Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Олег Купрієнко більше не в партії Олега Ляшка



Олег Купрієнко більше не в партії Олега Ляшка

Про це нардеп написав на своїй сторінці в Фейсбук 9 липня. Як видно з допису Олег Васильович не очікував такого рішення від лідера РПЛ, нарікає на те, що віддав 7 років свого життя політиці, неодноразово підставляв плече однопартійцям і тут таке.


Як відомо Олег Купрієнко в 2010-му році був визнаний кращим адвокатом Чернігова, має відношення до невеличкої мережі магазинів "Біля дому".

Стати депутатом Олег Купрієнко намагався ще в 2006 року, до отримання адвокатського свідоцтва, коли він був членом  Партії економічного відродження України. Потім разом з Дубілем перейшов в «Батьківщину», а після їх розриву Купрієнко знайшов себе в Радикальної партії Ляшко. Але всі його спроби обратися в Раду по мажоритарці провалювалися через низький рейтинг. Наприклад, на виборах 2012 року (206-й одномандатний округ) він отримав лише 2,3%. Тому в 2014 році Олегу Купрієнко можна сказати пощастило, що він був включений у виборчий список Радикальної партії під №17. Ляшко також допоміг йому отримати місце заступника голови парламентського Комітету з питань регламенту.

Щодо діяльності Купрієнко у Верховній Раді, то наші читачі можуть памятати випадок, коли він звернувся особисто до голови Пенсійного Фонду України Олексія Зарудного, з проханням персонально перерахувати пенсію його матері, Людмилі Семенівні Куприенко.


Про те що ЦВК виключила Олега Купрієнка зі списку Радикальної партії Олега Ляшка повідомляє також UA: ЧЕРНІГІВ. Таке рішення було прийнято 10 липня на засіданні Центральної виборчої комісії, про це сказав завідувач прес-служби ЦВК Костянтин Хівренко. Олег Купрієнко балотувався на дочасних виборах до Верховної Ради під 14-м номером. Заяву до ЦВК про його виключення підписав на зїзді 8-го липня лідер Радикальної партії Олег Ляшко, а також відкликав Купрієнка з посади в багатомандатному виборчому окрузі.

Олег Ляшко, голова «Радикальної партії»: «Наші колеги Віктор Вовк і Олег Купрієнко -  вони не роблять все для того, щоб партія здобула перемогу, на ефіри не ходять. Один із них, інший самоусунувся від роботи. У мене принцип такий - хто пахає, той отримує мандат. Якщо хтось думає, що може заїхати в Парламент на моєму горбу -  на моєму горбу далеко не заїдеш. Хто за, хто проти? Рішення прийнято одноголосно.»

На аналітичному порталі «Слово і діло» вказано, що з 28 передвиборчих обіцянок виконав 8,  2 – у процесі. Згідно з декларацією Олега Купрієнка за 2018 рік, його дружина Тетяна є власницею товариства з обмеженою відповідальністю «Риф», приватних підприємств «Траст-довіра» та «Траст-довіра плюс», які займаються торгівельною діяльністю,  та закритого акціонерного товариства «ЮРОЛ». Дохід Тетяни Купрієнко від  підприємницької діяльності у 2018 році склав майже мільйон гривень. Готівкою тримає 950 000 гривень. Олег Купрієнко задекларував  400 000 гривень заробітної плати. Готівкою зберігає 150 000 доларів.

Нижче публікуємо повний текст заяви Купрієнко на Фейсбук:

Довго думав – з чого почати. Написати, що Ляшко саме той як про нього розказують, що я помилявся 7 років, що мене використовували, а потім кинули? Ні, напишу про відчуття. Вони справжні, слова можуть бути різні, а відчуття справжні.

Образа, розчарування, очікування усвідомленої неминучості, задоволення.

1. Образа. Так присутня. Коли ніж в спину, коли після семи років чесного «заносу хвостів», підставляння плеча, зібрати працівників офісу, назвати це з’їздом парламентської політичної партії та виключити зі списку в останній день навіть не поговоривши – це має викликати образу. Викликало, але короткочасну і тимчасову. Далі було розчарування.

