Бойовим нагороджується орденом

Спомин учасника війни в Афганістані полковника у відставці Сергія Заворотного

Йшов 1982 рік, десятий місяць мого перебування в Республіці Афганістан. За цей час довелося брати участь у багатьох бойових операціях із зачистки опорних пунктів противника. Із молодого «зеленого лейтенанта» я перетворився на справжнього бойового офіцера. Я бачив усе: і палаючі гелікоптери, і бойових товаришів, які горіли в них. Та й сам був двічі збитий великокаліберним кулеметом ДШК. На гелікоптері, на якому я літав, уже було понад 50 пробоїн. Вертолітна ескадрилья, що прибула із Забайкалля, де я служив до того, налічувала у списках загиблих більш ніж десять бойових льотчиків. Ми мстили «душманам» за кожного загиблого побратима, а вони нам — за палаючий кишлак і за кожного вбитого афганця. Я бачив полонених «душманів», у яких було вибите ліве око для кращого прицілювання, а до ребра на грудях кріпилося кільце, а потім — ланцюжок до карабіна, щоб не загубити зброї. Вони злобливо над нами підсміювалися.

В одному із бойових завдань у горах під Мормолем поблизу Мазарі-Шарифу на високогірному майданчику висадили мотострілкову роту десанту. Наступного дня був траур, необхідно було вивезти всіх убитих солдатів. Четвірка вертольотів МІ-8 виконала по два бойові вильоти (по 18 убитих). Помітивши нас моджахеди пішли в наступ. Попереду себе пустили стариків, жінок і дітей. Радянські воїни не стали стріляти в них. А потім ці ж старики, жінки й афганські діти добивали наших бійців усім чим могли: проколювали шомполами очі, добивали камінням...

9 ТРАВНЯ. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ. Файзабад. Урочисте шикування бойової вертолітної ескадрильї. Наказ, подяка і нагородження орденами та медалями. Указ Президії Верховйої Ради СРСР за мужність і героїзм, проявлені на території Республіки Афганістан, і надання військової допомоги народу Афганістану: „Нагородити орденом «Червоної Зірки» старшого лейтенанта Сергія Заворотного”. А потім кадровики забрали ордени у мене й інших і сказали, що нас нагороджуватиме в Кундузі начальник армійської авіації полковник В. А. Апрелкін. Але і в Кундузі знову у нас відібрали нагороди, і ось ми уже в Баграмі, де остаточно вручав бойові ордени командувач авіації 40-ї армії генерал-майор А.В. Шканакін.

Купили горілки у пілотів АН-12 (які виконували «бойові рейси до Союзу»). Одна пляшка коштувала 25 чеків або 50 рублів, зайшли до модуля, сіли за малень ким столиком і налили в гранчаки. Опустили свої ор дени, встали, пригадали усе, що довелося пережити, і випили мовчки — не за Перемогу, а за товариі друзів, які залишилися у чужій країні, на чужій з на непотрібній нам війні...

«Гарт» №7 (2291) від 16 лютого 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: