Мобільна версія сайту Головна сторінка » Новини » Людям про людей » «Клімат помінявся. Став жорстким»

«Клімат помінявся. Став жорстким»

69-річний Олексій Станкевич з селища Радуль Ріпкинського району майже 40 років щодня тричі на день записує погоду. Списав десятки товстих господарчих книг. Розраховує, яка середня температура щодня і щомісяця. Занотовує опади, хмарність, напрямок вітру. Як ловилася риба, коли з’явилися білі гриби.

— Клімат помінявся, — відмічає Олексій Павлович. — Став жорстким. Ближчим до різкоконтинентального (характерні великі коливання температури, як річні, так і добові). А був помірно континентальний. Тепер жарке літо і холодна зима. Раніше довго тануло, зараз швидко тане і швидко замерзає. Протягом доби різко міняється погода, на 10-15 градусів. Раніше картоплю садили в кінці квітня - на початку травня, зараз садять у кінці березня.

Порівнює, гортаючи записи, червень 2008 і червень 2018:

— 5 червня 2008-го — зранку 18 градусів, в обід 22, увечері 18. 5 червня 2018 — вранці 10, в обід 23, увечері 18. 5 червня 2008 року температура протягом дня мінялася всього на 4 градуси, 5 червня 2018 — аж на 13.

А от середня добова температура, якщо порівнювати день у день, рік за роком, не набагато відрізняється. Хоча є тенденція до потепління. Наприклад, беремо 17 травня 2008: середня добова — 10 градусів. 17 травня 2018: середня добова —13,7. У травні 2008 температура протягом доби майже не коливається. У травні 2018, у червні 2018 — не те що коливається, скаче. Зранку 20 градусів, потім було ЗО, потім 21 — це 22 червня цього року. Пройшов дощ, гроза, злива. Щоб так різко, на 9 градусів, удень помінялася температура, такого колись уявити не можна було.


Олексій Станкевич гортає журнал із записом погоди

1. «Липень і серпень будуть спекотні, вересень — сухий»

— Мені цікаво спостерігати за погодою, — пояснює народний синоптик. — А далі воно входить у звичку. Я не можу, як прокинувся, не подивитися на термометр. І в обід дивлюся, і увечері. Прогноз погоди слухаю по телевізору щодня. Для Радуля найбільше підходить гомельська програма. Через Дніпро, напряму кілометрів за три — Білорусь.

Олексій Павлович, як більшість у Радулі, із сім’ї старообрядців*. Працював механіком-наладчиком швейного обладнання на місцевій фабриці. Надзвичайну уважність до погоди спонукало захоплення — гриби. Протягом десятиріч ніхто з Радуля, в якому зараз мешкає 726 чоловік, а жила і тисяча, і півтори тисячі, не приносив додому більше грибів, ніж Павлович. Це тепер, після інсульту, далеко у ліс не ходить. Але вдома все одно не сидить.

Гортає товстезні самописні журнали-книги.

— Цікавило, коли гриби будуть, коли ні. Спостереження за погодою розвиває інтуїцію, чуття, — говорить.

— Якими будуть цьогорічні зима, осінь, решта літа?

— Липень буде спекотним, інтуїція підказує. Серпень, думаю, теж. Вересень буде сухий, а там буде звичайна осінь. Про те, якою буде зима, говорити рано. Якщо буде багато снігу і земля добре промерзне, весною чекай повені. Якщо сніг буде, але земля не промерзне, танутиме і йтиме у землю.

2. «Має бути сувора холодна зима»

— Народні прикмети не підтверджуються, — відмічає Олексій Станкевич. — Переміна клімату вплинула.

— Раніше на Трійцю завжди ішов дощ, — додає 52-річна Галина Сухорукова, техробітниця Радульської школи. — Уже три роки його нема. Хрещенські морози, микольські морози — раніше це було звичне явище. Але на Миколу, 19 грудня, тепер вже морозів мало.

Хоч як змінився клімат, є прикмети, непідвладні змінам.

— Зиму прогнозують по горобині, — каже Галина Сухорукова. — Я дивилася — буде великий урожай. Отже, має бути сувора холодна зима. Якщо жолуді вродили, теж буде холодна. Щоб було чим годуватися у лісі.

