Чи дорого беруть пастухи?

Глибока осінь, та майже весь листопад на полі, на лузі ще було трохи трави. І температура — плюсова. То як же не виганяти попастися корівок, коней? Треба! І пастуху платити треба. А як корова ще й битюча...



300 гривень без сумки. 200 — з тормозком. І чарку по пригону

Галина Коваленко, кухар шкільної їдальні, Лемешівка, Городнянський район:

— Як здоров’я було, і по дві, і по три корови тримали. Тепер у нас одна Чирва. Раніше самі пасли, а тепер наймаємо пастухів. У череді зараз трохи більше 30 голів. Люди збувають. Як нікому заготовить сіно на зиму, а влітку пасти, то краще купити три літри за 30 гривень. Така у нас ціна. Осінь тепла була. Три дні, як на пашу не ганяємо. Два пастухи за день беруть 300 гривень. Це якщо без тормозка. Як готуєш сумку, то платиш 200 гривень. На обід кладеш все, що є: хліб, сало, м’ясо, ковбасу, яйця. Сто грам... Теж, але не під час роботи. Чарку наливаємо, а як же? Але це тільки після того, як пригонять корів додому.

На село — зо два десятки

Ніна Бакун, пенсіонерка, Вознесенське, Чернігівський район:

— Уже два роки як не тримаю корову, важко у 82. Але за худобою в селі спостерігаю, бо все життя дояркою пропрацювала і дома дві тримала. Колись із сотню корів було, тепер зо два десятки залишилося. Череда е, але ж малесенька. Ось морози почалися, а корів іще ганяють підпасати. На поле пастухів не наймають. Самі господарі справляються, по черзі. Я до 75 років молоко на продаж возила. Подою корови на фермі, тоді дома. Пляшки-банки наллю, на велосипед, і на базар. Потім стала автобусом їздити. З кравчучкою. Хустинку парадну вдіну, кофту гарненну і ходила по квартирах. І досі дзвонять, щоб молока хорошого продала.

У нас не в моді

Світлана Хажанець, сільський голова, Дащенки, Варвинський район:

— Свою Квітку пасемо самі. Якось у нас не пішла мода на пастухів. Або самі, або родичі приїжджають на допомогу. Як наша черга пасти була, обов’язково відстежували погоду. Брали з собою плащ, клейонку, щоб підстелити. Сало, ковбаску. Обов’язково чай, каву. Але у цьому році корів на пашу чередою ніхто не гнав. Кожен припинав на вигоні самостійно. Бо на початку літа було 19 голів, а зараз — 11. Наша вже не пасеться. Та на минулому тижні (розмовляли у понеділок, 25 листопада) люди ще припинали.

Треба так платити, щоб черга стояла

Олексій Мирончук, 41 рік, інженер в приватній компанії, Машеве, Семенівський район:


— Раніше наймали, та вже більше п’яти років корову не тримаємо. Хоч і троє дітей, одне більше, двоє малих, і сир, і молоко купуємо. Бо купити зараз дешевше. А в нас було три корови. Тепер і думок таких дурних нема, щоб знов хоч одну завести.

Знаю, у нас за випас платять 150-200 гривень на день. Якщо 150, то з «тормозком». Дають хто що: хто сало з хлібом, а хто ковбасу з котлетами.

Я завжди давав по вищому розряду. Поїсти, випить, закусить. Треба так платити, щоб людину не обидить. І щоб черга з бажаючих твоїх корів пасти стояла. В мене так і було, не я пастухів шукав, вони самі пропонували.

Що влітку, що восени пастухам плата однакова. Восени день коротший, зате умови роботи гірші, воно так і компенсується.

200 гривень і торба з їжею на день


Олександр Даниленко, в. о. старости села Припутні, Ічнянський район:

— Пасемо по черзі. Якщо хто не може чи не хоче пасти, наймає. 200 гривень і торба з їжею на день на одного. А череду пасти — треба два пастухи. 400 гривень і дві торби. Один пастух — попереду череди, другий позаду. Бо близько — розорані поля, один худобу не вдержить. Буває, пасе один господар і один найнятий помічник. Буває, платять не грошима, а теж допомагають у господарстві. У Припутнях одна череда, корів 40. А було три. Корова — не з дешевих задоволень. Для старших вона як частина життя. Важко відмовитися. А молодші не хочуть тримати. їдуть на заробітки. Із Припутнів багато хто у Києві працює.

Тижневик «Вісник Ч» №48 (1750), 28 листопада 2019 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: опитування, корова, пастух, «Вісник Ч»

Добавить в:


ЦентрКомплект