Падають стіни та загнивають вікна: художній музей на межі аварійності

«Це металева сітка, на яку клали цю штукатурку. І таке там усюди. Отаким чином руйнується культурна спадщина», – Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.



Такий вигляд зараз має підвальне приміщення обласного художнього музею, в якому могли б розміщуватися гуртки, експозиції або арт-простір. Саму будівлю зведено ще у 1899 році. За радянських часів вона функціонувала як школа. Коли дім передали музею, то будівля тривалий час перебувала на ремонті, а потім усе зупинилося через брак коштів.

«Нема підлоги, було знято коробки, проводи. Все, що відновлювалося, то це вже зараз. А підвал – це основа будівлі. І якщо в підвалі почнеться процес руйнації, то будівля велика, дерев‘яні перекриття, вони можуть десь поїхати. Ну, я не будівельник, але я так розумію, що не можна доводити до такого стану пам‘ятку історії», – Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.

Нинішній директор Юрій Ткач розповідає, що обіймає свою посаду рік, а руйнування почалися ще в 90-х. Тоді позрізали батареї та залишили приміщення без опалення. Тому тут накопичується волога, що спричиняє грибки. Картину доповнюють і гнилі віконні рами.

«Самі вікна дерев‘яні. Відповідно, волога, яка потрапляє ззовні, спричиняє руйнування вікна. У нас була така ситуація. Вікно просто виїхало. І своїми силами довелося відновлювати раму, закладати цеглою. Ми намагаємося чистити, але дерево ми не замінимо самі», – Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.

Занедбаність приміщень призвела до того, що в підвалі вже впала одна перегородка. До того ж взимку тут збирається холод, який потрапляє до всіх приміщень музею. Таким чином енергоефективність значно знижується. Тепловтратам сприяють і старі двері.

«Металеві двері не утеплені, вони самі пропускають холод, тому серед наших планів – заміна дверей на енергоефективні», – Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.

Аналогічна ситуація й по всій будівлі. На другому поверсі приблизно 400 квадратних метрів площі простоюють. Тут планували зробити постійну експозицію. У 2016 році навіть розробили проєктну документацію, де повністю розробили вигляд виставкових залів. Але віз і нині там.

«Це вже не підвал. Це другий поверх. Ми хочемо показати те, чим славиться Чернігівщина з мистецького погляду. У нас величезна колекція, яку ми готові представляти. Це українське мистецтво,зокрема чернігівське. Але приміщень нема», – Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.

Хочуть тут зробити і ліфт для візочників.

«Серед планів – під‘їхати одразу нагору та почати звідти огляд експозиції. Тобто можна встановити тут підйомник», – Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.

Музейники просили кошти в народних депутатів й обласної влади. Але до бюджету ці витрати так і не внесли. Звертались і до департаменту культури, який вніс потреби музею до свого кошторису. Та, за правилами, затвердити його повинен департамент фінансів. Однак у підпорядкуванні області аж 22 заклади культури. На потреби всіх установ бюджетних грошей просто не вистачає.

«Коли ми готували бюджет на 2019 рік, потреба в ремонтах цих 22 закладів становила понад 61 млн грн. Було виділено більше 15 млн, зараз ми вже сформували бюджетний запит на 2020 рік і потреба в ремонтах становить більше ніж 112 млн грн», – Олександр Левочко, начальник департаменту культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА.

У департаменті наголошують, що виділені кошти насамперед ідуть на зарплати, комунальні послуги та вирішення екстрених питань. Наприклад, на ремонт даху в обласній дитячій бібліотеці або усунення наслідків минулорічного підтоплення бібліотеки Короленка. У відомстві наголошують на необхідності ремонту й у художньому музеї.

«Для ремонту приміщень художнього музею треба десятки мільйонів, щоб це було на тривалий час. Першочергово це сигналізація і заміна вікон. І підвал згодом також треба робити. У мене є сподівання, що в другій половині листопада винайдуться додатково кошти, щоб частково ремонти ми могли також зробити», – Олександр Левочко, начальник департаменту культури та туризму, національностей і релігій Чернігівської ОДА.

Та поки коштів немає, музейники ремонтують будівлю власними силами. Вони вже відновили кілька виставкових приміщень. Директор розповідає, що багато робіт співробітники готові виконувати самотужки. Але є те, що люди самі зробити просто не зможуть. За його словами, для того, аби занедбані приміщення почали функціонувати, потрібно приблизно сім мільйонів гривень.

Сюжет: Cheline TV

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: