Як чернігівські козаки Іспанію підкоряли (фото)
Трохи більше місяця – приблизно із середини серпня до середини вересня –академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди», а точніше - його оркестр і балетна група, гастролював у містах Іспанії. За словами художнього керівника колективу Сергія Вовка, за цей час чернігівські козаки й козачки об’їздили чи не півкраїни! Артистам було важко фізично, тому що виступати мали кожного дня, але вони отримали величезний досвід і задоволення від знайомства з культурою, архітектурою, традиціями Іспанії, а також – із гостинними жителями цієї країни. Детальніше про закордонну подорож «Сіверських клейнодів» нашим читачам розповів Сергій Вовк.
Фієстою у них називають храмове свято
- До Іспанії наш ансамбль був запрошений вдруге. Гастролі організовував той самий імпресаріо, котрий запрошував нас минулого разу – чотири роки тому. Можна було б і раніше поїхати, але я намагався цей момент відтягнути, аби ми могли більш якісно підготуватися. До речі, цей імпресаріо, як з’ясувалося, щиро любить й цікавиться нашою країною, постійно запрошує колективи з України, Росії, Білорусі, але більше все-таки українських. Він навіть для логотипу своєї компанії узяв українську пару – козака в шароварах і козачку у віночку.
- Може, у нього дружина – українка?
- Ні, але в одному з невеликих містечок у нас була зустріч з дружиною мера – українкою, яка родом з Тернопільщини. Після концерту нам підготували гарний прийом у ресторані, пригощання. Ця жінка дійсно була приємно вражена нашим колективом, програмою, знімала на камеру наш концерт. Вона була дуже зворушена, коли я взяв афішу «Сіверських клейнодів», попросив всіх артистів поставити свої підписи, а потім вручив цю афішу нашій землячці. Вона не стримувала сліз.
- А де ви виступали, в яких містах побували?
- Ми брали участь, як і зазначалося в запрошенні, у фієстах і фестивалях, котрі проходили в цей час на території Іспанії. Для них фієста – це свято міста, приурочене дню вшанування якогось святого, на зразок того, як в наших селах відзначають храмові дні. Ми побували на двох фестивалях: перший – фестиваль фольклору, а другий – фестиваль народного танцю в Денії, біля моря. Взагалі, там всі міста цікаві – і з історичної точки зору, і з культурної. Там цікава архітектура, традиції. В центрі навіть у маленьких містах обов’язково є собор, дзвіниця, і в центрі, як правило, проходять фестивалі.
«Клейноди» виступали в амфітеатрі та на кориді
- Цікаво, а фестивалі в Іспанії відрізняються від тих, що проводяться у нас?
- Так, відмінності суттєві. Приміром, фестиваль народного танцю проводився в неспецифічній для нас манері – кожному колективу був призначений свій день, і він показував усю програму. Це було приємно. У нас же зазвичай збираються декілька колективів і упродовж програми всі виступають по декілька хвилин. Крім того, фестиваль проходив на майданчику у вигляді амфітеатру. Це було дуже мальовниче місце, зверху височіли фортеця і дзвіниця. А на першому фестивалі ми виступали на арені, де проводилася корида. Там поставили гарну велику сцену у вигляді старовинної іспанської хати з вікнами, де й сиділи наші оркестранти. Ще одна особливість – всі концерти проходять дуже пізно, коли спаде спека. Виступи починалися десь о дев’ятій, десятій і навіть о дванадцятій ночі. А глядач, до речі, також специфічний, тому що іспанцям цікаво дивитися на сцену збоку, ззаду.
Родзинка програми – іспанська народна пісня
- Як же вас сприймала публіка?
- Збрешу, якщо скажу, що всі сприймали просто «на ура». Але в більшості місць – так, сприймали чудово. Публіка має бути вихованою, підготовленою. Якщо в цьому місці приділяється гідна увага сфері культури, то це завжди відчувається за реакцією людей. До речі, у нас в програмі був один сюрприз – фінальним, звичайно, звучав гопак, а перед ним – іспанська народна пісня. Ми її спеціально вивчили, спеціально написали обробку для нашого оркестру. Я переживав, чи вона дійсно популярна, але на другому-третьому концертах побачив, що люди співають з нами разом, всі одразу пізнають мелодію, підтримують оплесками, а по закінченні кричать «браво». Ми показували все своє – історію, традиції, до кожного номеру готували невеличкий вступ, аби все було зрозумілим. Я постійно розповідав, що Чернігівщина – це північний регіон України, що він специфічний – на кордоні з Росією та Білоруссю, тому це виражається в костюмах, в музиці. Артисти піднімали наш національний прапор. Глядачам усе це було дуже цікаво!
Досвіду і вражень - на мільйон
- Що ця поїздка дала ансамблю?
- Колектив за цей час, звичайно, виріс. У нас була можливість весь час коригувати нашу програму, виступи. Ми виявили, які, можливо, були промахи в організації процесу − і творчого, і підготовчого – щодо поїздки. Так що досвід набули всі без винятку. Крім того, ми привезли ось такі серйозні трофеї – дипломи, подяки. Особисто для мене головне – це досвід, враження, адже ми побачили чи не пів-Іспанії. Колектив жив за 6 км від Мадриду. Як нам казали, це мальовниче місце, куди люди з Мадриду приїздять відпочивати, хоча, крім двох тополь і басейну, нічого особливого я там не побачив.
Жили ми в готелі й харчувалися досить пристойно. Взагалі нас там повністю утримували, оплатили проживання, харчування, переїзди, видавали добові. В Барселоні ми не виступали, але побували там, коли їхали додому. Море там гарне! Не мали можливості побачити більше, тому що час був насичений концертами. Були нічні виступи, потім переїзд на базу, де ми жили. Найбільший переїзд був за 400 км. Хотілося розслабитися, але не можна. За весь цей час був лише один вихідний. Втім, я вважаю так: те, що відбулося – це важливо.

















Вікторія Сидорова
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: козаки, Іспанія, Вікторія Сидорова




