Цигана, підозрюваного у вбивстві співмешканки, міліція розшукувала по всій Україні

Дев’ятнадцятого січня до Остерського міського відділу внутрішніх справ надійшло повідомлення, що у покинутому будинку неподалік Десни знаходиться труп жінки. Коли міліція прибула на місце пригоди, то з'ясувалося, що труп пролежав тут вже багато днів. Він навіть встиг примерзнути до підлоги. Начальник місцевого міськвідділу міліції Ігор Матушевський відразу упізнав мертву жінку. 38-річна Валентина А., місцева жителька, була добре відома міліціонерам, адже належала до контингенту тих, хто опустився на „дно життя". Вона ніде не працювала, зловживала алкоголем, жила випадковими заробітками. Як пізніше встановила експертиза, жінка померла від побоїв.



За словами заступника начальника Козелецького райвідділу внутрішніх справ майорю міліції Миколи Кривенка, правоохоронці досить швидко встановили коло знайомих загиблої. Більшість із них їм були добре відомі. Один з цих знайомих — Віталій Д. — пролив світло на те, як Валентина провела свої останні години життя. Точної дати він не пам’ятав, але це сталося 25-27 грудня. Того дня йому, Валентині та її співмешканцю циганові Василю Ф. вдалося заробити трохи грошенят, порубавши дрова у хазяйновитого брата Василя — Івана. Все зароблене пішло на горілку та нехитру закуску. Компанія вирішила випити на березі Десни. Між Валентиною та Василем виникла сварка, потім чоловік став „навчати ввічливості” співмешканку кулаками. Побиття тривало й після того, як жінка впала на землю і втратила свідомість.

Віталій не втручався у сімейний конфлікт. Такі сцени для нього були звичними. Він навіть за наказом Василя збігав додому і повернувся із санчатами, щоб можна було забрати непритомну жінку. Однак додому до Василя вони Валентину не повезли. Відтягли її за кількасот метрів у покинутий будинок і там залишили. Про те, що жінка може померти, навіть не подумали. А наступного дня, коли Валентина не повернулася додому і стало зрозуміло, що більше вже ніколи не повернеться, Василь зник з Остра.

— Шукати Василя було непросто, — розповідає Микола Кривенко. — У ромів великі родинні зв’язки. Спочатку ми отримали інформацію, що Василь міг перебувати в родичів у Прилуках. Але коли ми туди виїхали, він уже встиг переїхати в інше місто, його вигнали за пиятику і скандали самі ж родичі. Ситуація ускладнювалася тим, що підозрюваний відомий серед своїх не як Василь, а як Партуз, а ми цього спочатку не знали. Потім шукали його в інших регіонах України. Нарешті дізналися, Що Василь-Партуз може перебувати у Котельві Полтавської області. Тут нам дуже допомогли колеги з УВС Полтавської області, до них з проханням посприяти встановленню місцеперебування та затриманню цього чоловіка звернувся заступник начальника нашого обласного Управління внутрішніх справ Іван Петрович Катеринчук, який служив на Полтавщині і має дуже добрі зв’язки з тамтешніми колегами. Василь був затриманий, нам залишалося лише забрати його звідти.

Зараз Василь перебуває під вартою, він зізнався у злочині.

Проти нього порушена кримінальна справа за ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження). Проводиться слідство.

Валерій Литовченко, «Гарт» №8 (2340) від 23 лютого 2006

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: