Невтручання міліції в політичні процеси тепер буде забезпечено!

У нього великий і світлий робочий кабінет. На столі — комп'ютер, телефонний апарат, купа записників — тобто все те, що потрібне діловій людині.



Сам він справляє враження інтелігента-городянина. і ще він схожий на спортсмена, а під час спілкування виявилось, що він ще й просто цікава та ерудована людина. Він — начальник Чернігівського міського відділу внутрішніх справ Едуард Альохін, який погодився дати інтерв'ю для нашої газети. Отже — слово головному міліціонеру нашого рідного міста:

— На цій посаді я працюю з 1 квітня 2005 року. До цього був заступником начальника Управління карного розшуку Чернігівської області.

— Як почуваєтесь після 9 місяців роботи?

— Звісно, робота нова. Багато часу доводиться відводити виконанню функцій адміністратора. Якщо на попередній посаді я займався лише практикою, то зараз на мене покладено відповідальність за охорону громадського порядку а місті, за всі підрозділи, які входять до складу міського відділу внутрішніх справ. Доводиться приймати рішення задля виконання того, над чим раніше навіть не замислювався.

— Едуарде Володимировичу, Ви дуже молодо виглядаєте як для начальника міської міліції. Скільки Вам років?

— 37. Але я не вважаю, що це мало. Для посади — точно ні. Я працював у карному розшуку, а там рік роботи рахують за півтора.

— Яку головну мету ставили перед собою, коли прийшли на цю посаду?

— Мета одна була — ефективна робота міліції. Зробити все можливе, щоб кожен правоохоронець діяв достойно і, повторюю, ефективно.

— Зараз мета та ж?

— Так. До кінця завдання ще не виконано. На це є і суб’єктивні, й об'єктивні причини. На жаль, не все залежить від мене. І не все залежить від людей, які стоять біля керма і управління, і навіть нашого міністерства.

— Після виборів Президента багато критики вилилося на адресу міліції, І критикували не лише колишнє керівництво МВС. „На носі", як кажуть, вибори парламентські. Як працювати будете? Наприклад, як забезпечуватимете безпеку громадян під час проведення багатолюдних заходів?

— Головне — невтручання міліції в політичні процеси — тепер буде забезпечено. Раніше, чого гріха таїти, всякого було. Зараз я відповідально запевняю, що жодну політичну силу — нікого, ніколи і ніде — ми підтримувати не будемо. Ніхто з міліціонерів не буде захищати інтереси певної політичної сили. Це — найголовніше! Є закон, де чітко виписані всі можливі дії правоохоронців. Згідно з чинним законодавством можна працювати нормально, виконуючи лише те, що ти повинен виконувати.

— Є якісь проблеми у стосунках між новим керівним складом міліції і тими представниками влади, які отримали посади ще за часів президентства Леоніда Кучми?

— Так, тема нормальної взаємодії з деякими посадовцями — це актуальна тема. Спочатку робота нового нашого складу сприймалася деякими управлінцями як особиста образа. От,, наприклад, подає наш співробітник запит до якогось керівника. Мета —просто перевірити ту чи іншу інформацію. Посадовець дзвонить сюди і запитує: "Це що — замовлення на мене?" Уявляєте?! Я був спочатку просто шокований. Знаєте, я досить ерудована людина, але відповісти на запитання про "замовлення" не міг. Я ні до кого й ні до чого не "прив’язаний", нікому нічого не винен і не збираюся нікому прощати (маю на увазі злочини і правопорушення)! Дуже багато керівників різних рівнів, наприклад деяких міських управлінь, і досі вважають звернення до них по інформацію якимось замахом на себе. Це — як мінімум. На таких посадовців впливає навіть не те, що у нашому запиті, а сам факт запиту! Це ненормально! І це є і досі. Дуже повільно відбуваються зміни в мисленні таких людей. Мушу сказати, що є дуже серйозні карні справи по лінії боротьби з економічними злочинами, які раніше довести до кінця було просто неможливо. Чому? Не тому, що міліція була .кишеньковою”. Просто правоохоронці могли розслідувати справу лише до певної межі. Коли ж з’являлося певне прізвище, то тут раптом поставала .стіна", за яку не можна було ступити. Тепер все змінилося, економічні злочини почали розслідуватися, але вищезгадані стереотипи, якими ще мислить частина посадовців, заважають нашій роботі.

— Ще кілька слів про себе, про сім’ю...

— Є дружина і є донька. Народився я в Чернігові, але дитячі роки минули в білоруському Мінську. До 17 років жив там.

— Тоді таке запитання: співпрацю між чернігівською міліцією й правоохоронцями закордонних сусідніх областей налагоджено?

— Так. Не секрет, що кордони між Україною, Росією та Білоруссю досі прозорі. Про це знають і злочинці. Ті, яких ми шукаємо тут, ховаються там, і — навпаки. Так що ми це знаємо і співпрацюємо.

— Ви говорили, що зараз у міліції працюють переважно молоді люди. Міністр внутрішніх справ теж молодий. Як його роботу оцінюють самі правоохоронці?

— Скажу так: вперше за багато років на чолі міністерства перебуває справді молода, справді грамотна і справді розумна людина. Про це говорять і мої колеги. Приємно, що це так. І ще приємно, що це — думка не лише міліціонерів.

— Розкажіть про себе як про людину: захоплення, улюблені місця для прогулянок в Чернігові...

— На захоплення часу немає. Любив риболовлю, а прийшов на роботу в міліцію, часу на це не стало. Люблю читати історичну літературу, класику, але знову ж таки — брак часу. Улюблені місця нашого міста? Вал, мабуть. Чернігів красивий старовиною своєю.

— А як ставитесь до проектів щодо реконструкції Валу?

— Вважаю, що всі ці проекти потрібні людям, які на Валу хочуть "робити" гроші. Гадаю, в Чернігові і без Валу є достатньо місця, де можна реалізовувати різні забудовні проекти.

— Ваші побажання читачам нашої газети...

— Це, скоріше, не побажання, а звернення: шановні земляки, якщо вже так сталося, що вам потрібна допомога міліції, звертайтесь обов'язково! Запевняю, що все те, що залежить особисто від мене, від підрозділів, якими я керую, буде зроблено.

— Дякую за розмову.

Олександр Дороженко, «Гарт» №4 (2336) від 26 січня 2006

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: