Ялівщина давно стала популярним місцем для звалища всіляких відходів

Відкритий лист до міського голови Чернігова та депутатів чернігівської міської ради

Шановний Олександре Володимировичу!

Шановні народні обранці!



До вас звертаються члени міського відділення ВГО „Українська Академія Універсології”. Двічі — у вересні й жовтні минулого року — з інтервалом у два тижні члени нашого відділення у кількості 22-25 чоловік проводили суботники із санітарно-екологічного очищення лісопарку Ялівщина, отже тепер маємо намір поділитися з вами враженнями й пропозиціями.

Територія лісопарку Ялівщина становить 87 гектарів. На цій території розташовано 17 водозабірних шахт, що постачають місто питною водою. Лісопарк славиться унікальною флорою й фауною, неповторним ландшафтом. Його територія є улюбленим місцем відпочинку городян: її відвідують тисячі мешканців міста, а вихідними та святковими днями — від кількох сотень до тисячі чоловік за день. На превеликий жаль, майже кожен відвідувач залишає лісові „подарунок" у вигляді целофанових, поліетиленових, пластмасових обгорток, пляшок і т. ін. Крім цього, Ялівщина давно стала популярним місцем для звалища всіляких будівельних, харчових, промислових відходів (гума, металеві й пластмасові конструкції, цегла, залишки цементу, обрізки лінолеуму, кахлю й т. ін.), які завозяться навіть машинами. Лісопарк перетворився на ніким не регульовану проїжджу частину.

На 1 га рекреаційної зони лісу, за нашими спостереженнями і підрахунками, припадає 2-3 кубометри перерахованих вище відходів. Тож з фабрики кисню й потужного природного кондиціонера ця територія скоро перетвориться на фабрику високотоксичних газів і речовин, які утворюються від спалювання полімерної тари „жалісливими" відпочивальниками. Від цих багать гине унікальний сосновий ліс! Адже сосна не переносить задимлення, це дерево живиться винятково за рахунок того поверхневого шару грунту, який тепер безжалісно випалюється. Щорічно всихає кілька сотень сосен,зникають пташині гнізда. Крім того, як саморобні шампури для шашликів „гості" використовують молоді пагінці дерев. Токсичні речовини з димом розносяться по всій окрузі.

Вважаємо, що санітарно-екологічний стан цього об’єкта є катастрофічним. Це урочище відоме із XVI століття, воно має славну історію, завжди відігравало й відіграє важливу роль у житті міста і його мешканців. Але, напевне, упродовж всієї своєї історії воно не перебувало у такому критичному, жалюгідному стані, як зараз.

Заради справедливості слід сказати, що не в кращому стані перебуває й саме наше місто, особливо — його околиці. Організація збирання та вивозу побутового сміття у Чернігові не витримує жодної критики. Вулиці міста, двори, паркові зони й пляжі, не говорячи вже про приміські траси, стають місцями стихійних сміттєзвалищ.

З одного боку — вищенаведені факти характеризують міські комунальні служби, що мають серйозні проблеми як з організацією своєї роботи, так і з матеріально-технічною базою.

А з іншого боку — ці ж факти характеризують мешканців міста (тобто нас самих) як людей, які не усвідомлюють своєї причетності до цієї проблеми, не хочуть бачити її, керуючись принципом „моя хата скраю”. Це неминуче відбивається не тільки на привабливості нашого міста, але й на фізичному та психічному здоров'ї нас самих, наших дітей і людей похилого віку. Зростання рівня смертності і захворюваності ми звикли пов’язувати із Чорнобильською катастрофою, не переймаючись аналізом проблеми й не шукаючи шляхів виходу з неї, окрім нарікань та критики. Тим самим ми створили (і далі створюємо) не один Чорнобиль своїми власними діями.

Чи є конструктивний вихід з цієї ситуації? Який він?

Ми бачимо його таким: проблему треба розв’язувати негайно, конструктивно, системно, поступально й відповідально, об'єднавши зусилля відповідних державних організацій і структур, а також всіх городян. І це треба робити, враховуючи вже наявні напрацюван-ня, ініціативи, пропозиції і побажання обох сторін.

З огляду на те, що територія Ялівщини є легенями нашого міста, джерелом питної води, улюбленою зоною відпочинку, людей, не зацікавлених у розв’язанні цієї проблеми, немає. А розв’язати її можна тільки гуртом, об’єднавши зусилля всіх організацій, структур і громадян нашого міста. Альтернативи немає.

Виходячи із цього, ми вважаємо, що місцевим органам влади вже найближчим часом необхідно:

— категорично заборонити в’їзд усіх видів транспорту на територію лісопарку;

— заборонити будь-яку господарську діяльність на цій території (окрім науково-дослідницької та робіт, пов’язаних з обслуговуванням шахт і водоводів);

— передати лісопарк Ялівщина з комунальної власності у державну з особливим санітарним статусом і всіма наслідками, що з цього випливають;

— обладнати лісопарки Ялівщину, Подусівку, інші паркові й рекреаційні зони міста, пляжі закритими контейнерами для сміття.

З повагою члени Чернігівського міського відділення ВГО „Українська академія універсологіїп В. Мартыненко, Т.Лісогор, Л. Марченко, Д. Сокур, А.Оситнянко, Н.Зибина, Н.Разумович, 0. Волинець, С. Сокур, С.Гуренко, М. Кравець, Т.Андреева, В.Купрієнко, А.Любанська, А. Королькова, М.Артеменко, С.Подласа

«Гарт» №3 (2335) від 19 січня 2006

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: