Репліка на "Походу блоги додыхают..."

Звісно, нам дуже затишно в нашому малесенькому комфортному світі. В одних, як в мене, він був технічний. В інших музичний, художній чи літературний.
Але з часом ми з'ясовуємо, що і ми самі, і наш малесенький чарівний світ знаходиться в більшому, значно менш досконалому. І тут наша поведінка виявляється різною.
Одні пристосовуються і починають своєю недосконалістю активно слугувати недосконалості світу. Інші просто ниють і скаржаться на невідповідність зовнішнього внутрішньому.

А одиниці перечитують "Чайку на ім'я Джонатан Лівінгстон" та шлях Христа і починають творити досконалий світ.
Що ж, в кожного свої цінності. Для одних благом є досконалість внутрішня, і вони досягають значних успіхів в її творенні. Іншим за радість покращення великого світу, але робити його досконалим набагато важче, чим власний малесенький світ, і тому результати скромніші.
Кожному своє, в залежності від масштабності прагнень особистості.