школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Хоч і в лідерах, та з «білими плямами»



Хоч і в лідерах, та з «білими плямами»

У «Центрі розвитку місцевого самоврядування» області розповіли про те, як протягом 2018 року впроваджувалась реформа децентралізації. Розповідали не тільки про досягнення, але й про труднощі та перепони, яких виникає чимало. Адже на карті області ще досить «білих плям», де керівники не поспішають включатися в процес децентралізації.

Реформа децентралізації триває вже п’ятий рік поспіль і наразі виходить на фінішну пряму. Чернігівщина за темпами її реалізації – у трійці лідерів серед областей України. І не останню роль в цьому відіграє «Центр розвитку місцевого самоврядування», який не тільки допомагає громадам прийняти рішення про об’єднання, інформує про перспективи розвитку, а й супроводжує їх. За словами директора центру Ірини Кудрик, робота з громадами організована за кількома напрямками: формування первинного рівня ОТГ, реалізація регіональної та бюджетної політики і робота із секторальними проектами.



«У 2015 році децентралізація стартувала, тоді в області було створено 5 ОТГ, у 2016-му – ще 11.Та найбільш продуктивним і успішним видався 2017 рік, – розповідає Ірина Кудрик. – Тоді в нашій області було утворено 21 громаду. Вже у 2018 році підштовхувати громади до об’єднання стало складніше, бо найбільш ініціативні вже встигли це зробити. Торік ми допомогли об’єднатися п’ятьом ОТГ. Три з них у Чернігівському районі – це Киїнська, Новобілоуська та Хмільницька громади. Створено Борзнянську громаду й Озерянську ОТГ у Варвинському районі, відбувалося і приєднання сіл до міст обласного значення, і приєднання сіл до створених громад. Кожний цей процес наші експерти супроводжували, але всі зазначені досягнення, а також плани не є одноосібною роботою центру. Ми нічого не створюємо замість ОТГ. Наше основне завдання – робота і формування первинного рівня, щоб громади були спроможними. Адже це саме те підґрунтя, щоб реформа запрацювала, а громади вийшли на новий якісний рівень свого функціонування і надання послуг населенню. Основним напрямком Центру розвитку місцевого самоврядування є підтримка розвитку територіальних громад. Ми консультуємо громади щодо формування бюджетної політики, намагаємося виявити їхню проблематику і вплинути на її успішну реалізацію. Окремим напрямом є секторальна робота, підтримка громад у розбудові якісних послуг в освіті, соціальній сфері та медицині. Далі – робота самих громад, їх ефективного управління та зацікавленості в якісних результатах. Там, де є взаєморозуміння, ефективний лідер і якісна команда спеціалістів – є й позитивні результати».

Всі громади у нас спроможні

Спеціалісти Центру регіонального розвитку запевняють, що всі 39 об’єднаних громад, які перебувають у прямих відносинах з державним бюджетом, є повністю спроможними і самодостатніми. Різниця лише в тому, що хтось розвивається швидше, а хтось повільніше.



«Хтось більш активний, хтось менш. Це як малі діти, – пояснює радник з питань місцевих фінансів «Центру розвитку місцевого самоврядування» в Чернігівській області Олександр Мельник. – Ними потрібно опікуватися. Зростання надходжень до місцевих бюджетів відбулося скрізь, але в кожній громаді свій відсоток. У когось на 100%, у когось менше. Та не варто забувати, що всі вони в різних стартових умовах. Та добре те, що формується зовсім нове місцеве самоврядування і у нового голови і ради підвищується рівень відповідальності».

«Білі плями» на карті децентралізації

Процес добровільного об’єднання триває три роки. Впродовж цих років принцип об’єднання запрацював як каталізатор для сміливих, ініціативних, тих, хто хоче змін. Об’єднавшись, ОТГ отримали нові можливості і реалізують їх. Та 20% жителів області досі позбавлені можливості жити в покращених умовах і саме керівники не дають людям відчути ці переваги.
«20% людей на Чернігівщині свідомими управлінськими рішеннями очільників сільських, селищних і міських рад позбавлені можливостей опинитися в умовах покращення якості життя, – наголосила Ірина Кудрик. – Я вважаю, що тут має йтися саме про персональну відповідальність представницьких органів і їхніх керівників перед людьми за те, що вони гальмують і не дають можливості людям відчути всі переваги об’єднання. Шкода, що втраченим можливостям уже три роки. А доганяти завжди важко. Ті, хто прийдуть до об’єднання в адміністративний спосіб, будуть у гірших стартових умовах, ніж ті, хто працює від самого початку».

Багато таких випадків, коли хороша ініціатива не мала продовження. Саме через це на карті області досі є так звані «білі плями».

«Це передусім через нестратегічне бачення подальшого розвитку громади або через корупцію, яка не дозволяє нашій країні розвиватися, – переконаний Олександр Мельник. – Чому голови виступають проти об’єднання, коли після нього бюджет збільшиться в декілька разів? Я переконаний, що якби в країні працювала правоохоронна система, то реформа децентралізації вже була б завершена. Тепер в об’єднаних громадах дохід на одного мешканця - приблизно шість тисяч гривень на рік, а в необ’єднаних територіях – до тисячі гривень на жителя. То чому ж голови виступають проти об’єднання, якщо доходи до бюджету збільшаться у кілька разів? Яка інша мотивація, окрім особистої, тут може бути?».

