Він тепер на небесах

Цього літа в Бахмацькому дитячому садочку «Рукавичка» робили фотопортрети дітей. На своєму 4-річний Владик Яковець сидить на Місяці в оточенні пухнастих хмаринок і тримає в руках зірку. Зазвичай на таких знімках дітки усміхаються. А у Владика навіть очі сумні. Чи не тому, що він передчував біду? Адже фото виявилося пророчим: через два дні після того, як щасливі батьки забрали у фотографа цей портрет, їхній синочок відлетів на небеса. Назавжди.



БІДА ПРИЧАЇЛАСЬ У КОЛЮЧКАХ

Влітку на провулку Поштовому у Бахмачі гамірно. Малечі, яка тут живе або приїжджає до родичів, є де розгулятися: посеред вулиці велика галявина, ростуть розлогі верби, машини не їздять, бо провулок тупиковий, Чотирирічний Владик теж любив гратися з друзями тут, недалеко від свого дому. На Маковія (14 серпня) мама забрала його з дитячого садочка. Разом вони пішли на город рвати помідори. А потім прибігли сусідські хлопці й покликали Владика на вулицю. Не передчуваючи нічого лихого, Оксана відпустила сина гуляти. Уже згодом діти розповіли, що вони домовились бігти наввипередки до верби. Владик хотів бути першим, тож побіг не асфальтом, а навпростець. Раптом він спинився: біля дерева росли колючки, яких він дуже боявся. Переступити їх заважав якийсь дріт. Владик його трохи підняв і одразу ж упав...

До двору Яковців прибігла дівчинка з криками: «Ваш Владик упав і не встає!» Оксанин чоловік, Володимир, кинувся туди, де гралися діти, й побачив страшну картину: Владик, уже синій, лежав на землі з електричним дротом у руках. Дріт був під напругою, один його кінець лежав на землі. Інші дітки були в рези нових чоботях, тому й не постраждали. Владик же був у звичайних черевиках. Володю теж трохи вдарило струмом, коли він схопив якусь палицю й відкинув нею дріт. А скільки ж під напругою в сотні вольт пролежав його син?

До місця трагедії збіглися сусіди. Одразу ж зателефонували в РЕМ, щоб відключили електрику. Сусідка, Ніна Гонтар, почала робити Владикові штучне дихання. Він наче трохи відійшов, розплющив очі. Викликали «швидку», але пройшло 20 хвилин, 25, З0, а медиків не було. Тоді сусід, Радик Попов, визвався відвезти Владика до лікарні своєю машиною. Автомобіль «швидкої» зустріли на пі в дорозі. Він не заводився, тож фельдшер Володимир Губар пересів у машину Радика і всю дорогу намагався привести хлопчика до тями.

— Під'їхали до лікарні, — розповідає Володимир.

— Через ремонт вхід до приймального відділення був замкнений. Ми побігли до інших дверей. Сусід ніс Владика на руках. Ті коридори, якими ми мчали на 5 поверх у реанімацію, здалися нам безкінечними. У реанімації нас ніхто не чекав. Невже «швидка» не попередила чергових лікарів, що везе дитину у такому тяжкому стані? Уже потім до реанімаційної зали прийшли лікарі. А згодом один із них (я не пам 'ятаю хто) вийшов і сказав, що Владик помер. Оксана — в істерику, а лікар каже: «Треба дивитися зв дітьми!»



Умів після похорону тіла забрати з лікарні сночка. — додав Оксана.—Це були його улюблені речі, й ми не хотіли, щоб вони пішли на ганчірки. Але в лікарні сказали, що не знають, куди подівся одяг, і не віддали.

На змучену горем матір неможливо було дивитися без сліз. Тремтячими руками вона підняла присипаний снігом букет квітів, який сама поставила там, де лежав, помираючи, їхній єдиний син. Обережно обтрусила квіти й поставила на місце.

НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК ЧИ СЛУЖБОВА НЕДБАЛІСТЬ?

І батьки, й дідусь Владика Петро Яковець переконані, що дитину можна було врятувати. Хоча, як пояснила начмед Бахмацької ЦРЛ Мирослава Нагай, кора головного мозку людини починає відмирати вже через 15 хвилин після ураження струмом, починаються необоротні процеси. Тому, навіть якби «швидка» приїхала за 5 хвилин після виклику (що практично неможливо), навряд чи вдалося б повернути хлопчика до життя.

— Звичайно, батькам важко визнати таку трагедію нещасним випадком. Значно легше, коли є кого звинувачувати, — говорить Мирослава Нагай. — Але вини медиків тут немає. Ми надали всю необхідну допомогу.



— Того вечора я чергував у лікарні, — розповідає хірург Дмитро Матус. — Близько восьмої вечора чую: в коридорі крики, гуркіт, потім почалася метушня в реанімації. Анестезіолога уже не було (робочий день закінчився), тож я подумав: може, це щось термінове і знадобиться моя допомога. Заходжу до реанімаційної зали й бачу, як медсестра намагається за допомогою маски робити штучне дихання маленькому хлопчикові. На моє запитання «Що сталося?» відповіла: «Привезли дитину, вразило струмом». З’ясовувати подробиці часу не було. Я почав робити масаж серця, ввів ліки. Але серце не запускалось. Я зняв із дитини маскуй побачив, що зіниці розширені, а це перша ознака клінічної смерті. Тож був змушений вийти до батьків і сказати гірку правду. Вони почали кричати, мало на билися головою об стіну. Підозрюю, що хлопчика привезли уже мертвого, але фельдшер не насмілився сказати про це батькам дорогою до лікерні.

Петро Яковець вважає, що відповідальність за смерть його онука мають нести Бахмацькі РЕМ, які не слідкували належно за станом лінії електропередач у провулку Поштовому. Він направив чимало запитів у різні інстанції, подав позов до суду, але отримав відмову в порушенні кримінальної справи. І лише після звернення Петра Фодоровича до районної, а потім I до обласної прокуратур слідство поновили.

— У постанов! про відмову в порушенні кримінальної справи написали «нещасний випадок» — отже винних немає, а дитина загинула «через власну необережність». А хіба 4-річне дитя може розбиратися, під напругою дріт на землі чи ні? — обурюється Петро Федорович. — Якби не оті дерева, які вже хтозна-скільки не обпилювались, другий кінець дроту упав би на землю й електричний струм вимкнувся б автоматично. Сусіди не раз бачили, як із цих дротів летіли іскри. Стовп практично лежав на землі. Але електрики не звертали на це ніякої уваги. Уже після трагедії ми зателефонували в РЕМ. Приїхали майстри, поспилювали гілки, замінили дроти. А невже не можна було зробити цього раніше? Електромережа була здана в експлуатацію у 1970 році, не ремонтували її вже давно. Невже для цього треба було, щоб хтось загинув? До речі, це вже другий такий «нещасний випадок», а висновків РЕМ так і не зробили.

Петро Яковець сказав правду. У липні цього року в Григорівці Бахмацького району вразило струмом ще одного хлопчика. Шестирічний Артур Лавриненко теж випадково наткнувся на електричний дріт. Йому пощастило: нагодився випадковий перехожий, який вирвав дріт із рук хлопчика. Артур дуже опікся, але вижив.

— Тоді рідні Артура не стали наполягати на з’ясуванні всіх обставин нещастя. Так само зам’яли б і нашу справу, якби я не ходив по різних кабінетах, — каже Петро Федорович. — Начальник Бахмацьких РЕМ батькам Владика навіть співчуття не висловив. Хоч би якийсь віночок прислав. Та й ні біржа праці, де зараз на обліку перебуває Оксана, нірайдержадміністрація, ні інші державні установи не дали на похорон Владика ні копійки. Допомогли сусіди, виділили зі своїх мізерних зарплат і пенсій хто скільки міг. Якщо за народження дитини дають 8 тисяч гривень, то скільки ж за такими «розцінками» держави коштує дитя, яке не дожило й до 5 років? Та справа зовсім не у грошах. Винні мають відповісти за смерть І каліцтво дітей від електрики.

— Звичайно, я розумію горе Яковців, — сказав на-чальник Бахмацьких РЕМ Микола Костановський. — Але ми робили усе, що від нас вима- • гається згідно з нормативними документами. Останнє технічне обслуговування тіє їлінії проводилося у 2003-2004 роках. Обхід лінії робили у березні цього року, й наступне техобслуговування її було заплановане на вересень. Крім того, міська влада і власник дерев мали також стежити за тим, щоб гілки не торкались дротів. Ми ж не отримували жодних скарг щодо якихось неполадок на лінії.

Той дріт обірвало грозою.

На території Бахмацького району на 13 й 14 серпня навіть було оголошено штормове попередження. Обірваний дріт лежав там дві доби, але нам ніхто не зателефонував. А оперативного повідомлення про пошкодження лінії ми не отримали тому, що один кінець дроту контактував з іншим дротом і до споживачів надходила електроенергія однойменної фази.

Я співчуваю рідним загиблого хлопчика, але їхні звинувачення безпідставні.

Чи це дійсно так, з'ясує слідство. Старший слідчий Бахмацького РВ міліції Вадим Шевченко пояснив, що близько метра обірваного дроту відправили в Київський науково-дослідний інститут на експертизу. Вона покаже, чи був цей дріт придатним до експлуатації. На основі її висновків, а також інших матеріалів справи (вилучених посадових інструкцій працівників РЕМ, планів технічного обслуговування ліній електромереж тощо) буде вирішено, чи порушувати кримінальну справу проти Бахмацьких РЕМ.

Але ніякі експертизи, і запити й папери з сухими словами-відписками дитини не повернуть. 22 серпня хлопчикові виповнилося б 5 років. Та того дня замість Владикових іменин у Яковців були поминки — 9 днів із дня його смерті.

Аліна Долинець, «Гарт» №48 (2332) від 30 листопада 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: