КРОЛИКАМ (18+)
17 травня 2013 04:05
Переглядів: 2676
Мітки:
Мітки:
Пану Ярославу неприємна тема віджилих пам’ятників. Мені ж, про що найменше хотілося б говорити, так це про нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Дійсно, не на часі, не головне. Але Валерій Мамонтов зробив інформаційний вкид з цілком очевидною метою зганьбити європейську культуру. Ну що ж, давайте поміркуємо спочатку про культуру, а потім про її сексуальну складову.
Якщо мову вести про культуру кролеферми, то вона дійсно не виходить за межі задоволення найпримітивніших інстинктів – їжа, набір ваги, розмноження. Щодо культури і такого її прояву як кохання, чийсь злий язик вдало зіронізував: «Кролики думали, що займалися коханням, а насправді їх розводили».
Радянський Союз. У нас сексу не було, у нас був процес розмноження будівників комунізму. Все мало спрямовуватися на прагматичну мету – запліднити, народити і таким чином подарувати рідній партії і уряду ще одну робочу одиницю.
Підлі буржуїни, обдуривши переповнене комсомольськими функціонерами КДБ, підсунули нам Камасутру – вона просочилася через залізну завісу разом з несвідомими партфункціонерами, котрі їздили до Європи жахатися страхіттям капіталізму і привозити приємності своїм дружинам. До таких приємностей, як якісні чобітки і шуби, додалася і Камасутра.
Справжні пролетарі, на зразок Валерія Мамонтова, відреагували з усією пролетарською огидою і ненавистю – совки мають плодитися, а не займатися коханням і вдосконалювати сексуальну культуру до рівня сивої давнини. Міньєт, поза 69 – боже, який жах! Старше покоління добре пам’ятає презирливе – вафлістка. І обурений вигук на адресу виховательки дитячого садочка: «І цими губами вона мою дитину буде цілувати?!».
Але з часом щось змінювалося. І коли один, такий собі совок, після розлучення з дружиною почав ганьбити її розповідями про те, що вона «в рот брала», знайомі осудливо віднеслися не до неї, а до нього, мовляв, що з дурня взяти. А було це десь в районі 1975-го року. Цікаво, що б сказали люди, якби Мамонтов почав сьогодні з’ясовувати, хто, як і в яких позах займається сексом? І роздавати вказівки щодо недопущення нераціональних витрат дорогоцінного дітородного матеріалу? Думаю, що чітко пояснили б йому, що то не його мамонтова справа.
Отже, сьогодні для суспільства, навіть нашого, совкового, важливими є інші прояви культури. Приміром, здатність виховательки виховувати діток. Чи писати чарівну музику – сподіваюся, Мамонтова не трусить пропасниця, коли він чує чарівну музику Чайковського?
Так от, коли культура спільноти розвивається і виходить далеко за межі інстинктів, то і культурні прояви, пов’язані з задоволенням інстинктів, відходять на другий план. І якщо дві особистості однієї статі культурно рідні, то чому їм не бути разом і не насолоджуватися спільністю? Якщо культура всього суспільства має безліч основ для єднання, а не тільки харчову та сексуальну, то таке суспільство не буде зациклюватися виключно на сексуальних вподобаннях і орієнтаціях.
До речі, а яка статева ознака душі? Ото ж.
Звісно, питання сексуальної орієнтації далеко не першочергове для українців. Але коли їм втухають, що європейська культура це виключно культура сексуальних збочень, то виникає бажання сказати, що європейська культура виходить далеко за межі плескатих, примітивних уявлень пана Мамонтова і йому подібних.
Якщо мову вести про культуру кролеферми, то вона дійсно не виходить за межі задоволення найпримітивніших інстинктів – їжа, набір ваги, розмноження. Щодо культури і такого її прояву як кохання, чийсь злий язик вдало зіронізував: «Кролики думали, що займалися коханням, а насправді їх розводили».
Радянський Союз. У нас сексу не було, у нас був процес розмноження будівників комунізму. Все мало спрямовуватися на прагматичну мету – запліднити, народити і таким чином подарувати рідній партії і уряду ще одну робочу одиницю.
Підлі буржуїни, обдуривши переповнене комсомольськими функціонерами КДБ, підсунули нам Камасутру – вона просочилася через залізну завісу разом з несвідомими партфункціонерами, котрі їздили до Європи жахатися страхіттям капіталізму і привозити приємності своїм дружинам. До таких приємностей, як якісні чобітки і шуби, додалася і Камасутра.
Справжні пролетарі, на зразок Валерія Мамонтова, відреагували з усією пролетарською огидою і ненавистю – совки мають плодитися, а не займатися коханням і вдосконалювати сексуальну культуру до рівня сивої давнини. Міньєт, поза 69 – боже, який жах! Старше покоління добре пам’ятає презирливе – вафлістка. І обурений вигук на адресу виховательки дитячого садочка: «І цими губами вона мою дитину буде цілувати?!».
Але з часом щось змінювалося. І коли один, такий собі совок, після розлучення з дружиною почав ганьбити її розповідями про те, що вона «в рот брала», знайомі осудливо віднеслися не до неї, а до нього, мовляв, що з дурня взяти. А було це десь в районі 1975-го року. Цікаво, що б сказали люди, якби Мамонтов почав сьогодні з’ясовувати, хто, як і в яких позах займається сексом? І роздавати вказівки щодо недопущення нераціональних витрат дорогоцінного дітородного матеріалу? Думаю, що чітко пояснили б йому, що то не його мамонтова справа.
Отже, сьогодні для суспільства, навіть нашого, совкового, важливими є інші прояви культури. Приміром, здатність виховательки виховувати діток. Чи писати чарівну музику – сподіваюся, Мамонтова не трусить пропасниця, коли він чує чарівну музику Чайковського?
Так от, коли культура спільноти розвивається і виходить далеко за межі інстинктів, то і культурні прояви, пов’язані з задоволенням інстинктів, відходять на другий план. І якщо дві особистості однієї статі культурно рідні, то чому їм не бути разом і не насолоджуватися спільністю? Якщо культура всього суспільства має безліч основ для єднання, а не тільки харчову та сексуальну, то таке суспільство не буде зациклюватися виключно на сексуальних вподобаннях і орієнтаціях.
До речі, а яка статева ознака душі? Ото ж.
Звісно, питання сексуальної орієнтації далеко не першочергове для українців. Але коли їм втухають, що європейська культура це виключно культура сексуальних збочень, то виникає бажання сказати, що європейська культура виходить далеко за межі плескатих, примітивних уявлень пана Мамонтова і йому подібних.







