Сергій Лаєвський: «Прокинувшись, я побачив занесений наді мною ніж»

П'ятниця, 6 липня 2007 11:13 | Переглядів: 923 | Обновлено 17 вересня 2019 11:18

Рік тому Чернігів був оточений увагою громадськості як ніколи. Протистояння між Московським і Київським патріархатами обернулося блокадою Катерининської церкви. З липня цього року директор Чернігівського музею імені В. В. Тарновського Сергій Лаєвський (один з учасників подій біля Катерининки) о 7.30 мав бути біля церкви, оскільки на 8.00 було заплановано вивезення з Катерининки експонатів музею, які там ще залишилися. Але, за дивним збігом обставин, саме цього дня, точніше ранку, на Сергія Лазаревича та його дружину було здійснено замах у їхній квартирі.

«ЗЛОДІЙСЬКА» ДРАБИНА

У двокімнатній квартирі родини Лаєвських світанок став не єдиним гостем, що увійшов через вікно кухні. Приблизно о пів на п’яту чоловік 20-25 років середньої статури зростом приблизно 180 см пожежною драбиною спокійно дістався до їхньої квартири на третьому поверсі однієї з чернігівських п’ятиповерхівок на проспекті Миру. Без зусиль проник у відчинене вікно кухні, ножем розрізавши москітну сітку на ньому. У кухні він не знайшов нічого цінного і вирішив подивитися у вітальні. Вийшовши в коридорчик, зліва якого знаходяться ванна кімната і туалет, чоловік став шукати шляхи для можливого відступу. Прямо перед ним стояла невелика шафа для верхнього одягу, біля неї — полиця із взуттям, лівіше були вхідні двері. Після уважного огляду передпокою злодій повернув направо й опинився у вітальні. За метр від кімнатних дверей стояв широкий стіл, на краю якого лежав ноутбук. Злочинець зрадів знахідці. Його не бентежило, що господарі квартири спали зовсім поряд, на розкладному дивані. Намагаючись діяти тихо,грабіжник узяв ноутбук і засунув його під пахву.

НАПАД

Дружина Сергія Лаєвського — Лілія Володимирівна — прокинулася від скрипу кімнатних дверей. Розплющивши очі, вона побачила у себе над головою незнайомця з ножем. "Хто ти?" — тільки й встигла запитати. Та замість відповіді відчула пекучий біль у попереку. Нічна сорочка поволі ставала червоною. Від шуму прокинувся чоловік. Злочинець холоднокровно завдав йому двох ударів ножем — у шию і в грудну клітку. Хотів ударити ще, але в руках у нього залишилася тільки рукоятка від ножа — лезо, зламавшись об кістку при ударі, впало на диван.

Злочинець кинувся до виходу, відчинив вхідні двері. Але шлях йому перегородили другі двері. У цей момент господар наздогнав злочинця і спробував його затримати. Почалася бійка. У дальній кімнаті прокинулися діти. Син Артем кинувся батькові на допомогу.

Охоплений панікою, злочинець кричав; "Ви мене уб'єте, відпустіть, я піду!" Сергій Лаевський від великої втрати крові став слабшати. Злочинець відштовхнув його і вибив ногою двері. Йому вдалося втекти.

Через 5 хвилин на місце злочину приїхали працівники міліції і лікарі швидкої допомоги.

ЗА КІЛЬКА МІЛІМЕТРІВ ВІД СМЕРТІ

Вже 3 липня теля обіду ми були в лікарні, куди доставили потерпілих. Віктор Яковець - заслужений лікар Украіни, завідувач хірургічного відділення однієї з міських лікарень пояснив:

— У Сергія Даєвського проникаючі колото-різані рани грудної клітки і шиї. Удар у шию міг коштувати потерпілому життя, оскільки лезо ноже пройшло буквально за кілька міліметрів від сонної артерії. Тяжким можна назвати і проникаюче поранення грудної клітки. Ми провели первинну хірургічну обробку ран і прооперували хворого. У Лілії Лаєвської глибока колото-різана рана в попереку. їй також зробили операцію, призначили антибіотики, протизапальні препарати.

