Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » «Одні — бояться, інші — торгуються. Але всі там будуть». До Ріпкинської громади увійшло шість сільрад з 18-ти

«Одні — бояться, інші — торгуються. Але всі там будуть». До Ріпкинської громади увійшло шість сільрад з 18-ти

Майже місяць як Ріпкинська об’єднана територіальна громада отримала позитивний висновок Чернігівської ОДА. Зараз ріпчани проводять сесії сільрад. Згодом подадуть документи до Центральної виборчої комісії. А далі чекатимуть на вибори.



Та замість 18 сільських та селищних рад, як і відпочатку планувалось, вдалося об’єднати тільки шість. Цікаво, що сусідні села до Ріпок не пішли, натомість приєднались віддалені. Чому?

— Північ району уже в громаді, південні ще вагаються, — пояснює Сергій Гарус, Ріпкинський селищний голова. — Одні торгуються: а нехай держава щось для нас зробить, тоді і об’єднаємось. Інші бояться, що зникне сільрада, зникне село, доведеться по кожну довідку їхати, до Ріпок.

Є ще дві сільради — Новоукраїнська та Пушкарівська. Вони виявили бажання приєднатися до нас. Проте територіально з Ріпками не межують. Між Новоукраїнською і нами — Голубичі, між Пушкарівською

— Малий Листвен. Так по ланцюжку приєднались би ще чотири. Але дві не схотіли. І, відповідно, на приєднання двох інших дозволу не дали.

Кожна сільрада для нас дорога, тому пояснюємо, спілкуємось з людьми. Намагаємось донести, що села як були, так і залишаться. Що довідку можна буде взяти на місці, адже там будуть представники громад — старости і діловоди. Переконуємо, але нікого не примушуємо. Об’єднання ж добровільне.

Та моя думка, що разом і батька легше бити. Якщо надходження йде в один котел, то можна сконцентрувати кошти. І у цьому році вирішити одне питання, у

наступному — інше. І так поступово. Та люди хочуть одночасно і всі одразу. Так не буває.

— Свою кандидатуру на голову подавати будете?


— Так. Я пройшов увесь процес утворення громади від початку і до кінця. Було б нелогічно не балотуватися.

— До громади нас запрошували. Але є моменти, через які не погодились, — висловлює свою позицію Олександр Красківський, Замглайський селищний голова. — Ми знаходимось поряд з Ріпками, між нами п’ять кілометрів. А реформа децентралізації — це палка з двома кінцями. Адже центральна громада завжди буде жити краще. Це зрозуміло, і нічого страшного у цьому немає. На це й розрахунок. Але ми хвилювались, щоб не закрили дитсадок, пошту. Бо ми ж близько, їдьте до Ріпок. І вже були плани забрати із Замглая у Ріпки 10-11 класи. Нам лишити дев’ятирічку. Плюс дитсадок перевести до школи, а приміщення закрити.

Ми знаємо, що добровільне об’єднання ось-ось завершиться. І Замглайська селищна рада у будь-якому разі опиниться у складі Рїпкинської ОТГ.

— То чого ж чекаєте?

— А навіщо зайві рухи? Це процес незворотній. То доки є час, ми власними силами упорядковуємо інфраструктуру, щоб було що пред’явити. Тоді вже зможемо сказати, що у садок вкладені певні кошти і закривати його не можна і так далі. Також для нас важливе питання дороги відрізком 1400 метри. Вона грунтова. Намагаємось довести, що ця дорога під час об’єднання вкрай необхідна. Торгуємось, так би мовити.

Запитали й у Малому Листвені. Там пояснюють, що згоду на приєднання не дали люди. Вони й самі хотіли стати центром громади. Та погодження не отримали. Про те, що у будь-якому разі потраплять до Ріпок, знають. Та вже краще пізно. Бо ж проти народу, мовляв, йти не можна.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №6 (1760), 6 лютого 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Ріпкинська ОТГ, громада, «Вісник Ч», Марина Забіян

Добавить в:


ЦентрКомплект