чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Пенсіонери з Масанів просять захистити їх від автівок молодих сусідів



Пенсіонери з Масанів просять захистити їх від автівок молодих сусідів

До редакції Gorod.cn.ua звернулося подружжя пенсіонерів з мікрорайону Масани з проханням допомогти їм вирішити ситуацію з автомобілями, які в буквальному сенсі «наводнили» двір будинку 85-а по вул.Красносільського. А у дворі встановлена лише одна лавочка, де можна сісти подихати повітрям, але й та боязко притулилася до естакади на повністю залитому бетоном подвір’ї.

«Ні травинки навкруг, ні квіточки. А коли сидиш на цій самотній лавці, то рукою можна спокійно дістати до найближчого поряд припаркованого автомобіля», - жаліються 93-річний Іван Максимович та 84-річна Ніна Гнатівна Корецькі.



На фото  Іван Максимович і Ніна Гнатівна Корецькі та їх сусідка Валентина Олександрівна Радіч

Ні «швидкій» заїхати, ні дітям побавитись, ні клумбу розбити. «П’ятачок» у 100 квадратних метрів перед будинком весь суцільно залитий бетоном, до того ж не зовсім хорошої якості (вже почав викришуватися) і на 70% заставлений автівками пожильців.







А ще сюди раз по раз заїздять машини постачальників товару, бо у підвальному приміщенні будинку розташований ще й «Мінімаркет» і туди регулярно завозять товари. Тобто людині, яка вийшла посидіти на свіжому повітрі, не те що свіжого не дістанеться, але й повітрям назвати цю суміш газів назвати не можна. А безперервне майоріння перед очима транспорту складає враження, ніби ти знаходишся не у затишному дворику, а на жвавому столичному проспекті.
Іван Максимович та Ніна Гнатівна разом вже більше ніж пів століття. Він – інвалід першої групи, фронтовик. До лав Радянської армії був призваний у 1944-у. Воював у Прибалтиці, в складі окремого винищувального полку, третього Прибалтійського фронту. Був зв’язківцем. Після отримання важкого поранення 31 грудня 1944 року пів року провів по госпіталях. На той час війна вже закінчилась, але демобілізували Івана Максимовича лише аж у 1950-у році.
Після закінчення факультету металознавства і термічної обробки металів Київського політехнічного інституту, Івана Максимовича направили до міста Волжський, Волгоградської (колишньої Сталінградської) області на військовий завод. Де він пропрацював 14 років (з 1958 по 1972). Там же він і познайомився зі своєю нинішньою дружиною Ніною Гнатівною.

В 1972 вирішив повернутися на Батьківщину (родом він з Ічнянщини). Перевівся на Чернігівський завод автозапчастин, заступником головного металурга. Бо саме в Чернігові на той час вже жили й працювали його рідні брат і сестра. Так, на ЗАЗі Іван Максимович і допрацював до пенсії.

Ніна Гнатівна – медсестра з 40-річним стажем: відпрацювала 20 років у операційній, та ще 20 – у маніпуляційній військового шпиталю. Удвох виховали трьох синів. Старший став міліціонером, але прослужив зовсім недовго - загинув, рятуючи товариша.

5 років тому онук купив стареньким квартиру в цій новобудові. І от тепер вони знову змушені «воювати». Цього разу вже з власними сусідами, в буквальному сенсі «за місце під сонцем». Бо лавка розташована так, щоб туди потрапляло якомога більше сонячного проміння. Як повідомили Корецькі цей елемент паркової інфраструктури їм встановив не ЖЕК, а одна з впливових на Чернігівщині політичних сил.
Під час спілкування з пенсіонерами, до нас підійшов ще один мешканець будинку 85-а, Анатолій Лазоренко, який цілком поділяє думку Івана Максимовича та Ніни Гнатівни.



На фото Анатолій Лазоренко

Спілкуючись із ним вдалося дізнатися, що існує дійсно велика проблема з відсутністю зеленої зони та ігрових майданчиків для дітей поблизу вказаного будинку. Мало того, що діти граються на бетонному покритті, пенсіонерам ніде посидіти на лавочці, так ще й через двір щодві хвилини курсують машини до будинків, які розташовані в глибині житлового масиву. Адже дістатися їх можна або об’їзною дорогою, поза будинками приватного сектору, а це зайвих 2-3 км, або навпростець, через двір будинку № 85-а, де діти катаються на велосипедах, роликах, бігають у квача.

Також вдень часто-густо в «Мінімаркет» завозять різні товари. Заїжджає автівка і часто не маленьких розмірів, перегороджуючи собою не лише проїзд усім автомобілям, але й прохід пішоходам. Бо обходячи її, треба притискатися або до машини або до будинку. А коли приходить вечір, шум авто змінюється галасливою компанією завсідників «наливайки». Саме через те, що цей контингент використовує лавку для своїх бенкетів, багато хто з жителів будинку був проти її встановлення. У ніші напівпідвального приміщення видно «сліди культури» відвідувачів закладу.