Якщо перед Хрещенням зоряне небо, буде урожай грибів, ягід.

Якщо на Стрітення, 15 лютого, місяць повний, значить, буде велика вода.

Якщо на Стрітення у хаті у банці чи відеречку розтанув доверху натоптаний сніг і посудина повна води, буде велика повінь. Якщо 75 відсотків води у ємності, значить, чекай середньої. Якщо половина, то буде невеличкий розлив. Цей експеримент у Радулі цьогоріч робили і 59-річний Василь Стариков, і 57-річна Наталія Долотова, і Галина Сухорукова. Сніг розтавав, води було менш ніж половина. Заспокоювали односельців, що надмірної весняної води не буде. Бо чекали і город не садили.

3. «Подивишся на гриб уважно — він перестав рости»

— Щороку у травні білі гриби зустрічаються, — гортає свої записи Олексій Станкевич. — Але різна кількість. Коли 2-3, коли 5. Білий буває у сосновому, у дубовому, у березовому, у ялиновому лісі. Всі гриби різного кольору, різних відтінків.

— Найкрасивіший?

— Білий березовий. Шапочка темно-темно коричнева, аж чорна, ніжка біла. У сосновому — шапочка коричнева, майже червона.

— Найсмачніший?

— Трюфель.

— Вони у нас ростуть?

— Дуже-дуже мало. Трюфелі ростуть під землею. Знаходив випадково. Помічав бугорок, думав, що білий. Трюфеля слід шукати з собаками (спеціально навченими, або зі свинями. — Авт.).

— Дивувалася прочитаному в оповіданні Мирослава Дочинця, письменника із Закарпаття. Пише, що гриб — щось середнє між рослинним і тваринним світом. Що з грибами можна по-своєму спілкуватися.

— Щось таке є. Гриб, було це неодноразово, як подивишся на нього уважно, перестає рости. Буде сидіти, поки не згниє. Не брав, давав час, щоб набрали сили. Повертався, а вони на місці сиділи. А бувало, що росли, й добре росли.

— Найбільший гриб?

— Білий. Шляпка — із миску, — бере на лавці алюмінієвий таз, — кілограмів п’ять з лишнім. Восени ходив. 16 грибів — і повна корзина.

— Найкорисніший? Лисичка?


— Лисичка такий гриб, що не дуже цінувався донедавна. Зараз його приймають на ліки. Лисички раніше збирали, щоб посмажити, та й усе. Не сушили, не маринували. їх і черви не їдять, за винятком дротяника. Цей черв’як у ніжці може бути.

— Найрідше зустрічається? Груздь?


— Дуже й дуже мало. Раніше їх теж було мало. Є груздь білий, чорний. Біля Радуля у лісі Зимниця (можна було тільки зимою дійти, а влітку знімаєш штани і бредеш. Маленьких озерин 6-7 перелізти треба. Останнє, перед лісом, води по груди. Зараз сухо, можна боком котитися). У лісі за болотом. Останній раз знайшов місце за мостом. Штук 70 грибів знаходив. Груздь засолюють. Миється, укладається, присипається сіллю. Знову шар грибів, знову сіль. Можна лавровий лист, хрін додати — хоч корінь, хоч листя. Прикривається чистою тканиною, зверху кружок ставиться, гніт. Грузді готові до вживання тижнів через три-чотири. Рижики засолені, скажімо, готові на 5-6 день, зеленки — через 2 тижні.

— Є спосіб, щоб визначити: їстівний-неїстівний гриб?

— Є. Ніколи не бери той гриб, якого не знаєш. Це найточніший спосіб. Заходжу у ліс, дивлюся на приїжджих, жахаюся, що у них у кошиках. Я беру тільки білий, підберезник, лисичку, маслюк, польський. Із пластинчатих — зеленку, рядовку, підзеленку, рижик, груздь. Восени — опеньки, недалеко від хати ростуть.


*Старообрядці — люди, які втекли у 17 столітті з Московського царства, щоб зберегти свою віру, свої обряди.


Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №27 (1678), 5 липня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Олексій Станкевич, погода, клімат, народний синоптик, Ріпкинський район, «Вісник Ч», Тамара Кравченко

Додати в: