Нащадкам великих перемог!

Діди багато і славно перемагали! Спочатку вони перемогли Царя, котрий зрікся престолу, і розстріляли його разом з дітьми. Також вони перемогли виниклу після монархії республіку. Перемогли дворянство, інтелігенцію, промисловців, представників інших партій, селян і село, своїх однопартійців, ворогів народу, ворогів інтернаціонального боргу. Перемогли здоровий глузд, економіку і Радянський Союз. Все перемогли – список славетних перемог неймовірно довгий! Одна тільки перемога українських селян голодомором чого варта!
Втім, про більшість перемог онуки славних дідів чомусь воліють мовчати. Чому? Мабуть тому, що бояться тієї долі, котру їх діди несли українцям. Бояться проявів по відношенню до себе тієї підлості і людиноненависництва, котрими уславили себе їх діди по відношенню до українців.
Але не тільки страх розплати за підлості дідів вами рухає. Дідівським прагненням халяви пронизані ваші помисли. І саме тому неймовірну трагедію, розв’язану змовою Молотова-Ріббентропа, ви трактуєте як перемогу. Мовляв, якщо ваші діди перемогли своїх фашистських побратимів, то тепер всі українці винні вам до скінчення віків! Особливо вам винні переможені покидьки з ОУН-УПА, котрі співпрацювали з фашистами, спільно з ними ділили Польщу і святкували паради в Бресті.
Таким чином з дідами вашими все зрозуміло.
Давайте тепер поглянемо на Вас. Що ви зробили для країни, в котрій живете? Що ви робите для України корисного?
В чому полягає ваша політична суть і активність? В тому, що ви голосуєте за тих, хто ідолопоклонствує Росії, котра робить ставку на політику сили? Ви голосуєте за тих, хто на кабальних умовах укладає газові угоди та угоди по базуванню флоту? Ні продажність політиків та чиновників, ні затуркане пануванням ваших дідів населення, котре голосує за нікчемних політиків, вас не хвилює. Будівництво досконалого суспільства і сучасної держави – це не ваша проблема. Ви, котрі себе називаєте нащадками великої перемоги, поводитесь як паразити. Ви паплюжите патріотів з ОУН-УПА, котрі боролися на своїй землі за право бути тут господарями, ви пишаєтесь перемогою над ними. Отже, ця земля для вас не є рідною, ви себе тут почуваєте так само незатишно, як шураві в Афгані. І поводите ви себе в Україні так само, як ваші діди поводилися в Угорщині 56-го року, Чехословаччині 68-го року та безлічі інших країн потім.
Ваш примітивізм і паразитизм, ваше життя селективно вибраними заслугами практично вже вимерлих ваших дідів – це смерть нашому народу і нашій Україні.
Жодному народу, жодній національності я не відмовляю в праві бути українцями. І ми знайдемо можливості приборкати найнятих нашими ворогами уря-патріотів, котрі начебто з українського боку підігрують безкінечній ворожнечі в Україні.
Але, шановні, якщо ви тут живете, то любіть Україну і творіть її успішне майбутнє. А якщо ні, то забирайтеся геть!
Безліч країн позбулося радянської (зауважте, я не кажу російської!) п’ятої колони і почали розвиватися. Нам і без вас проблем вистачить – стільки лиха ваші діди та ви заклали в наше життя. Ми хочемо жити і розвиватися, а не підігрувати вам у дурнуватій грі на наше самознищення. І не чекайте толерантно відношення до вашої п’ятої колони.
Відійшло в небуття святкування такого маразму як Велика Жовтнева Соціалістична Революція. Туди ж відійде і святкування інших славних подвигів ваших дідів. А ми, 8-го травня, як і увесь світ будемо поминати жертв війни, розв’язаної в тому числі і вашими славними дідами.