноосібник, обробляю власні паї, плачу податок за землю, – говорить селянин. – Вирішив зареєструватись, бо незрозуміло, що буде далі з продажем землі. Треба реєструватись і брати землю. Обіцяють непогані умови по кредитах, будемо бачити. Було б добре, – продовжує Микола Довбня. – На своїх паях я вирощую зернові та картоплю. Бачу, що є дотації і на молочне тваринництво, мені це також цікаво».

Микола Довбня вирішив зареєструватись як сімейний фермер, бо на землі працює з синами та дружиною. Процес реєстрації для першого сімейного фермера Новгород-Сіверської громади розтягнувся на три дні. Каже, були певні бюрократичні перепони, які йому допомогли подолати в громаді та РДА.

Староста сіл Блистова, Лоска, Слобідка, Березова Гать Анатолій Адаменко також нарікає на бюрократичну тяганину. Каже, що процес реєстрації має відбуватись упродовж доби, а не так, як у випадку з Миколою Довбнею.


Анатолій Адаменко та Микола Довбня

«З нашою бюрократією складно, але процес відбувся, ми створили селянське фермерське господарство, – каже староста. – Я переконаний, що це тільки початок, який позитивно вплине на розвиток нашого округу. Створення селянсько-фермерських господарств має чималі переваги. По-перше, у зв’язку з відкриттям ринку землі орендарі закріплюють за собою землю. По-друге, це створення робочих місць. Крім того, місцевий бюджет отримуватиме дохід від єдиного податку».

За словами Миколи Адаменка, у старостаті є наділи по 5-20 гектарів, які у випадку легалізації громада готова надати фермерам.

«Від особистих селянських господарств ми маємо перейти до сімейних фермерських господарств, де держава також буде піклуватись про фермера і надавати йому допомогу: кредити, техніку, звітність, розстрочку по ЄСВ, – каже староста. – Побачимо, як воно спрацює, але хотілося б, щоб був результат. Всі звикли ставити у приклад Польщу, але Польща зробила ставку на фермерів – там їх 1,7 мільйона, а в нас всього 30 тисяч. З нашим потенціалом має бути не менше 5 мільйонів сімейних фермерських господарств. Оце і зайнятість, і доходи, і пенсії, і квітучі села».

Досвід планують поширити на інші громади

Микола Довбня із Блистової став першопрохідцем. За словами Володимира Шкарпітка, наступним за ним виявив бажання зареєструватись мешканець села Карабани.

«Коли ми пройдемо цей шлях по всіх інстанціях і зрозуміємо які перешкоди треба подолати, тоді у нас буде дописано цей алгоритм і іншим учасникам проекту буде простіше, - говорить заступник голови РДА. – Для нас це тільки початок, адже ми маємо допомогти цим людям у подальшому підготувати документи на отримання державної допомоги».

Відпрацювавши алгоритм на конкретних прикладах, в РДА планують зібрати голів усіх громад району та запустити аналогічні проекти там.

«Це конкретна дорога, яку ми пройшли особисто. Тією дорогою піде решта, легалізувались в економіці, наповнювали бюджет, отримували преференції від держави та громади», - резюмує представник райдержадміністрації.

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №24 (842) від 17 червня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: НовгородСіверський, Ткаченко, фермери, Блистова, Довбня, Адаменко, Назаренко, Чернігівщина

Добавить в:
 
 


Центр Комплект