Без негативів не обійшлося

«Торік наша область стала піонером і в негативному плані. Є таке джерело фінансування – додаткова дотація на утримання закладів освіти і охорони здоров’я. Тобто держава передбачає на утримання медицини й освіти кошти, що не перекриваються освітньою та медичною субвенцією. Ця сума - понад 500 мільйонів на область, – пояснив пан Олександр. – У 2017 році ці кошти розподілялися для кожної ОТГ пропорційно за чисельністю населення. У 2018 році ці гроші «зайшли» на обласну раду і там загубилися. В результаті від цієї суми громади отримали приблизно по 10% сум коштів, перерозподілених облдержадміністрацією. Тобто у кожного мешканця громади облдержадміністрація забрала 500 гривень і передала туди, де громади не створені. Тобто тим, хто нічого не робив для того, щоб реформуватися й оптимізувати свої видатки. Це комуністичний принцип: від кожного – по можливостях, кожному – за потребою. За цим принципом діяв департамент фінансів ОДА в минулому році. Та найгірше те, що негативний досвід Чернігівщини вже поширюється . Так, торік наша облдержадміністрація пішла ще далі. Вона почала забирати в об’єднаних громад ще й освітню субвенцію. Кількома розпорядженнями Кабінету Міністрів, ініційованими облдержадміністрацією, майже в десяти ОТГ була вилучена освітня субвенція. Бюджетним кодексом України передбачено: якщо орган місцевого самоврядування вживає заходів для зменшення видатків в освіту, то зекономлений залишок на наступний рік іде на покращення матеріальної бази освітніх закладів. Тобто Бюджетним кодексом закладена мотивація: заощаджуй – і ми тобі залишимо ці гроші. Натомість торік у тих, хто зекономив, забрали кошти та передали тим, хто не економив. Знову спрацював адміністративний принцип. Така пошесть уже поширюється і у Вінницькій області. Та, незважаючи на те, що додаткову дотацію громадам не надають, а освітню субвенцію забирають, все ж таки наші територіальні громади розвиваються і в них це виходить краще, ніж у районних державних адміністрацій».



Неплатників тепер видно

Торік Чернігівський ЦРМС спільно з Головним управлінням ДФС України ініціював внесення змін до податкового та бюджетного кодексів у частині доступу до баз даних платників податків. Тепер громади зможуть бачити не лише кінцеву суму надходжень, а й її складові.

«Минулого року побачили, що місцеве самоврядування не має доступу до баз даних з надходження податку, – пояснив пан Олександр. – Тобто гроші прийшли, а хто заплатив – невідомо. Відтак ми спільно з очільником Державної фіскальної служби області звернулися до Уряду з ініціативою щодо надання органам місцевого самоврядування доступу до баз даних ДФС. Тішить, що до нас дослухалися, і були внесені зміни до податкового і бюджетного кодексів. Тепер органи місцевого самоврядування мають право отримувати інформацію про платників податків. Адже раніше не видно було, хто платив, а хто ні. Для отримання такої інформації потрібно було писати лист-запит до ДФС на кожний період по кожному платнику. Це ставало проблемою».

Освіта відійшла громадам

Передача повноважень громадам із районного рівня, зокрема, у сфері освіти, – одне із завдань реформи децентралізації. Всі ОТГ повинні взяти в управління заклади освіти, створити ефективний управлінський орган, подбати про якість освітніх послуг, забезпечити комфортні умови перебування дітей у цих закладах. Аби виконати завдання, Чернігівський ЦРМС весь минулий рік працював із громадами та дотичними до цих процесів органами і домігся позитивного результату. Чернігівщина - одна з небагатьох областей України, де всі об’єднані територіальні громади прийняли у своє управління розташовані на їхніх територіях заклади освіти.

«На 1 вересня 2018 року всі 37 об’єднаних територіальних громад нашої області прийняли в своє управління заклади освіти, – відзначила Ірина Кудрик. – Нам вдалося згуртувати керівників відділів освіти, і тепер вони між собою спілкуються, обмінюються досвідом. Крім того, ми провели кілька навчальних турів до інших регіонів для вивчення кращих практик діяльності в сфері освіти. Торік лише в 9 областях України ОТГ забрали до себе освіту стовідсотково і серед них наша».

«Воєнний стан» завадив виборам

Наприкінці минулого року в нашій області мали відбутися вибори в новостворених громадах. Та через воєнний стан не відбулися. Тож процес їх інституалізації наразі не відбувся і вони не отримали належних їм ресурсів.

«Ці сім громад потрапили в складну ситуацію, бо вони об’єдналися і були визнані спроможними. Більше того, вони були в проекті держбюджету, для них передбачені всі суми, але передумова отримання цих ресурсів - проведення виборів, – зазначила Ірина Кудрик. – Через запровадження «воєнного стану» вибори скасували. При цьому трансферти просто зависли. І в нас зараз складна ситуація - авансових платежів працівники освіти цих громад від районних адміністрацій не отримали, бо в районах цих коштів немає. Та ж сама ситуація і з медичною субвенцією на вторинну ланку медицини. Є підготовлений законопроект, який передбачає зміни до держбюджету, але коли він буде прийнятий – невідомо. Оптимальне вирішення проблеми – якнайшвидше провести вибори. Ми зараз не можемо передбачити, що буде далі з цими громадами, якщо фінанси затримають на рік. Міністерство фінансів порушило закон про держбюджет на 2019 рік. Адже в законі ці кошти для громад передбачені, депутати за це голосували, а тепер їх вилучили».

Марія Пучинець, «Чернігвщина» №7 (720) від 14 лютого 2019

Теги: децентралізація, «Центр розвитку місцевого самоврядування» області, Марія Пучинець, «Чернігвщина»

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект