Владислав Атрошенко: «Найголовніше моє завдання - забезпечити місто майбутнім»

Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко дав інтерв'ю журналісту Артему Шовковому та пабліку (інтернет-спільноті) «Типовий Чернігів», яке транслював також і телеканал «Дитинець» . Інтернет-спільнота за кілька днів до інтерв'ю анонсувала його і запропонувала читачам можливість у коментарях написати ті запитання, відповідь на які вони хотіли б почути від мера. Ці запитання також увійшли в інтерв'ю.

Міський голова з журналістом спілкувався на теми купівлі тролейбусів для КП «ЧТУ», проведення тендерних процедур, будівництва житла та доріг у місті Чернігові, фонтани, пляжі та інші.



Про особисту мотивацію

- Навіщо було міняти хороше, щасливе і, в принципі , досить забезпечене життя в парламенті на мерство?

- У 33 роки, коли вперше прийшов до парламенту, я щиро вважав тоді, що країна є корупційною. Я, як бізнесмен, надзвичайно високий відсоток від заробленого мусив спрямовувати на захист свого бізнесу і це мене не влаштовувало.

Всі зусилля, як молода людина, надзвичайно щиро, з вірою, що це треба робити і правильно робити. Я разом з такими як я з десятками тисяч людей, мільйонами людей, (я кажу разом, не особисто я) привів до влади такого собі Президента як Ющенко. В нього абсолютно відсутнє відчуття команди, командної роботи – це нарцис. За таких обставин була втрачена абсолютно вся команда, яка поряд знаходилася.

В 2012 році я повернувся до парламенту тому, що я бачив, що по-перше, що в тому окрузі, в якому я знаходився, практично не знали народного депутата – як його прізвище, хто відповідальний за цей округ, чим займається народний депутат. Життя іде. Мені сьогодні 48 років, я народився, отримав освіту на цій землі. Для мене надзвичайно є важливо віддячити цій землі.

Мені байдуже, як це звучить.

Про нелюбов до тендерів:

- Є купа стримуючих факторів, як то процедури, як керівнику мені абсолютно не потрібні. Всі процедури є повною нісенітницею.

В моєму розумінні, для мене, як керівника: я в стані і в змозі дотримуючись будь-яких факторів прозорості звітувати перед громадою, чому я прийняв таке, а не інше рішення, за 15 хвилин. За 15 хвилин я в змозі публічно в присутності телекамер прийняти рішення про закупівлю тролейбусів. Що для цього потрібно? Запросити 5 виробників тролейбусів. Кращим виробником є «Бєлкомунмаш» і це, вибачаюсь, факт. Кращим в Україні виробником є «Богдан» луцький. Є політичний фактор: власне виробництво і власні податки (Чернігівський автозавод – ред.).

Ціна питання якості і рівня цих податків. Це не таке райдужне питання, тому що за моєю інформацією в ціні тролейбуса 2% заробітних плат і в цих тільки 2%–18% є місцевий податок по ПДФО. При ціні тролейбуса в 4 мільйони гривень за таких умов місцевий бюджет отримує 36 тисяч гривень.

Я за те, щоб абсолютно прозоро зібрати за 15 хвилин представників «Белкомунмаша», чернігівського зводу «Еталон» і тих, хто захоче. Ми би влаштували ті самі торги. Вони, ці торги, в залежності від комплектації (є кондиціонер чи немає) ця ціна буде коливатися навколо 156-155 тисяч доларів. Мені не потрібно 8 місяців для того, щоб визначити переможця із 5 виробників.



Про епопею з садочком на Масанах

- На сьогодні ситуація з будівництва дитячого садочка на Масанах – це тупість цієї системи. Є об’єкт, у фізичному виразі – це три поверхи: 2 над землею, і є поверх технічний, так званий нульовий цикл.

Якесь собі підприємство, склавши кошторис цих 3 поверхів як об’єкту, воно закладає ціну абсолютно нормальну, навіть завищену, в рамках можливості на нульовий цикл і в 2 рази занижену ціну на 1 і 2 поверх.

Відповідно, якщо ми умовно беремо – ціна нульового циклу одиниця якась, навколо цієї ціни будь-яка поважаюча себе організація буде танцювати. Не буде ніякого чуда. Тому що є державні будівельні норми, є розцінки, є заробітні плати мінімальні, які закладаються. Є ціна певного обсягу робіт, вона може коливатися +/– 5-10%.

Якщо підприємство не добропорядне - закладає півтори ціни на нульовий цикл і по півціни на решту.

Він абсолютно справедливо з арифметичної точки зору перемагає в торгах, тому що ніхто з поважаючих себе організацій не полізе в збитки і не буде торгуватися. Більше того, в цих торгах в нас є ризики того, що у нас поважні фірми взагалі не беруть участь, тому що історія з демпінгом, вона є зрозумілою для них і оці не добропорядні фірми з нульовим циклом за півтори ціни – це і є їхня мета.

Садок повинен був коштувати 45 мільйонів гривень. Перемогла фірма з ціною 31. Це ж нормально, це ж дешевше, справедливо. Далі ця фірма заявляє, що ми не можемо збудувати, ви ж розумієте ми не можемо за 31 збудувати. Або підвищуйте ціну, або ми посудимося з вами пару років. Або ви нас відпустіть з нульового циклу. Це є предмет дослідження не лише правоохоронців, а й Верховної Ради.

Про будівельників, з якими готовий співпрацювати

- Я розумію сьогодні приблизно або на 80%, умовно кажучи, мені відомі всі потенційно спроможні будівельні організації міста Чернігова. В першу чергу, які зацікавлені зробити роботу.

Поважні будівельні компанії – це компанії з історією. Наприклад, у Чернігові це компанія Пузана («Житлокомунсервіс» - ред.) і «Основабуд-7» Тарасасовців і «Укрсівербуд» Віктора Вереші і компанія «Укртрансбуд», «МЖК-сервіс» Ігоря Желдака (депутат міськради від «Нашого краю» - ред.).

Про громадських діячів

- Кожного дня хтось заходить, хто називає себе громадським діячем, це доволі цікава історія.

Очевидно, не треба мати освіти, проходити вибори. Можна навісити на себе бейджик «громадського діяча», створити ініціативну групу з 5 або 50 чоловік і приходити та розказувати, що робити. Це гіпертрофована ситуація і я маю дуже серйозні підозри, що ці громадські діячі не репрезентують громадськість.

Про «ШБУ» – 14 і свій зв’язок із ним

- Це нісенітниця, бо є відкриті реєстри і є електронне декларування. Просто є дуже багато людей, з якими я колись працював (засновником «ШБУ-14» є бізнес-партнер Владислава Атрошенка Костянтин Будьонний, який також є засновником ТОВ "Кабельний Телевізійний центр м. Чернігова". Також Костянтин Будьонний разом із тестем Атрошенка Тимофієм Бичковим є співзасновниками ТОВ "Десна"-ФК" – ред.).

(На запитання про те, що вважають, що інші фірми, окрім «ШБУ-14», не пускають ремонтувати дороги – ред.) Це можуть казати тільки люди, які в принципі повинні щось казати (всі торги на капітальний ремонт доріг за останній рік на «дивних» торгах вигравало «ШБУ-14» – ред.).

Базовою є відстань асфальтобетонного заводу, для того, щоб ми не возили асфальт за 140 кілометрів. Тому у підрядників повинна бути прив’язка до місця виконання робіт. Серед таких підрядних організацій в області є 4 такі організації. Це ШБУ-14, Менське ШРБУ-82, це ніжинське підприємство (останні 2 фірми беруть участь у торгах, однак за декілька раундів навіть не намагаються нав’язати конкуренцію. Останній приклад – тендер на ремонт проспекту Миру, де ШБУ-14 перемогло із різницею в 14 тисяч гривень при загальній сумі в понад 27 мільйонів гривень – ред.). Решта – це заробітчани, яких на дороги загального значення доки я мер, я допускати не буду.

Те, що стосується міждворових проїздів – то ніхто не скаже, що тут є мої підприємства.


Про закиди, що гранітні бордюри «зникають»

- Ну це взагалі дитячий садок. Гранітний бордюр – він вічний, веде себе стабільно в агресивному середовищі при солі.

Максимальний термін життя дороги – 15 років. Але, за твердженнями фахівців, у нас дуже невигідні грунти. Верхній шар є рухомим. Тому для того, щоб у нас була вічною дорога, під нею повинен бути бетон. Так робиться в Німеччині.

Тому бетонні бордюри як розхідний матеріал, вони 10 років стоять. Але їх перевага в тому, що вони однакові. Надзвичайно важко виставити гранітні бордюри, особливо якщо вони різної форми і висоти.

Це розхідний матеріал, нема чого їх жаліти, до того ж, всі гранітні бордюри ми лишили на місці. Моя позиція така: раз на 10 років треба ставити бетонні бордюри і це забезпечить більш естетичний вигляд.



Про фонтани

- Люди посміюються в Інтернеті, що Чернігів місто фонтанів. Звідкіля у вас з’явилась ця ідея, може хтось підказав?

- Де були люди, котрі зараз сміються, 3, 5 та 10 років тому? Вони не сміялися з цього болота та запустіння? Тоді ніхто не сміявся.
Робиш фонтан, знаходяться активісти, які кажуть, що фонтан повинен бути не таким, він повинен стояти не там. А ще один розумник сказав, що фонтан ставиться на тому місці, щоб підняти ціну «Полісся». Я так з цього сміявся.

Хочу заспокоїти всіх, хто сміється або плаче. Є держава, в якій повинен бути порядок. Порядок – це ті речі, для яких є час для дискусій, для демократії, для обговорення, і є такі позиції, де меншість повинна підкорятися більшості.
Я не боюся в якихось питаннях своєї відповідальності, не боюся втілення тих позицій в яких я впевнений і які зроблять місто кращим. Те, що стосується великої кількості фонтанів, це повна нісенітниця. Зараз фрагментуємо територіально це питання. Ділянка від проспекту Перемоги до Софії Русової – на цій ділянці 2 фонтани. Кількість фонтанів на цій ділянці є прийнятною? Не завищена.
Згадайте історію з фонтанами, революції навколо фонтанів, що треба сухий чи не такий, чи не там. Була ця історія? Була. Куди вона поділася і де відповідальність тих людей, де їхні прізвища, де вони зараз? Хай вони скажуть, що ми були проти і що це неправильно.

Люди повинні розуміти, що завжди у будь-якого мера, буде стояти питання, що краще купити, куди краще спрямувати кошти: на інсулін, на ниркову недостатність, від якої люди помирають, чи збудувати фонтан, чи якусь ілюмінацію. Так от, безграмотна та безвідповідальна людина скаже, що фонтан – це не правильно, а правильно – інсулін. Чому це безграмотно? Тому що за інсуліном стоїть життя (це надзвичайно важливо), але якщо у нас не буде майбутнього, то ніяка дитина не захоче залишитися в місті, до нас не приїдуть туристи.

Про безвіз

- От щастя, зробили безвіз, ми прапори піднімаємо, маршируємо. Чому 25 років тому не зробили цей безвіз? В мене є внутрішній протест, для мене це не є високе свято, яке треба святкувати. А треба констатувати, що, на жаль, це відбулося на 25 років пізніше. Чи ми тоді не були українцями? А може історія повернулась по іншому, якщо б 25 років тому був би безвіз і люди бачили, де краще.

- Думаю, люди повтікали б з країни.

- 25 років тому була 21 економіка і Україна мала потенціал значно кращий, яким скористалися різні базіки, популісти, безвідповідальні люди. У нас уже є війна, є 25 років розбрату, у нас достатньо цієї всієї історії, щоб зрозуміти, що треба єднатися. І все одно у нас відбуваються якісь сутички, у нас хтось піднімає Шухевича, хтось вішає собі колорадські стрічки і т.д. Всі, хто провокує, повинні бути в кутузке. Всіх треба покарати. Якщо є відео, де чітко зафіксовано, що була мета спровокувати, то треба це спочатку довести та розслідувати, а потім наказувати. Найголовніше моє завдання - забезпечити місто майбутнім. Я хочу розвернути туриста вихідного дня з Києва в Чернігів. Тому що в наш турист вихідного дня їде на Петровку на базар купити джинси чи поїсти гамбургер у київському «Макдональдсі». А я хочу, щоб з київських гетто, якими є Борщагівка, Троєщина, - я вибачаюсь, хай мене кияни вибачать, - їхали туристи в Чернігів. В столиці люди за місяць на 2-5 тисяч гривень більше заробляють, і я хочу, щоб вони приїхали до нас в Чернігів і витратили ці кошти тут.

Про майбутні три фонтани на Алеї Героїв

- На сьогоднішній день на Алеї Героїв ми маємо 4 фонтани. Після реконструкції їх буде три. Фонтани, які сьогодні існують, їх не можна назвати фонтанами. Очевидно, що могли бути інші рішення або взагалі щось могло бути інше, але я вважаю це рішення оптимальним для міста.

- А ціна питання?
- 16,8 – це попередня ціна питання.

- А хто приймає рішення? У вас є якийсь архітектор, якому ви довіряєте?
- У нас є містобудівна рада.

- Вони з вами сперечаються чи покірно слухають?
- Це вони пропонують. Є певна дискусія. Я не архітектор. Єдине, що я можу сказати, що в цьому погано, що не влаштовує. Є речі, які треба поправляти, які на етапі проектування були закладені помилково. Нікуди від цього не дінешся. І це є робочий процес. Але відсоток цих помилок – це є показник досвіду. Якщо це 5% корегування від 100% - це нормально, якщо 25-30% - це ненормально.
Тому повертаємось знову до фонтанів. 16,8 – попередня ціна фонтанів. Завищена чи ні, але я хочу сказати інше. Є 1-3 підприємства, з якими можна працювати в напрямку фонтанів.

- Вчасності «Укртрансбуд», на який кажуть, чого вони постійно все роблять.
- Це не «Укртрансбуд». Фонтани робить «Империя воды». «Укртрансбуд» взагалі ніякого відношення до фонтанів не має, він робить тільки відводку до фонтану. Решту всіх робіт робить «Империя воды». Мене влаштовує їхня відповідальність, у них є проектна група, вони нікуди не пропадають, в них є портфоліо зроблених фонтанів і є якась історія робіт.

- Я хочу спитати будь-кого, чи буде хтось на тендер виставляти будівництво чи ремонт своєї квартири? Чи ви будете працювати з тим людьми, в яких ви впевнені? От я не хочу будувати собі будинок, виставляючи якісь певні роботи на конкурс. Я хочу запросити прораба, якого я знаю та знаю, що він будував, та знаю його рівень фаховості; на проектанта я хочу запросити ту компанію, в якій я впевнений; і на підрядні роботи я хочу запросити ту компанію, в якій впевнений. Нехай ми з ними будемо торгуватися та лаятися. Але я не хочу запрошувати якихось шаромижників, яких потім треба шукати і виправляти їх роботу.

- Коли з’являться ці фонтани?
- Фонтани з’являться тоді, коли згідно процедур будуть оголошені тендери на закупівлю, пройдуть тендери, укладеться договір. Без попередньої 30% оплати ніхто робити нічого не буде, вже після оплати піде виготовлення, на виготовлення беруть 60-90 днів.

Хто б що не казав, пройде час, зробиться цей сквер і місто отримає сквер, якого в місті не було. Там буде штучний полив, там буде окрема зона, в якій мамі з дитиною буде комфортно, там будуть доріжечки для дітей.

Чи це помилково, чи цей парк міг бути кращим? Могло бути краще. Можливо там могла бути реалізована інша ідея. Очевидно, що могла. Тими силами, тим мером, який є, тими проектантами, тими підрядниками, які є, я намагаюся і докладаю максимально зусиль зробити щось краще. Я звертаю на те, що люди кажуть. Немає такого, що я собі щось вирішив. Я намагаюсь щось зважити. І це моя звичка, як керівника, вміти почути, вміти зважити і прийняти зважене рішення. Якщо б я по життю приймав не зважене рішення, ми б з вами про ці речі зараз не вели розмову.

Про фонтани у сквері Хмельницького

- Сквер Хмельницького з ціною 9 мільйонів гривень не міряйте з мінімальною заробітною платою. Це мізер. 300 тисяч гривень ціна присутності води на певній ділянці, де може відпочити сотня людей, які один одному не будуть заважати. Де буде такий собі маленький оазис.
Я ще раз кажу, можна було щось зробити по-іншому, навести валунів, як пропонували, зонувати цей сквер. Можливо, я не заперечую. Але в цілому на цьому майданчику, повинен бути фонтан. Не кажіть фонтан, вода, водичка. Водичка приваблює, вона заспокоює, водичка створює певну атмосферу і завершення просторового рішення.

На вихідних вранці бачу хлопців з Ніжина, які трохи заробили грошей, і для них є кайфовим приїхати в Чернігів і випити кави. Ну ось, є вже ці процеси.
На ті заходи, які є, їздять мери з інших районів. Вони дивляться, що і як у нас, і тягнуть ідеї собі. Сьогодні так чи інакше Чернігів є локомотивом. Локомотивом не тільки із-за того, що в Чернігові більші бюджетні можливості, у Чернігова є й більше потенціалу. Хочу сказати тим, хто сміється, в Чернігові є працюючий і думаючий за місто мер міста. Це може комусь не подобатися.

- Ми платимо податки, ці гроші не Атрошенко, це гроші платників платників, а він цими грошима так розпоряджається. У вас є ще варіанти, куди ці гроші направити? Тобто крім благоустрою.
- Варіантів є безліч, куди можна спрямовувати кошти. Безумовно, в прийнятті будь-яких рішень є процедура, це виконавчий комітет, проведення рішень через виконком, є голосування на сесіях, є інституційні заклади. І очевидно в прийнятті цих рішень є логіка. І на жаль, є пропорційність того, що ми повинні кошти виділити на тверде покриття доріг загального значення, на міждворові проїзди, на укріплення матеріальної бази комунального господарства, на прибирання в зимовий період, в літній період, на побілить/пофарбувати перед 1 вересня. З будівельної точки зору, це викинуті гроші. Але їх щороку потрібно виділяти. А решта грошей йде на створення привабливості міста. І як би того не хотілося, це треба починати з центра міста. На жаль, зараз місто має 10-15 мільйонів доларів на рік при потребі 150-200.



Gorod.cn.ua. Прес-служба Чернігівської міської ради. Відеосюжети спільноти «Типовий Чернігів»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: