В області працює близько 600 необлікованих пилорам, або «Чернігівщина сьогодні нагадує Аральське море»

"Вивчити реальний стан справ у лісовому господарстві області, заслухати пропозиції господарників, керівників районів та керівників лісообробних підприємств," — так сформулював мету зустрічі, яка відбулася 13 січня в Чернігові, голова облдержадміністрації Микола Лаврик. В офіційних документах цей захід називається так: "3асідання круглого столу про стан лісового господарства, деревообробної галузі області та перспективи їх розвитку”. Тільки-от навряд чи знайшовся б такий стіп, за яким би змогли розміститися всі його учасники, бо їх було понад дві сотні. Тож учасників зустрічі зібрали у залі засідань облдержадміністрації. Кореспондентові яГарту” теж знайшлося місце, незважаючи на те, що тут зібралися заступники голів райдержадміні-страцій з питань економіки, начальники і представники обласних управлінь, керівники агропромбіржі, податківці, міліцейські начальники, екологи І, звичайно, лісогосподарники та керівники лісообробних підприємств. А в президії цього разу були всі заступники голови ОДА.



Першим виступив Микола Лаврик який говорив про необхідність забезпечення повної прозорості роботи лісового господарства, про відпрацювання правил реалізації деревини за пільговими цінами та механізм забезпечення деревообробних підприємств області сировиною. .Ми зацікавлені, щоб саше на внутрішній сировині розвивалося виробництво", — підкреслив голова ОДА» додавши, що ц е д асть змогу створювати робочі місця. Щодо питання реалізації сировини, то й цього разу М Лаврик повторив те. про що він говорив під час своєї першої прес-конференції на посаді керівника області (див. "Гарт” від 05.01.2006 р.), а саме: це має здійснюватись через відкриті аукціони.

І це треба зробити для того, щоб не було зловживань, бо: .Сьогодні. — зазначив голова ОДА, — область нагадує Аральське йоре. Стоять насоси — газовий, спиртовий і тд. — й качають з цієї території все, що тільки можна-.

Потім виступали представники управлінь, які звітували про свою роботу, називали цифри, висловлювали оцінки, говорили про галузе» перспективи. Настрій виступів був переважно оптимістичний. Наприклад, представник Обласного управління економіки зробив екскурс у недалеке минуле, розповівши, що низький рівень доходів громадян на початку та в середині 90-х років минулого століття спричинив занепад меблевого виробництва на Чернігівщині, але вже з 2002 року галузь почала виходити з кризи. А керівник Управління лісового господарства області Йосип Райчинець взагалі подякував голові ОДА за те, що чи не вперше тут зібрано таку авторитетну аудиторію для обговорення питань, які взагалі-то давно потребували цього. Він розповів і про те, що середня зарплата працівника підпорядкованого йому відомства досягла 750 гривень, а це зовсім непогано для мешканця сільської місцевості, де переважно и проживають працівники лісу.

Але найцікавішою частиною круглого столу було відкрите спілкування Миколи Лаврика з представниками обласних управлінь. Після їхніх звітів були запитання і відповіді. От, наприклад, Микола Лаврик поставив представнику управління економіки таке запитання: ,Скільки всього на території області працює пилорам?” І почув відповідь, що офіційно зареєстрованих — 333. Наступне запитання було про те, скільки є нелегальних пилорам? .Близько 600, за неофіційними даними”, — відповів управлінець. Одразу після цієї відповіді голова ОДА поставив ще одне запитання: . Тоді для чого ми з вами тут?” Дещо пізніше, вже після виступу головного лісогосподарника області, голова ОДА продовжив цю тему, звернувшись до Й.Рай-чинця: .Скажіть, де оті нео-бліковані пилорами беруть деревину?” На що почув: Відповіді немає”. Всі присутні у залі чули, в т.ч. і кореспондент "Гарту". Цікаво, що й казати, — в регіоні працює мало не тисяча пилорам, а що саме пиляють, звідкіля беруть дерево на шести сотнях з них — невідомо... Є надія, що, може, хоч нове керівництво краю наведе лад у всіх цих справах довкола облікованих і нео-блікованих пилорам, .прозорого" і не зовсім дерева. Бо ж їдеш трасою, що пролягає територіями багатющих на ліс районів, читаєш „Ліс — наше багатство! Бережіть ліс від пожежі!”на вицвілих щитах, яким вже років по тридцять, і думаєш про те, кому ж отой ліс приносить справжні багатства і від кого, якщо начистоту, слід оберігати наші розкішні поліські хащі.

«Гарт» №3 (2335) від 19 січня 2006

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.