Віктор Григорович погодився провести нас у палату до потерпілого. Сергій Лазаревич був небагатослівний, видно було, що його непокоять рани. Говорив він дуже тихо:

—- Злочинця першою побачила дружина. Вона спала на краю дивана. Коли я прокинувся, то побачив чоловіка з ножем. Він одразу ж накинувся на мене. Слава Богу, що бандит зайшов до нашої кімнати, а не до дітей (наш син Артем закінчив пер* ший курс інституту, а дочка Настя — п'ятий клас). Я не хочу думати, що цей напад якось пов'язаний з "катерининськими подіями”. Хоча саме сьогодні виповнюється рівно рік від початку протистояння. Однак вибудовувати якісь версії я не буду — нехай цим займається міліція.

40 янголяток врятували життя

Поговорили ми і з Лілією Лаєвською. Вона упевнена, що від смерті їх із чоловіком врятували ангели-хранителі: "Ось про це варто написати. У нас є ікони й янголятка, ми буквально рік тому почали їх: колекціонувати. Чоловік часто їздить у відрядження і звідти привозить фігурки янголяток. Останнього разу він привіз мені великого янгола-охорон-ця з Густинського монастиря".

Лілія Володимирівна дозволила нам з'їздити до неї додому і зробити фотографії.

У кімнаті, в якій усе сталося, ми налічили 40 фігурок янголяток. Поспілкувавшись із батьком Сергія Лаєвського Лазарем Івановичем, який в той час був у квартирі сина, ми пішли. І вийшли з під'їзду якраз у той момент, коли підозрюваного 22-річно-го Михайла К. (його затримали вже наступного дня після злочину) привезли на слідчий експеримент. У руках слідчої бригади він уже не почував себе так упевнено, як вранці 3 липня.

ЗАМАХ НА ДИРЕКТОРА МУЗЕЮ І КАТЕРИНИНСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ. ЧИ Є ЗВ'ЯЗОК?

Лілія Лаєвська стверджує, що напад на них пов'язаний з професійною діяльністю її чоловіка, а ось начальник Чернігівського міськвідділу УМВС України в Чернігівській області підполковник міліції Едуард Альохін не пов’язує:

— Повірте мені, якби це було чиєсь замовлення, ми перші про це сказали б. Це для нас стало б тільки плюсом, оскільки був би розкритий гучний злочин. Мотив тут очевидний — користь. Дії нападника спочатку були кваліфіковані як грабіж. Сьогодні їх перекваліфіковано на розбійний напад. Завдяки швидкому і правильному реагуванню оперативних працівників підозрюваний був затриманий в одному із сіл Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Вже проведено ряд слідчих дій, у тому числі й слідчий експеримент. Під тиском доказів затриманий зізнався у скоєному ним злочині.

ДУМКА АВТОРА - «ЗА» І «ПРОТИ».

Якщо дотримуватися версії правоохоронних органів, то можна сказати, що грабіжник вибрав саме квартиру Лаєвських з трьох причин. Перша — пожежна драбина, завдяки якій кухонне вікно було доступним. Друга — одна половина вікна була відчинена. Третя — серед вікон, розміщених біля драбини, це єдине металопластикове вікно, що могло наштовхнути злочинця на думку, що в квартирі живуть заможні люди. Ноутбук затриманий узяв тому, що це була найцінніша річ, яка потрапила в поле його зору. Ніж підозрюваному довелося застосувати, оскільки він був помічений господарями.

Але виникають і запитання. Навіщо нападнику треба було заходити в кімнату по ноутбук, якщо біля самого входу до неї на полиці стоїть шкатулка з коштовностями? Чому, узявши ноутбук, злочинець, 6 втік (адже він був виявлений господарями не відразу), а став завдавати сонним господарям ударів ножем у життєво важливі органи? І якщо це все-таки чиєсь замовлення, то чи вигідно правоохоронним органам говорити про персону замовника?

Тетяна Єсиневич, «Гарт» №27 (2311) від 6 липня 2007