Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Видеосюжеты » Варвинщина у жалобі: Миколу Микитченка провели в останню путь


Варвинщина у жалобі: Миколу Микитченка провели в останню путь

«Кожен в такому віці мріє небом». Це визначення напевно найточніше відображає внутрішній світ кожної людини, що вирішує пов’язати своє життя із авіацією. Такими були курсанти і офіцери, що трагічно загинули в авіакатастрофі під Чугуєвом. Таким був наш земляк, уродженець села Журавка Варвинського району 22-річний Микола Микитченко.



У середу, 7 жовтня, в останню путь його проводжала вся громада.

Андрій Заносієнко, заступник начальника Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою:
«Микола дуже відповідальний хлопець. Працьовитий. Його посмішку, мабуть, я ніколи не забуду. Спортсмен. Дуже наполегливий в навчанні. Запам’яталося мені повернення з міста Харкова, коли наша збірна чернігівського ліцею, яка представляла всю Чернігівську область, зайняла третє призове місце. Коли повернулися, доповів про перемогу і з посмішкою сказав: «Пане майор, я ж вам казав, що ми переможемо». В пам’яті всього нашого колективу чернігівського ліцею він завжди залишиться як відповідальний, чесний, порядний ліцеїст. Хай земля буде пухом».

Стати військовим льотчиком Микола Микитченко мріяв із самого дитинства. Після закінчення школи навчався в чернігівському ліцеї з посиленою військовою підготовкою. Далі служба у гарячих точках Сходу в зоні АТО, де був артилеристом. Та зрештою навчання в Харківському національному університеті повітряних сил.

У скорботний день історію життя Миколи Микитченка переповідають його одногрупники, побратими, викладачі та добрі друзі.

Олександр Кондрась, побратим: «Ми з Миколою навчалися у військовому коледжі. Був командиром, побратимом. Дуже багато чого пройшли разом. Любив дуже небо, рвався до тої цілі. На жаль, так трапилося, що його з нами більше немає».

Повірити у трагічну загибель свого випускника досі не можуть і у рідній Журавській школі, де Микола навчався до 9-го класу. У цих стінах вперше показав силу чоловічого характеру, жагу до справедливості, працелюбство та патріотизм. Тут знайшов своє перше та єдине кохання – дружину Владиславу.

Віра Оленіч, заступник директора Журавської ЗОШ: «Звичайно, сім’ї дуже боляче. Влада – це було перше їхнє шкільне кохання. Вони разом навчалися, і можна сказати, в 10-му класі відбулося їхнє перше побачення. Вони одружилися. Ось мав би бути рік. Вони так мріяли про доньку. Він говорить Владі: «Ти така красива для мене, ти як ангел небесний. Я так хочу, щоб донька була схожа на тебе красою». Ми чекали його в школі. Хотіли оформити стенд, так як він був першим льотчиком. Але не вийшло… Так не повинно бути, щоб наші діти йшли з життя, щоб батьки хоронили дітей. Світла пам’ять. І всім друзям, які, можна сказати, так безглуздо, так трагічно віддали своє життя. І не на полі бою, а мирні навчальні дні».

Церемонія прощання із Миколою Микитченком відбулась на центральній площі села Журавка. Сотні односельчан та земляків прийшли сюди, аби підтримати рідних та близьких загиблого пілота.

Оксана Тислицька, голова Журавської сільської ради: «Ми всі знали його, як порядного, чесного, завжди з посмішкою на вустах, і взагалі, як скромну людину. Миколая цінували за вмілі руки, надійний характер. Він завжди був готовий прийти на допомогу. Мав почуття гумору. Він своїм розумом, здібностями та з неперевершеними мріями мав стати пілотом. Миколай був завжди добрим, милим, жвавим, енергійним, мав багато друзів і був дійсно ангелом».

В’ячеслав Пилипченко, голова Варвинської РДА:
«З’явилась така фраза: «Обірваний політ». З моєї точки зору, ця фраза наполовину відповідає дійсності. Тому що з 25 вересня душі цих юних героїв навічно залишилися в небі, і частково їхня мрія збулася. Сьогодні тіло Миколая прийме на спочин рідна журавська земля. Я висловлюю слова співчуття рідним, близьким, друзям покійного. Вічна пам’ять нашому покійному курсанту Миколі Микитченку».

Всіх загиблих у авіакатастрофі Президент нагородив медаллю «За військову службу Україні» посмертно. Військову відзнаку Миколи Микитченка отримала його мама Тетяна та дружина Владислава.

Матеріали по темі:

«Його забрала мрія»: у Чернігові попрощалися з Дмитром Донцем, який загинув у авіатрощі під Чугуєвом

У Городні попрощалися зі старшим лейтенантом Олегом Козаченком, який загинув під Чугуєвом

Сюжет: ТК «Прилуки»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: авіакатастрофа, Микола Микитченко, похорон, прощання, Журавка, Ан-26, Чугуїв, ТК «Прилуки»

Добавить в:


ЦентрКомплект