Параноя. Дєрьмократія. Ж*ди.

Тут працювати треба, а я під стіл сповзаю від реготу з деяких діалогів на "городє": 

tregube 9 Января 2013 г. (05:46) #[13] 
Сергій Стук, хто сьогодні для тебе є тим Сталіним, якому ти вірно служиш?
Чи може ти мрієш не про служіння, а про те, щоб самому стати диктатором над українцями і влаштовувати їм виховування голодоморами, концтаборами та масовими розстрілами?

trezvo 9 Января 2013 г. (09:27) #[14]
Ответ на [13]
Уси-пуси.
Трегуб, я не Сергей и не Стук, или у тебя галлюцинации?

tregube 9 Января 2013 г. (09:31) #[15] 
Ответ на [14]
Не бреши, Стук, це ти. Назви себе й свій міській телефон і ми швидко переконаємося хто ти.

trezvo 9 Января 2013 г. (09:43) #[16]
Ответ на [15]
Шизофреник

tregube 9 Января 2013 г. (10:53) #[17]
Ответ на [16]
Все вірно, Стук. Бла-бла, усі-пусі, шизофреник і подібне - це твій рівень. І собак ганяти по Валу. Але чого тебе з твоїм рівнем тягне в теми, де потрібен розум? Чи просто народ прагнеш потішити своїм невіглаством? 


Хоча, з іншого боку, грішно сміятися з хворих... 

Трегубенко, стара ти хвора істота, сидів би ти на пенсії, ходив на риболовлю до річки Бабки, насолоджувався б там у Мені зимовими краєвидами...
Але - ні. Не сидиться хворому дідугану - носиться, як пришпарений, народ будоражить. 
Чому? 
Це вже пояснив майже сто років тому Генрі Форд. 
Читати варто саме таких  розумних людей, як Форд та Сталін. І не лише тому, що такі люди обізнані й розуміють незрівнянно більше нас, а й тому, що ці люди СТВОРЮВАЛИ щось велике. 

Великі люди не кудкудахтають про "дємократію", як кагтаві параноїки трегубенки.
Так, як ось, наприклад, тут: tregubenko.wordpress.com 


Так ось, Генрі Форд писав у далекому 1920 році: 

Еврей — противник всякого нееврейского уклада. Если он даст волю своим наклонностям, то в монархии он будет республиканцем, в республике социалистом, в социализме большевиком. 
В чём же причина этой разлагающей деятельности? 
Прежде всего, в полном отсутствии демократического образа мыслей. По природе еврей деспотичен. Демократия хороша для остального человечества, но еврей, где бы он ни находился, представляет собой, известного рода, «аристократию». 
Демократия — только словесное орудие, применяемое еврейскими агитаторами, чтобы подняться до общего уровня там, где они вынуждены были занять низшее место. 
Раз этот уровень ими достигнут, тотчас же евреи стремятся приобрести себе особые преимущества, словно это составляет их неотъемлемое право, — это есть факт, которого самым разительным примером может служить последняя Мирная Конференция.