На війні, як на війні.
8 квітня 2013 21:10
Переглядів: 1511
Мітки:
Мітки:
Не встиг порадіти появі адекватних блогових записів і коментарів, як пішов відкат. Що ж, будемо аналізувати, відсівати зерно від полови.
Спочатку питання про те, за що воюємо?
Одні за банкет під час чуми – співати, танцювати, до музею сучасного мистецтва ходити!
Інші – за наших хороших проти їх поганих. Чим наш Юрій Луценко кращий їх поганого Бориса Колесникова ніхто пояснити не може.
Що в результаті, панове? Бурхлива та досить весела діяльність, результатом котрої є самознищення нас як народу і країни?
***********************
Отже, спочатку ще раз розповім про свої пріоритети. Сподіваюся, вони стануть і вашими та дозволять вам збудувати щасливе життя собі і своїм дітям.
1. Найважливішим фактором сьогодні є розумність, а не вожді та лідери всіляких опозицій до народу, незалежно від того, сидять на Банковій чи в Мені, Харкові або на Грушевського.
2. Розумність, це той фактор, котрий дозволяє об’єднати суспільство навколо спільних цінностей та інтересів, а не навколо вождів, котрі тільки й мріють, як стукнути під столом когось по яйцях чи встановити собі золотий унітаз за рахунок животіючих українців.
3. На питання, хто ж в Україні повинен бути розумним, я відповідаю – кожен українець. Кожен українець повинен вміти будувати досконалу державу і робити це. Тому нам самим потрібно вчитися і вчити бути розумними інших українців.
Зграя мавп, котра шукає собі мавпу, що їх очолить, ніколи не будуть жити гідним людини життям, навіть якщо та мавпа лиса чи вусата.
4. Для мене вже давно не існує партій, з допомогою котрих нас записали в кріпосних політичних шахраїв – для мене існують тільки розумні люди і позбавлені розуму істоти, котрих і людьми назвати важко.
***********************
Що буде свідчити про початок розвитку в блогах Города? Початок обговорення тих законів, забезпечивши власними зусиллями прийняття і виконання котрих ми забезпечимо щасливе життя собі та нашим нащадкам. Так, це докорінно інша культура, це докорінно інший рівень цивілізаційного розвитку – життя за законами, а не волею вождів. Так, це складна культура, притаманна розвинутим людям. Але якщо її не опанувати, то залишиться лише виздихати як непотребу, котрий людей нагадує лише деякими, чисто зовнішніми ознаками.
Спочатку питання про те, за що воюємо?
Одні за банкет під час чуми – співати, танцювати, до музею сучасного мистецтва ходити!
Інші – за наших хороших проти їх поганих. Чим наш Юрій Луценко кращий їх поганого Бориса Колесникова ніхто пояснити не може.
Що в результаті, панове? Бурхлива та досить весела діяльність, результатом котрої є самознищення нас як народу і країни?
***********************
Отже, спочатку ще раз розповім про свої пріоритети. Сподіваюся, вони стануть і вашими та дозволять вам збудувати щасливе життя собі і своїм дітям.
1. Найважливішим фактором сьогодні є розумність, а не вожді та лідери всіляких опозицій до народу, незалежно від того, сидять на Банковій чи в Мені, Харкові або на Грушевського.
2. Розумність, це той фактор, котрий дозволяє об’єднати суспільство навколо спільних цінностей та інтересів, а не навколо вождів, котрі тільки й мріють, як стукнути під столом когось по яйцях чи встановити собі золотий унітаз за рахунок животіючих українців.
3. На питання, хто ж в Україні повинен бути розумним, я відповідаю – кожен українець. Кожен українець повинен вміти будувати досконалу державу і робити це. Тому нам самим потрібно вчитися і вчити бути розумними інших українців.
Зграя мавп, котра шукає собі мавпу, що їх очолить, ніколи не будуть жити гідним людини життям, навіть якщо та мавпа лиса чи вусата.
4. Для мене вже давно не існує партій, з допомогою котрих нас записали в кріпосних політичних шахраїв – для мене існують тільки розумні люди і позбавлені розуму істоти, котрих і людьми назвати важко.
***********************
Що буде свідчити про початок розвитку в блогах Города? Початок обговорення тих законів, забезпечивши власними зусиллями прийняття і виконання котрих ми забезпечимо щасливе життя собі та нашим нащадкам. Так, це докорінно інша культура, це докорінно інший рівень цивілізаційного розвитку – життя за законами, а не волею вождів. Так, це складна культура, притаманна розвинутим людям. Але якщо її не опанувати, то залишиться лише виздихати як непотребу, котрий людей нагадує лише деякими, чисто зовнішніми ознаками.







