У Чернігів повертаються бандитські війни 90-х?

У №16 (від 20 квітня 2007 року) „Гарт” писав про те, як бандити порізали кікбоксерів.

Від тієї публікації не минуло й місяця, як у Чернігові знову трапились гучні „розборки”.



15 травня близько полудня у барі „Зер-кальний", що у міському парку відпочинку, пролунали постріли. Стріляли травматичними кулями. Приїхавши на місце пригоди десь о пів на третю дня, біля воріт, які ведуть на літній майданчик бару, помічаємо чорний BMW із київськими номерами. Зайшовши на територію кафе, намагаємось хоч щось дізнатися. Однак ані правоохоронці („У нас є начальство, то до нього і звертайтесь”), а ні працівники бару „Нам не треба зайвих проблем”) не захотіли нічого розповідати. Проте нам вдається поговорити із-звичайними відвідувачками кафе.

— О пів на дванадцяту дня ми з подругою прийшли сюди випити по келиху шампанського, — розказує одна із дівчат. — У цей час до барної стійки підійшли кілька молодиків. Покликали одного з відвідувачів у світлих джинсах і шкіряній куртці, після чого разом з ним відійшли убік. Вони намагалися про щось домовитись. Однак, коли цей чоловік сказав, що нічого не вийде, один із молодиків вихопив пістолеті кілька разів вистрілив. А другий сказав: „ Наступного разу приїдемо з бойовими кулями і порятунку вам не буде”.

Хтось із офіціантів закричав, щоб швидше викликали „Беркут”, на що компанія практично не відреагувала, а хтось ще й покепкував: „Викликайте, я їх давно не бачив”. Беркутівці за лічені хвилини вже були на місці стрілянини. Однак мене здивувало, що замість того, щоб пона-дівати наручники злочинцям, вони майже офіційно привіталися з ними, потиснувши одне одному руки.

— На щастя, вони стріляли гумовими кулями, а то бяз вами уже не розмовляла, — до розмови приєднуєтьря друга дівчина.—Уявляєте, сиджу я за столиком, п’ю шампанське, і тут мені з правого боку під грудьми щось як защемить. Спершу нічого не зрозуміла, а коли подивилася вниз — біля стола побачила маленьку гумову кулю (залишу ЇЇ собі на згадку). Заразна тому місці, куди влучила куля, у мене чимала червона пляма.

Зустрілися ми і з чоловіком у світлих джинсах та шкіряній куртці, який став жертвою „розборок", однак він сказав, що нічого не знає і нічого не бачив, та й взагалі він звичайний відвідувач. Ми звернули увагу, що в нього на джинсах над лівим коліном була невелика червона пляма.

На запитання кореспондента про причину стрілянини водій BMW відповів: „Розумієш, тут плаває людина. Однак вона не розуміє, що всі ми знаходимось отам...” І показав рукою на небо.

P.S. Коли номер готувався до друку, з офіційних джерел нам сталд відомо, що одного з нападників все-таки заарештували. З’ясувалося, що він довгий час перебував у розшуку.

Віктоо Шатковський, «Гарт» №20 (2304) від 18 травня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.