• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Седнівська громада: перспективи – у туризмі


Талион

Седнівська громада: перспективи – у туризмі

 

Невелика за територією, але важлива в історичному значенні – так можна назвати Седнівську громаду, яка є однією з новоутворених на Чернігівщині.

Народжувалась вона довго, з потугами, та все ж постала усупереч волі окремих удільних князьків. Седнівська громада об’єднала села двох суміжних районів області – Чернігівського та Городнянського, в якому існує дві громади. З ними Седнів підписав тристоронній меморандум, спрямований на розвиток туристичного потенціалу. Основну перспективу тут бачать у туризмі.




Седнівський селищний голова Сергій Маслов обраний на посаду вперше. До цього п’ять років працював секретарем Седнівської селищної ради. Активно боровся за створення Седнівської територіальної громади.

– Сергію Миколайовичу, громада народжувалась важко – чому?

– Громада дійсно народжувалась із потугами… З 2015 року ми йшли пілотним зразком об’єднання. У нас був визначений перспективний план об’єднання – це суміжні громади, котрі мали увійти до Городнянського району. Однак на той час не було законодавчої бази, яка б дозволяла об’єднуватись із суміжними селами з сусідніх районів. Та це нас не зупинило. Хоча треба зауважити, що, на жаль, ми втратили три роки, і разом з ними – можливості залучення фінансування інфраструктурних проектів від Уряду. У 2018 році Президент розветував Закон і ми продовжили роботу в напрямку об’єднання. Так і постали!

– Громада, наскільки розумію, у Вас міжрайонна.

– Так. Громада міжрайонна. Центр розташований у селищі Седнів. З Чернігівського району до нас увійшли села Черниш та Клочків, а з Городнянського – села Макишин, Великий Дирчин, Лошаки і Малий Дирчин.

– Запитуємо в усіх: як призначали старост?

– За законом, старост призначають розпорядженням голови. До цього питання ми підходимо обережно, спілкуємось із людьми. Виходимо з того, щоб людина була на своєму місці, щоб жила в селі і знала проблематику.

– Основні надходження – від землі?

– Основна доля надходження до бюджету селищної ради – це земельний податок і податок з нерухомості, податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок і податок із підприємців. Та все ж основні надходження, Ви праві, – від агровиробників. У нас понад десять років працює підприємство ТОВ «Ліон-С». Вони виготовляють крохмаль і постачають його не лише в межах держави, а й експортують. Також у нас працює науково-виробниче підприємство «Чернігівеліткартопля». Це підприємство вирощує картоплю, зернові, займається науковою діяльністю. Є трохи фермерів.

«Фішкою» нашої громади є те, що в нас діє фактично одна школа, в якій навчаються діти з усієї громади.


– Тобто всі діти у вас їздять в школу до Седнева?

– З Чернігівського району – так. У нас є два власні автобуси, і ми підвозимо-розвозимо ними школярів. Із Городнянського району діти їздять в село Смичин. Ми підписали договір співпраці з городянською громадою і за дітей, які мешкають на нашій території, сплачуємо дотацію.

– Які основні проблеми? Бюджет дефіцитний?

– Держава поклала на нас функції передачі комунального майна зі спільної власності Чернігівського району у комунальне розпорядження селищної ради. Виконуючи роботу держави, ми прийняли на баланс громади Седнівський навчально-виховний комплекс. На утримання цього закладу передбачена освітня субвенція. Наразі там працює 60 чоловік. Так от, субвенція фінансує тільки зарплату педагогам, відтак 30 вчителів отримують зарплату за рахунок субвенції, а за 30 технічних працівників, комунальні платежі та енергоносії сплачує місцевий бюджет. Через це на кінець року у нас складається дефіцит 2-2,5 мільйона гривень. Для нас це, безумовно, є проблемою. Звісно, я не знімаю з себе відповідальності і думаю над тим, де залучити кошти.

– Сергію Миколайовичу, яку вимальовуєте найближчу перспективу в діяльності селищної ради?

– У нас на території в селі Черниш діяло комунальне господарство, ми плануємо його перереєструвати в Седневі і надавати послуги – від освітлення, водогонів, каналізації, доріг аж до туризму. Плануємо власними силами закривати всі питання в громаді.

– До речі, про туризм. Через села Вашої громади протікає унікальна річка Снов. Розкажіть, будь ласка, трохи про неї.

– Дійсно, основна привабливість Седнева – це наш Снов. Річка бере початок в Росії. Її довжина – 140 кілометрів. Снов унікальний тим, що на всій його протяжності немає жодних підприємств. Це – єдина річка в Україні з йодованою водою. Вода тут настільки чиста, що з неї варять їжу. Є місця із зеленою глиною, яку використовують у косметиці, а деякі береги річки вкриті білим кварцовим піском.

Один із найбільших потенціалів розвитку нашої території ми вбачаємо в туризмі. Знаєте, у 80-х роках навіть у господарських будівлях не було місця для оренди – стільки було бажаючих відпочити на Снові. Після того, як з’явились кордони, потік туристів зменшився. Звісно, ми розраховуємо на внутрішній туризм, тому активно працюємо в цьому напрямку. До прикладу, під щорічне Всеукраїнське свято «Седнівська осінь» ми прописали потужний проект. На ці гроші плануємо відновити узбережжя для відпочинку – так, як було у 80-х роках. Хочемо встановити роздягальні, облаштувати парковки для транспорту, почистити річку і прибережну зону для відпочивальників. Це уперше ми заявили про себе не лише в Мінкульті, але й в Мінспорті. Сподіваємось не лише на підтримку з боку держави, але й на грантові кошти.

– Окрім річки, що ще можна глянути?

– Седнів має садибу родини Лизогубів, на нашій території розташовано будинок творчості художників, пам’ятки архітектури, три діючі церкви. Маємо замкнутий цикл. Людина може не лише відпочити на річці, але й пройтись, ознайомитися з давньою історією, заночувати у готелі, який може розмістити до 60 чоловік. При готелі є їдальня та місце для відпочинку.

До речі, на початку лютого ми підписали меморандум про співпрацю між громадами Городні та Тупичева. Включили в стратегію розвитку туристичну галузь і спільний туристичний маршрут «Седнів – Тупичів – Городня». Головна привабливість – це міжнародна траса, якою з Чернігова можна доїхати до нас за 30 хвилин. Цього року її мають капітально відремонтувати.

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №16 (834) від 22 квітня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Седнів, громади, децентралізація, Маслов, інтерв’ю, Снов, туризм, Назаренко, Чернігівщина

Добавить в:
 
 


Центр Комплект