8 хвилин правди з Олександром Кириченком

Не побоявся дати інтерв’ю нашій журналістці тимчасово виконуючий обов’язки начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кириченко. «Деснянка» цікавилася не лише робочими буднями, а й особистим життям керівника. Протягом 8 хвилин на відверті запитання ми почули відверті відповіді. Часу на глибоке осмислення і пошук варіантів, щоб обійти гострі кути, у Олександра Кириченка не було. Отож правда і тільки правда!



- Олександре Олексійовичу, нині Ви очолюєте Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства. Як воно, бути начальником?

- Справляюся.

- Де здобували фах інженера лісового господарства?

- У профільному виші в Києві - Національному аграрному університеті.

- Отримавши диплом, прийшли працювати майстром лісу з Андрониківське лісництво Корюківського лісгоспу. А як далі розвивалася кар’єра?

- Потім був інженером зі збуту лісової продукції, згодом головним інженером Корюківського лісгоспу, а у 2011-му мене перевели на посаду заступника начальника - головного інженера обласного управління лісового та мисливського господарства.

- Давайте згадаємо гучний скандал навколо Корюківського лісгоспу, що не вщухав кілька місяців поспіль. Трудовий колектив підприємства висловив недовіру своєму керівнику В’ячеславу Чижу і вимагав його звільнити. Пікети, мітинги, страйки, які влаштовували люди, таки подіяли. 7 березня стало відомо про звільнення т. в. о. директора Корюківського лісгоспу. Проте люди чи то жартома, чи то всерйоз подейкують: «Не захотіли чижа - буде вам яструб!» Вам відомо, хто очолить Корюківський лісгосп?

- Я не знаю, хто стане керівником. Буде оголошено відкритий конкурс на посаду директора і всі бажаючі зможуть взяти у ньому участь.

- Останнім часом ліс активно випилюють. Чи встигає він відтворюватись і чи вистачить його нашим дітям та онукам?

- Це неправда! Ми проводимо рубки згідно з проектами та планами «Укрдержліспроекту». А те, що кажете «випилюєте» - нісенітниця. Це те саме, якби я сказав журналістам, що преса останнім часом стала багато писати і нашим дітям та онукам у майбутньому вже не вистачить тем.

Ліс відтворюється. Це ж не нафта, не газ, не вугілля ни торф.

- А багато лісу незаконно вирубують?

- Це прерогатива правоохоронних органів.

- Де найбільше крадуть і які породи дерев до вподоби зловмисникам?

- Ми ведемо статистику незаконних рубок, але наразі я не готовий відповісти. Для цього потрібен час, щоб переглянути документи.

- Лісівники саджають молодняк дідівським способом чи використовують нові технологи?

- І так, і так - вручну і механізованим способом.

- Чи відтворюєте ліс за допомогою саджанців-гібридів, що швидко ростуть і не хворіють?

- Ні. У нас є постійні лісонасінні ділянки, що дозволяють забезпечувати лісогосподарські підприємства високоякісним садивним матеріалом. Також проводимо роботи з лісової селекції і насінництва.

- 21 березня, у Міжнародний день лісів, Державне агентство лісових ресурсів розпочинає акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках». Кого запросили садити ліс?

- Посадку лісу ми розпочали у першій половині березня. А взяти участь в акції запросили школярів, студентів, небайдужих громадян...

- І журналістів?!

- Так. І вам дамо знаряддя праці! (сміється)

- Чи не щороку лісоруби Чернігівщини змагаються у вправності звалювання дерев на точність. Приміром, сосну треба не лише спиляти, а й спрямувати у спеціально визначену зону. Вищий пілотаж показують найкращі. Який, на Вашу думку, лісгосп в області може похвалитися такими спортсменами?

- Традиційно це три лісгоспи - Холминський, Чернігівський та Новгород-Сіверський. До змагань лісівники-спортсмени готуються дуже серйозно. До речі, цьогоріч також заплановано масштабні заходи!

- Жорстоке вбивство родини мігруючих лосів у Ніжинському районі сколихнуло суспільство. Нелюдів, котрі розстріляли тварин, серед яких була вагітна самка, й досі не покарано. Як гадаєте, винних знайдуть?

- Знайдуть.

- Дехто з мисливців вважає, що із введенням 25-річного мораторію на відстріл лосів - популяції не відбудеться. Адже мисливські господарства тепер не зацікавлені у розведенні сохатих. Немає ліцензій, немає й заробітку. А якої Ви думки?

- Наразі поголів’я лосів в області - 11 00. Приріст у рік - 15 відсотків. Якщо підрахувати, то за 25 років чисельність лосів становитиме 32 тисячі. Це катастрофа!

- Чому?

- Ніхто не рахував наслідків мораторію на відстріл сохатих. Тварини ж мають щось їсти! і насамперед вони знищать ті культури, що посадили чи ще посадять лісівники, школярі, студенти, журналісти... (важко зітхає). Популяцію потрібно регулювати. Але як це зробити, якщо діє мораторій?! Можливо, з’явиться якась смертельна інфекція, що згубить тварин...

- Лісівники щовесни заготовляють березовий сік. Вже розпочався період сокоруху?

- Так. У Борзнянському лісгоспі вже тривають роботи.



- Ви виросли в Корюківці, де й нині живе Ваша мама інна Віталіївна. Вона й досі працює медсестрою у місцевій районній лікарні?

- Так.

- Вашого батька, Олексія Григоровича Кириченка, пам’ятають на Корюківщині як вмілого і досвідченого лісівника. Мабуть, це він прищепив Вам любов до лісової справи?

- Мабуть.

- Ви вчилися у Корюківській школі №1. із Володею Сорокою були найкращими учнями в класі. Вже минуло 23 роки, відколи продзвенів останній дзвоник. Ваша перша вчителька Ірина Леонідівна Тихоновська пишалася б Вами?

- Цього не знаю. Але я її добре пам’ятаю і дуже вдячний цій світлій жінці за науку.

- А ким став однокласник Сорока?

- Він - працівник банку.

- З дружиною Тетяною Ви навчалися в одній школі, але зустрічатися стали, коли обоє трудилися в лісгоспі. Тож ваш роман можна назвати службовим?

- Можна (сміється).

- А де нині працює Ваша друга половинка?

- На підприємстві.

- Ви виховуєте двох синів - Богдана і Гліба. Чи не плануєте наздогнати, а, можливо, й перегнати свого молодшого брата Володимира, у якого вже троє діточок?

- На все воля Божа.

- Вже понад 5 років живете у Чернігові. Маєте службову квартиру чи власну?

- Орендуємо.

- А хто доглядає за Вашим будинком у Корюківці?

- Мама.

- Чула, що дружині дуже подобається поратися на городі. А Ви їй допомагаєте?

- Обов’язково.

- Хто частіше сидить за кермом автомобіля: Ви чи Тетяна?

- Я!

- З ким із історичних особистостей Ви б випили чашку кави?

- Знаєте, ні з ким не хочеться пити каву.

- Яку останню книжку прочитали?

- «Смотритель. Орден желтого флага», автор Віктор Пелевін.

- Хто читає дітям на ніч казки?

- І я, і дружина.

- Пам’ятаєте, який зріст у Богдана?

- Ні.

- А яка найулюбленіша іграшка Гліба?

- LEGO.

- Що б замовили на обід: піцу чи борщ?

- На обід? Немає різниці.

- Ваше хобі?

- Вудка є, тому - риболовля (сміється).

- Кому довіряєте?

- Собі не довіряю.

- Якої фірми Ваш телефон і за скільки його купили?

- А ваш скільки коштує?

- У мене вже старенький, за три тисячі...

- І у мене такий же SAMSUNG (сміється). Теж три тисячі віддав.

- Коли Вам ліпше жилося, зважаючи на фінансове забезпечення, до революції Гідності чи після?

- Ціни ростуть, скрізь дорожнеча. але виживаємо.

- Скажете, яка у Вас зарплата?

(відкриває шухлядку стола й показує розрахункову відомість)

- Цьогоріч нам підвищили зарплату. На руки отримую 8 тисяч гривень.

- Якби Вам зараз сказали: «Ось зброя - йдіть захищати Батьківщину і український народ!» Пішли б?

- Пішов би.

- Коли в Україні настане мир?

- Сподіваюся, що скоро.

- Про що мрієте?

- Про мир у всьому світі!

- Добро завжди перемагає зло?

- Все відносно. Якщо людині відрізали ногу через гангрену - це добре, чи погано?!

- Ким, або чим пишаєтеся?

- Хорошою погодою в Україні (сміється).

- А за кого Вам соромно?

- Соромно? Давайте не будемо...

- Чи завжди кажете правду?

- Намагаюся казати правду.



Лариса Галета, "Деснянка" №12 (645) від 23 березня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: