Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » «Покласти у ящик документацію, яка 160 тисяч гривень коштує!»


«Покласти у ящик документацію, яка 160 тисяч гривень коштує!»

У Варві — нові очисні. Реконструкції добивалися у Міністерстві екології.

За три місяці освоїли майже 9 мільйонів гривень. Очисні споруди потрібні для того, щоб вода очищеною стікала у річку Удай.



Вартість реалізованого проекту — близько 8,8 мільйона гривень. Про це повідомляє Чернігівська обласна державна адміністрація. Субвенція з державного бюджету — більш ніж 8 мільйонів гривень. Співфінансування з місцевого бюджету Варви — понад 714 тисяч. Старі каналізаційні очисні споруди модернізовані, автоматизовані. В основі — енергозберігаюча технологія УМКА-БІО. Ефективність очистки води становитиме 88-99 відсотків.

— Нові очисні уже підключили, але виникли невеличкі неполадки, — розповідає голова Варвинської громади Валентина Саверська-Лихошва. Спілкуємося 14 січня. — Тимчасово повернулися до старих. Ми їх не демонтували, вони лишаться.

Рівненська фірма виграла тендер на виготовлення проекту. Узяла підрядчика з Чернігова. «Тепло-монтаж» Віктора Рибака. Ми задоволені роботою. Почали працювати у вересні. Жовтень, листопад, грудень... За три місяці освоїли майже 9 мільйонів гривень.

— Скільки стічних вод можна нині очистити за добу?

— 500 кубометрів. Більше не потрібно. Старі очисні були розраховані на 1000. У розрахунку на підприємства. Але усі підприємства селища, на жаль, зупинилися. Надходило 370 кубометрів, однак крутило як за 1000. Багато електроенергії з’їдалося.

— Очищатимуться стічні води суто з каналізації?

— З каналізації і зі стічних ям приватного сектора. Каналізація — там, де багатоповерхівки. Але половина Варви — це приватний сектор. . Наймають асенізаційні автомобілі, викачують стічні ями. Виливали у загальний колодязь очисних споруд. А тепер у нас є окремі спеціальні колодязі для асенізаційних машин. Буде точним підрахунок, скільки усього надійшло на очистку, скільки очистилося.

У модернізованих очисних спорудах — одна здоровенна ємність, — продовжує Валентина Василівна. — У старих — було три. У 2004 очисні спорудили. Більше 15 років минуло. Вони вже вичерпали себе. Вода недоочищається.

Очищалася спеціальними мікробами. З очисних споруд вода потрапляла у відстійник. Мул осідав. Звідти — ще у два відстійник,', де: так звані банки. Там нечистоти ніби поїдалися бактеріями. В останній банці вода була чистою. Гарною, бо були водорості. І навіть одна рибка плавала. Коли я у 2012 році набирала воду на руку — вона була чистою, не пахла. Такою чистою зливалася у притоку річки Удай. А потім бактерії попсувалися. їх не стало. Ми стали думати про реконструкцію. Торік, позаторік цим займалися.


Із начальником економічного відділу поїхали до губернатора. Тоді працював Олександр Мисник. Просили, щоб нас узяли у програму соціально-економічного розвитку. І при інших нагодах просили, пояснювали. Говорили, що у нас серйозна екологічна проблема. У нас може бути катастрофа. Зрештою, наші документи потрапили у Київ, у Міністерство екології.

Перший раз думала, що не пустять далі порога. їхали до Міністерства міським транспортом. Вийшли, перетнули дорогу. Відчиняємо двері. Охорона сидить. А ми привезли проектно-кошторисну документацію. Охоронець каже: «Кладіть». І показує на ящик, схожий на пакувальний. Покласти у ящик документацію, яка 160 тисяч гривень коштує! Оригінал (при виготовленні дають три оригінали).

— У ящик? — перепитую.

— Так. Усі кладуть, і ви кладіть.

— А потім ви пропустите нас?

— А ви домовлялися?

— Ні.

А з ким би я домовилася? Я там нікого не знаю. Я зв’язала, скрутила документацію. Підписала, що це з Варвинської ОТГ Чернігівської області, і поклала. Переживала, щоб не загубилася. Хтось свою покладе, а мою забере. І нікому не докажеш. Бо хто я? Я із маленького райцентру. Я Моська (у відомій байці Моську порівнюють зі слоном. — Авт.), мене тільки на поріг пустили.

А тоді вийшли з Міністерства, приїхали додому. Зайшли в інтернет і давай дзвонити по усіх телефонах. Департамент екології підключили. Знову до губернатора Олександра Мисника поїхали. Просили, поможіть Христа ради. Почали зв’язки шукати. Вийшли на Володимира Зуба. Радника Міністерства екології, виходця з Варвинського району. Усіх, кого можна, задіяли. Якби ми не шукали, не добивалися, нічого б не вдалося.

Самі б ми не подужали. Потрібне було співфінансування. У громаді вирішили, що виділяємо 30 відсотків. Зазвичай на подібні проекти громади виділяють 10. Але ми дуже хотіли, щоб на нас звернули увагу. Але скрізь добрі люди є. У Міністерстві сказали, не робіть 30, хай буде 10, ви і так бідні. І дякувати чи Богу, чи долі — нас побачили. Вода в Удаю буде чиста.

Якось я поїхала на старі очисні. Вітер дме, щось летить. Придивилася, ота піна, що з миючих засобів. Піна накриває останню банку. І на водах Удаю піна. З появою нових очисних витікатиме прозора вода. Та й працівникам комунального господарства зручно буде обслуговувати нові очисні. Працюватиме четверо. А такий адміністративний комплекс модернізували! Якби це не біля очисних, якби не далеко від Варви (10 кілометрів), можна було б частину площ здавати в оренду. Усе було обідране. А як вони зробили! Так усе рівно, так красиво. Гарні кімнати для персоналу, душові. Завезені імпортні контейнери для сміття.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №3 (1757), 16 січня 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: очисні споруди, Варва, реконструкція, Валентина Саверська-Лихошва, «Вісник Ч», Тамара Кравченко

Добавить в:


ЦентрКомплект