Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » «До пів літра вода є, а потім корови грязь смокчуть»
УБП


Home net

«До пів літра вода є, а потім корови грязь смокчуть»

— Ранком два відра води набираєш, а третє вже з піском. Як не бовтай, вода брудна. До вечора трохи набіжить, то відер з п’ять чистої ще набереш, — дістає відро з колодязя Віктор Руденок з Горбового Куликівського району. Водогону у селі немає. А власної свердловини чоловік ще не зробив. Бере воду виключно з криниці.


Куди дівається вода з колодязів, розмірковує Віктор Руденок з Горбового Куликівського району

Усього у селі зо двадцять колодязів. З кожним роком, жаліються люди, води в них стає все менше і менше. Тому й поробили свердловини у дворах.


Галина Корма

— Уже кілька років, як викопали свердловину, воду у хату провели. Бо колодязь майже порожній. Мо’, на дні трохи набереться. А так — грязь, — розводить руками Галина Корма. — Сведловина — добре. Та від колодязя нікуди не подінешся. Як світла нема, так і до криниці. Добре, що у сусідів збереглась.

— У людей по селу води нема, у нас завжди повний. Може, низина, що не пересихає, — хвалиться сусідка Галини Тамара Дуброва. — Та ми з колодязя лише корови напуваємо. Бо ставок ще того року під осінь пересох. Канава невелика є. І та мілка. Корів поїмо вранці вдома, до того, як гонимо на пашу. І увечері, коли повертаються.

Кажуть, на Дніпрі дач набудували. І дамбами воду не пускають, щоб не затоплювало будинки. А ми страждаємо.


Олексій Шикула

— Переорали усі луки аж до Десни, — називає ймовірну причину місцевий пенсіонер Олексій Шикула. — Соняшник, кукурудзу посіяли. Цьогоріч пшеницею зайняли.

Це ж той грунт, який тримав вологу. Роками ніхто не чіпав його. Ні пани, ні колгоспники. Бо це заливні луки. Десна розливалась і під самі двори заходила. А це немає води.

Добре, що корів тримаємо. То хоч на пасовища трохи лишили нам місця. А так би позаорювали під самі хати.

Два роки, як копанку зробили. За державні гроші. І знову у ній води по коліна. Копати треба.


Сергій Сидоренко

— На луках ні трави, ні води, — підтримує односельця Сергій Сидоренко. Чоловік тримає трьох корів. — Як була весна, у нас вода ось до цього бугра доходила, — показує на узвишшя біля паркану. — А п’ять років, як вода почала спадати. Викопали копанку на лузі. До пів літа вода є, а тоді вже корови смокчуть грязь.

— У минулому році за рахунок бюджету Куликівської об’єднаної територіальної громади у Горбовому облаштували свердловину. Забір води йде зі 140 метрів, — розповідає Анатолій Ревко, виконуючий обов’язки старости. — На це пішло близько мільйона гривень.

Та споживання води невелике. Може, й куба не беруть. Ну, приїде людина з каністрою.

У планах провести невелику ділянку водогону. Під’єднати до свердловини приміщення школи. А зараз там колодязь.

Минулого року почистили. А цього навіть набрати не можна.

Минулого року також почистили озеро Гнилуша. Посприяв депутат обласної ради Віктор Труш. Але воно більше для відпочинку. На околицях села плануємо обладнати водопої.

Така сама ситуація і з колодязями, і з луками не тільки на Куликівщині, а й по всій області.

Називають багато причин. Серед найпопулярніших:

— всю воду випили кукурудза та соняшник;
— води менше через свердловини, через них люди з колодязями страждають.

А як воно насправді? «Вісник Ч» розпитав спеціалістів.

На Коропщині — незадовільно, на Ніжинщині — добре

— На початку березня перевіряли запаси води у метровому шарі грунту. В цілому по області показники на рівні задовільних, — розповіла Інна Красовська, начальник відділу гідрометзабезпечення обласного центру гідрометеорологи. — Незадовільний рівень виявили у Покошичах Коропського району. У Сновську, Прилуках — задовільний. Найкраща ситуація у Ніжинському районі.

Причина в тому, що не було зими, сталого снігового покриву, мало опадів. Кожного місяця недостача опадів.

— Рівень підземних вод знизився через те, що минулого року була низька весняна повінь, не відбувалось поповнення грунтових вод. Усе взаємопов’язано, — підтримує колегу Тетяна Полєвик, начальник відділу гідрології. — І наступного року ситуація може тільки погіршитись. Адже цьогоріч повінь найнижча за останні сто років. Рівень води на метр менший, ніж під час історичного мінімуму, зафіксованому у 2015 році.

Підйому річок немає. Проходять у звичному руслі. Та й загалом зниження останні роки йде повільно, але неухильно.

«На сьогодні питання критичне»

— Найбільш глобальний фактор, який впливає на маловоддя, — це зміна клімату, — говорить Наталія Грудницька, начальник Деснянського басейнового управління водних ресурсів. — Бачимо, що не було снігу.

— Люди грішать на те, що розорюють луки.

— Це теж є одним з факторів. Розорювання заплавних земель прибережних захисних смуг, забруднення річок шляхом скиду, недостатнє очищення стічних вод. Це також має місце.

Мала водність на сьогодні питання критичне. Якщо не буде опадів найближчі місяці, будуть пожежі, зокрема, на торфовищах.

Пожежники беруть воду з пожежних меліоративних каналів. Якщо повені немає, вологи у грунті недостатньо, та й у каналах води хочеться бачити більше. Якщо масштабні пожежі, то води може бути недостатньо.

«Якщо далі так піде, поведеться від меліорації переходити до поливу»

— Кукурудза та соняшник тут ні до чого. Для нашої природної зони ці культури стали новими. От і грішать на них, — запевняє Олег Власенко, заступник директора СТОВ «Дружба-Нова». — Окрім природних катаклізмів, які пов’язані зі зміною клімату, у нашому регіоні впливає також діяльність нафтовиків.

Кожне місце, де викачується нафта, заповнюється водою. І рівень грунтових вод опускається. 40 років ми качаємо нафту. І кожен пласт пустий не стоїть.

І третя причина в тому, що рівень споживання води збільшився в рази і продовжує зростати. Це виробництва, сільгоспвиробництва. Наприклад, накриваємо кукурудзу гербіцидами, вносимо мінеральні добрива тощо. І для цього потрібна вода.

Водний фактор для нас — це п’ятдесят відсотків успіху. А далі вже — технології, техніка, зерно, спеціалісти. Якщо немає дощу, то найпередовіші технології у сільському господарстві не допоможуть.

До дев’яностих років країна займалась меліорацією (осушенням боліт і т. д.). І на сьогодні пожинаємо плоди того, що робили раніше. Думали, обдуримо природу. І це вдалося. Тільки якою ціною. На сьогодні там, де були болота, хороша якісна земля. А там, де раніше були нормальні поля, зараз зона сільськогосподарського ризику.

Якщо проаналізувати попередній рік, то відсоток вологи зменшився серйозно. У червні була страшна засуха. Три тижні стояла спека до 40 градусів. І з серпня до жовтня не було жодного дощу.

Люди використовують воду. А дощу немає. Якщо і цей рік буде таким же посушливим, доведеться на Чернігівщині від меліорації переходити до поливу.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №12 (1766), 19 березня 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: вода, корови, колодязь, Куликівський район, «Вісник Ч», Марина Забіян

Добавить в:


ЦентрКомплект