2. Розчарування. Так, я був розчарований в справжній меті життя Ляшка. Інколи ця мета видавалась такою, що співпадала з моєю, але то тільки інколи. Сильніше розчарування в людях, що там були. Більшість молодих, думаючих про перспективу …. рабів пана Ляшка ( до речі теж РПЛ). Колись ми (це команда з 2012 року) намагались побудувати партію, (саме партію, а не проект забезпечення виборів), яка після приходу да влади просто перейде з партійного офісу до будівлі адміністрації і буде реалізовувати політику партії і кожний партієць має бути готовим чиновником для владних кабінетів. Навіть процес пішов. Але, в так званих «партіях лідерського типу» (а у нас всі такі), інша мета і її знає тільки лідер. У владі виявляється працювати треба. Те, що побудували в 2014-2015 роках, після виходу з коаліції, почало сипатись, потім прийшли «сталевари» на президентських виборах і доконали «пожарники» на парламентських. Коли гроші можна заробити шляхом публічних виступів при повній відсутності відповідальності, то нащо та влада. Тим більше Ляшко не та людина, яка може створити команду де один за всіх і всі за одного. Дуже багато порядних та досвідчених людей пішли з команди бо команди так і не побачили. Тому присутнє розчарування в тому, що до них так і не дійшло, незважаючи на мій педагогічний і ораторський хист. Коли це стало очевидним ? В кінці 2014 на початку 2015 року коли Ляшко нікого принципово не пускав у владні структури, щоб не нести відповідальність. Для чого тоді йти в парламент якщо не впрягатись в роботу по конкретних напрямках? Ось тому з того часу і було чітке усвідомлення неминучості, що рано чи пізно настане час коли всіх, хто прийшов не допомагати заробляти лідеру, а допомагати будувати країну, буде прибрано з команди. 

3. Очікування усвідомленої неминучості. Я йшов до Верховної Ради не гроші красти, я щиро вірив, що після Майдану і сотень смертей, в головах політиків щось змінилось і це дасть змогу змінити країну вже навіть не мою, а моїх дітей й онуків. Віра дала спотикача в серпні 2015 коли я перший раз на фракції заявив свою позицію, яка була практично протилежною позиції Ляшка. Мене підтримали інші тоді ще члени команди і ми не проголосували як від нас очікували. Тоді я в очах лідера перший раз побачив згасаючі очі Скруджа МакДака. Потім ще декілька разів ситуація повторювалась. Отстанній знаковий раз це було перед введенням Порошенком воєнного стану. Саме мій виступ на фракції спонукав Ляшка їхати не на Банкову до Петра, а на вокзал до людей. Результат ви знаєте. Воєнний стан, як хотів Порошенко, не ввели, вибори не зірвали, у нас новий президент і надія людей на месію, а «чорний лебідь» пише про це тому, що цей фінал був для мене усвідомленою неминучістю. І тому настає задоволення. 

4. Задоволення. Я жодного разу не пожалкую, що сім років мого життя пройшли саме так. Мені не соромно за те, що я робив. Я отримав неоціненний досвід і невідомо чи мав би я таку змогу, якщо б в свій час Ляшко не використав мене (чи я його) в політичній боротьбі. Я точно знаю, що у нас українців не все втрачено. Я точно знаю, що велика кількість досвідчених, розумних, колишніх і не дуже політиків і не політиків люблять нашу батьківщину і не продадуть її нікому. Я точно знаю, що все буде добре. «Вічні опозиціонери» відійдуть в історію, виконавши свою функцію. Прийдуть нові амбітні й старі досвідчені, побудують країну, де будуть жити наші діти. Тому я задоволений тим, що сталось. Я вільний від обов’язку захищати неіснуючі ідеали Ляшка, але бруду лити не буду. Дякую Ляшку і всім хто був поряд всі ці сім років. Захищав команду, членів команди і ніколи не забуду тих хто підійшов, передзвонив та сказав добре слово. Життя продовжується…

P.S. Трохи не забув. Фейсбучній партії – фейсбучну заяву. Заявляю про вихід з Радикальної партії Олега Ляшка, ідентифікаційний код 37279703, єдиний засновник Теліпко Владислав Єдуардович, м. Миколаїв, Центральний район, провулок Парусний 9-Б, кв ХХХ. Розмір внеску до статутного фонду 0.00 грн

Gorod.cn.ua за матеріалами UA: ЧЕРНІГІВ

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Купрієнко, Ляшко

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект