Зуб на энергетиків

Пороги яких тільки кабінетів не оббивають жителі обласного центру, ображені на Чернігівські міські електричні мережі, аби добитися відповіді на численні запитання, які, врешті-решт, хвилюють не лише чернігівців, а й усіх споживачів електроенергії. Щодня до начальника служби розрахунку з побутовими споживачами Чернігівських МЕМ Михайла Кондратенка звертається близько двохсот абонентів. Люди хочуть знати, чому у той час, коли вони справно сплачують за електроенергію, їм виставляють рахунки, де вказані якісь міфічні борги. Звертався до енергетиків з цього приводу і чернігівець Микола Мартинюк, який проживає у будинку, обладнаному електроплитами, але вичерпної відповіді Микола Іванович у МЕМ не отримав, тому написав скаргу прокуророві Чернігова, копію якої приніс і до редакції „Гарту”.



„Протягом кількох років працівники міськелектро-мереж тероризують мене своїми спотвореними рахунками за спожиту електроенергію, — пише Микола Мартинюк. — У кожному рахунку є рядок про якийсь борг, то 21 грн. 48 коп., то 23 грн. 28 коп., то 36 грн. 73 коп., хоча я щомісяця сплачую за показаннями лічильника за попередній місяць у період з 1 до 20 числа наступного. Крім того, кількість електроенергії часто завищена, тобто не відповідає фактичним витратам. Я переконався, що спотворення цифр робиться свідомо, з метою заплутати абонента, дезорієнтувати його, розраховуючи на його неграмотність та некомпетентність. У таких діях я вбачаю аферу з метою викачування зайвих грошей. Це ж скільки коштів по-т р і б н о витратити на утримай н я контролерів, аби вони перевірили усі лічильники у такому місті?! Та й чи потрібні вони взагалі, адже кожен господар може самостійно записати показання до розрахункової книжки. Перевіряти правильність оплати достатньо один раз на рік за умови стабільних, а не стрибаючих тарифів".



Микола Мартинюк приніс також складену ним порівняльну таблицю, де зазначив різницю між показаннями лічильника, зафіксованими ним та контролером Чернігівських МЕМ протягом минулого року. Дані за деякі місяці, дійсно, розходяться, але як на користь енергетиків, так і на користь господаря. Та у кінцевому результаті на користь останніх записано 142 кВт/г за 9 місяців 2006 року. А це, за розрахунками скаржника, близько 100 гривень.



— На вимогу Чернігівської прокуратури заступник директора Чернігівських міськелектромереж з енергонагляду Валентина Шкінь надала роз’яснення щодо скарги Миколи Мартинюка, — говорить Михайло Кондратенко. — Абонент вказав за 2006 рік 1690 кВт/г, а фактично використано 1701 кВт/ г, тобто розбіжність між загальною кількістю електроенергії, яку виставляють міські енергомережі, і тією, за яку сплатив Микола Іванович,— 11 кВт/г. У зв’язку зі змінами тарифів ( з 1 вересня 2006 року Микола Мартинюк став платити 18, 72 коп. за 1 кВт/г, бо він проживає у будинку, обладнаному електроплитами. Крім того, абонент має 50-відсоткову пільгу як пенсіонер Міністерства оборони) та різними показаннями електролічильника заборгованість станом на 1 січня 2007 року складає 9 гривень.

Проблеми, окреслені автором листа, близькі й Олександрові Ведулі, адже його мати теж має 50-відсоткову пільгу на електроенергію, і Вікторові Демченку, у якого дружина — інвалід війни II групи. Цих абонентів теж постійно ставлять перед фактом заборгованості. У чому ж причина?

— З 2002 року міські електромережі розрахункових книжок не виготовляють і не реалізують, — розповідає начальник служби розрахунку з побутовими споживачами Михайло Кондратенко, — адже Правилами користування електроенергією населенням передбачено, що людина може сплачувати за наші послуги як за розрахунковими книжками, так і за виставленими рахунками. Зверніть увагу на те, що у рахунках вказана фактична кількість спожитої електроенергії на момент перевірки лічильника контролером. Якби на момент перевірки ці дані фіксувалися б і господарем та записувалися б до розрахункової книжки, то розбіжностей не було б. В ідеалі контроль та звірку треба робити 1 числа кожного місяця. Але 54 контролери не в змозі обійти за один день усі 108 тисяч лічильників, встановлених у Чернігові. До того ж господарі часто не пускають перевіряючих або взагалі удома нікого немає. Набагато простіше зафіксувати показання лічильників там, де вони встановлені за межами квартири. Таких у місті понад 60 тисяч. Отож І виникають розбіжності, бо контролер записав показання, наприклад, 18 лютого, а споживач подивився на лічильник 28 лютого, коли принесли пенсію. Часто абоненти пишуть до розрахункових книжок, які їм заманеться цифри, сплачують, коли є гроші, тощо. Магічними для дев’яноста відсотків наших клієнтів є 75 кВт/г, адже це — державний ліміт для пільговиків. Навіть якщо споживається більше, то вказують або цю цифру, або меншу. Ми ж маємо відзвітувати перед державою за кожну кіловат-годину, тому контролери будуть ходити. Щодо частих . змін тарифів, то я повністю згоден з Миколою Марти-нюком. Лише минулого року ціна за спожиту електроенергію змінювалася двічі. Але енергетиків несправедливо звинувачують у приписках на свою користь. Наголошую: приходить контролер записати показання лічильника, фіксуйте їх разом з ним, внось те ці дані до роз рахункової книжки і сплачуйте коли можете. До речі, у Чернігові десь відсотків сімдесят абонентів сплачує за нашими рахунками. І ніяких нарікань не виникає.

Як бачите, розібратися у ситуації нелегко. А щодо нарікань, то їх багато, м'яко кажучи. Пересічним мешканцям явно незрозуміла „арифметика енергєтикін (вона, справді, інтригуюча і | до неї ми обіцяємо повернутися в одному з найближчих номерів „Гарту”. І якщо у вас І є цікаві завдання із цієї „арифметики”, просимо їх надсилати до редакції).

У нашого головного редактора Дмитра Іванова теж є гіркий досвід протистояння з енергетиками, адже років зо два тому йому принесли листа-попередження з погрозою відключити електроенергію у квартирі, бо у нього начебто є борг у сумі 53 гривні. Дмитро Йосипович поїхав до Чернігівських міських електромереж. Там покостричилися, але все-таки звірили. З’ясувалося, що боргу немає, а винним, як завжди, виявився комп’ютер. Сказавши на прощання „Дівчата, ви більше мені голову морочити не будете?” і отримавши відповідь „Ні!" спокійно пішов собі. Але не пройшло й місяця, як знову він отримав листа такого ж змісту з погрозою відключення, але сума боргу вже перевалила за 130 гривень. І знову треба було гаяти свій час, бачити незадоволєні обличчя операторів, щоб довести, що боргу знову немає.



Так і з Миколою Мартинюком. Хоча 9 гривень — сума наче й невелика, але помножимо їх (9 грн.) на 108 тисяч квартирних електролічильників і матимемо 972 000 гривень!

Андрій Димич, «Гарт» №7 (2291) від 16 лютого 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.