А ще весь день на подвір’ї бовваніє сміттєвий контейнер, який прибиральниця просто не в силах затягнути назад на круту рампу сміттєпроводу. І запахи від цього об’єкту весь день підіймаються від перших до горішніх поверхів.



Анатолій говорить, що мешканці хотіли створити ОСББ. Тоді б могли облаштувати територію на свій смак: встановити шлагбаум чи бодай обмежувач швидкості (лежачий поліцейський), зірвали б частину асфальту і розбили б клумби, зробили б дитячий майданчик, встановили лавочки. Але така мала кількість жителів не дозволяє створення ОСББ. Будинок досить невеликий.
Як зазначив Анатолій, сам забудовник звів будинок з порушеннями будівельних норм – відсутністю 5-метрової зеленої зони перед будинком, немає належного паркінгу, немає дитячого майданчику.
Так згідно закону, якщо машина припаркована не в гаражі і не на стоянці, а біля під’їзду, то така парковка вважається гостьовою і її рекомендується розміщувати з боку дороги або вулиці, але не більше ніж за 150 метрів від будинку.

Згідно Державних будівельних норм п.10.8.8 відстань від відкритих автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків має бути не менше 10 метрів. Що в нашому випадку не відповідає дійсності.

Також в іншому пункті ДБН п.1.5 зазначено:
У випадку розміщення на першому поверсі багатоквартирних житлових будинків вбудованих нежитлових приміщень масового відвідування (магазини, адміністративні приміщення тощо) підходи і під'їзди до них не повинні перешкоджати під'їзду до кожного входу житлового будинку пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб.

Крім того згідно п.26.2 Правил дорожнього руху України «У житловій зоні забороняється:
а) транзитний рух транспортних засобів;
б) стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів.

Як бачимо, дані порушення - в наявності.
«Перенасичення житлових дворів хаотично припаркованими автомобілями не лише псує їх зовнішній вигляд, але й загрожує безпеці життя людей через загазованість повітря та блокування проїздів пожежної й іншої спецтехніки в разі надзвичайних ситуацій», - підсумовує свою розповідь Анатолій.

В процесі розмови, до нас підійшла власниця однієї з машин, з якою нещодавно у пенсіонерів виник конфлікт. Дівчина представляється Анною.



На парковці, яка знаходиться у нас за будинком і яка нібито має бути для жителів нашого будинку, часто б’ють вікна і знімають колеса з авто. Вона не охороняється.

- Я приїхала близько 22.30 і місця для парковки у дворі вже не було. Тому я вирішила стати поряд з лавкою. Але за білою лінією, що означає мінімальну дистанцію. А коли вранці вийшла – побачила на даху авто пакет зі сміттям і записку з ультиматумом більше не паркувати машини біля лавки. Це справа рук Ніни Гнатівни, - каже дівчина.



«Раніше в нас було місце на стоянці біля магазину «Седам». І зручно, і недалеко. Але згодом машин стало стільки, що на всіх місць стало не вистачати. Місць на навколишніх стоянках катастрофічно бракує», - веде далі жінка - «Я сама не зацікавлена у паркуванні у дворі. Тут і діти граються. Можуть пошкодить автомобіль. Але нічого не вдієш. Забудовник не передбачив достатньо паркомісць для мешканців цього будинку»
- пояснює Анна.





Також сусіди розповіли, що начебто територію під парковку автотранспорту мешканців сусіднього будинку забудовник розпродав мешканцям, та відгородив місця для паркування парканом з профнастилу. Але, знову ж таки, нові власники, які придбали ці стоянки, безуспішно намагалися їх узаконити, адже суд заборонив їм це робити, бо це є прибудинкова територія і вона належить мешканцям даного будинку. Також місця вдалося продати не всі і стоянка стоїть напівпорожня.

Вислухавши аргументи обох сторін напрошується висновок, що винним у цій ситуації є забудовник, який у гонитві за квадратними метрами, не передбачив ні дитячого майданчику і зеленої зони для відпочинку ось таких от літніх людей. То ж залишається сподіватися на те що нинішня влада міста розгляне цю проблему і знайде вихід із ситуації, - наприклад, розрадити подібні ситуації допомогло б облаштування додаткової великої багатоярусної автостоянки для мешканців швидкозростаючого мікрорайону. На парковці влада міста могла б заробляти, наприклад, здаючи земельну ділянку під нею в оренду, завдяки масштабній парковці з’явилися б нові робочі місця.





На фото приклади багатоярусних парковок

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Красносільського, Масани, Корецький, лавочка, парковка

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект