• Брухт ДальнобойСервис


Талион

Готуємося до святкування

27 Июня 2008 13:10   Просмотров: 2492
Метки: україна, свято, конотоп, виговський
І була битва року Божого 1659-го дня 28-го і дня 29-го теплого місяця червня, що його ще ійунем називають. Битва як битва. Цілком пристойна битва, витримана в естетиці пізнього середньовіччя. Таких у ті веселі часи по Европі відбувалось не рідше, ніж тепер футбольних матчів у тій же неспокійній частині тверді земної, на захід від Уральських гір…
Що ж відбулося року Божого 1659-го від Різдва Христового дня 28-го і дня 29-го літнього місяця червня, що його ще ійунем називають?
Достеменно можна сказати лише одне: списами скородили московські ребра.
Василь Кожелянко «Конотоп»

1659 року велика Московська армія (більш ніж 150 000 чол.) на чолі з Олексієм Трубецьким почала вторгнення в Україну. Спроба захопити Конотоп приступом була невдалою. Облога тривала з 21 квітня до 29 червня.

Впродовж 29 червня біля села Соснівка були знищені майже всі 30 000 війська Пожарського, посланого Трубецьким назустріч гетьману Івану Виговському, що разом з козаками і татарами пішов на підмогу. Сам Пожарський він був захоплений у полон разом з князями Львовим, Ляпуновим, Бутурліним, Скуратовим, Куракіним та іншими.

Трубецькой, почувши про розгром Пожарського, відкликав Ромодановського з облоги Конотопа та пізно ввечері почав відступ з України. Побачивши розвиток подій, полковник Григорій Гуляницький, що тримав захист, вийшов з Конотопа і вдарив по армії Трубецького, що відступала, захопивши багато артилерії. Сам Трубецькой ледве не загинув, був двічі поранений і втратив окрім частини артилерії ще бойові знамена, скарбницю й майже увесь обоз.


Російський історик Сергій Соловйов писав про наслідки битви: "Цвет московской конницы, которая совершила счастливые походы 1654 и 1655 годов, погиб в один день… Никогда после того царь московский не был в состоянии вывести в поле такое сильное ополчение. В траурной одежде вышел царь Алексей Михайлович к народу и ужас охватил Москву".
«Царская Москва задрожала от собственной опасности. По приказу царя люди всех сословий спешили на земляные работи для укрепления Москвы. Сам царь с боярами постоянно приходил смотреть на эти работы. Жители околиц со своими семьями и имуществом наполнили Москву, пошел слух, что царь выезжает за Волгу, в Ярославль...»

Іван Виговський
Добавить в:
 
 


Центр Комплект