Вбивство на похмілля

Руйнування українського села полягає не тільки в занепаді господарств. Руйнуються душі людські. Безпросвітність, втрата віри в майбутнє, масове пияцтво перетворює людей на справжніх звірів. І цим звірям потрібен лише невеликий поштовх, щоб пролилося кров і сталося непоправне.



Ця історій трапилася у грулні 2004 року в Березні Менського району. На околиці селища поблизу ферми місцевого сільгосптосподарства жила самотня бабуся — 80-річна Меланія Іванівна Р. У селі знали, що у пенсіонерки гроші водилися, тож до неї частенько заходили місцеві п’яниці, аби позичити кілька гривень, чи продати молока, комбікорму, чи бурячка з сусіднього господарства.

19 грудня вранці до неї зайшов Микола Биховець — З8 - річний працівник ферми, він і ранішє зеходив, продавав молоко. Ранок для Миколи був важким, душа волала: похмелитися! Тож і став просити Меланію, позичити дві гривні, щоб похмелитися. Але стара вперлася: „Не дам грошей — і все, тут у мене такі, як ти, курку вкрали і паркан зламали”. Микола огризнувся, бабця схопила палицю і вдарила його по плечах. Тут змучений похміллям чолов’яга не витримав, накинувся на Меланію, звалив її на підлогу, став душити.

Коли жертва затихла, з’явилося розуміння, що все... бабця мертва. Микола злякався. Вискочив з будинку, Блідий, з вирячиними очима, він побіг до досусіда, дав тому 50 копійок і попросив налити самогонки. Руки і тряслися так, що відразу чарку до рота донести не міг, горілка- розплескувалася. Але все-таки випив. Через деякий час спиртне подіяло.

Трохи заспокоївшись, Микола вийшов на вулицю. Поділитися тим, що з ним сталося, дуже хотілося. Але як сказати правду?

Зустрівши приятеля, наплів йому, що начебто заходив до баби Меланки, що вона лежить там побита, тож давай тихенько заліземо і візьмемо собі її ікони. Приятель, котрий ще не пропив решток розуму, відмовився. Про те, що баба Меланія лежить побита, Микола розповів того дня ще кільком своїм знайомим. Але вони чи то не захотіли звертати на це уваги, чи просто їм було байдуже. Долею бабці ніхто не перейнявся. Ніхто не зайшов і не провідав. Труп старенької пролежав два дні, поки, нарешті, його не знайшли сусіди.

Спочатку помітних тілесних ушкоджень на тілі жінки не знайшли. Однак розтин показав, що смерть пенсіонерки була насильницькою. Майже всі ребра були зламані, зламана була також під’язична кістка, що характерно для удушення. Оперативно-розшуковій групі Менського райвідділу міліції та прокуратури району довелося кілька діб активно попрацювати у Березні, поки вона вийшла на слід злочинця. Вбивство розкрили на п’яту добу. Микола, який потрапив у поле зору міліції, врешті-решт був спійманий на брехні і зізнався у скоєнні злочину.

Менським районним судом він був визнаний винним в умисному вбивстві і засуджений до 8 років позбавлення волі. Апеляційний суд залишив вирок без змін.

Петро Кошарний, «Гарт» №5 (2337) від 2 лютого 2006

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: