Олександр Кодола: «Пропонували і бізнес, і економічну підтримку. Я відмовив усім»

У ВР зареєстрований тридцять третій законопроект Олександра Кодоли, народного депутата від 209 Ніжинського мажоритарного округу. Щодо звільнення від оподаткування в'їзним митом легкових автомобілів. Щоб іномарку б/у в нормальному стані можна було купити за 1,5 тисячі доларів.



— За таку суму у Польщі, в Латвії можна придбати автомобіль «Мерседес» 1999 року, а у нас — лише побиту «Таврію», — уточнює Олександр Михайлович. — До п’яти тисяч доларів — то вже буде крутий автомобіль. В’їзне мито ми тимчасово пропонуємо відмінити. На рік, на два. Президент може проект заветувати. Якщо Кабмін наполягатиме, що зменшаться надходження в бюджет. Але ми — команда співавторів закону — будемо боротися. При мінімальній зарплаті 50 доларів в Україні найдорожчі машини в Європі.

— Олександре Михайловичу, це вже не перший ваш законопроект, спрямований на підтримку простих людей, соціальний захист. За півтора року у Києві — і не запаніли?

— Чого б це? Я ріс без батька. Знаю, як часом доводиться непросто. Два законопроекти про підтримку профтехосвіти, розроблених мною у співавторстві з Лілією Гриневич (зараз міністр освіти), вважаю справді важливими. На Чернігівщині 20 державних закладів професійно-технічної освіти на межі виживання. Місцеві бюджети не готові повністю їх прийняти. У законопроектах йдеться про часткове фінансування з державного бюджету. Парламент підтримав, Президент не підписав. Будемо долати вето Президента. В країні 50 тисяч працівників ПТУ, більше 300 тисяч студентів. Серед них тисячі сиріт, для яких стипендія ПТУ — єдине джерело існування.

З того, що вже прийнято, — закон про волонтерську діяльність. Закон про мешканців та власників гуртожитків — це справжній переворот. Фабрики, заводи, що стали приватними, передають гуртожитки у комунальну власність. Мешканці, які живуть там десятиріччями, зможуть приватизувати свої кімнати. В області більше 70 гуртожитків, там більше шести тисяч людей.

Поштовхом до підготовки законопроектів для мене стають звернення виборців.

— Чернігівська область так і не стала економічно привабливим регіоном, фінансується за залишковим принципом.

— Так, у нас зовсім інші обороти, ніж у Дніпрі, Львові, Одесі. Про столицю і говорити нічого. Чернігівщина відстає.

— Але бажаючих керувати, мати тут владу, не меншає. На наших очах команда Атрошенка з‘їла команду Дубіля, не вспіли руки помити, поміняти губернатора Івашка на губернатора Куліча, як проривається третя команда — Давиденка.

— І перша команда, і друга, і третя мають в області бізнес, економічні інтереси. Щоб розвивати свої напрямки, потрібні важелі впливу, а це — влада. Тому логічно, що йде боротьба.

— А ви? Чи маєте стосунок до котроїсь групи?

— Після того як я переміг на окрузі, до мене надійшли пропозиції і від команди, яка була при владі раніше, і від команди, що прийшла до влади. І перші, і другі пропонували співпрацю. Одні — вести спільний бізнес, інші — економічну підтримку щомісяця. Я відмовив усім. Бо інакше не був би незалежним як політик і як людина. Хоча співпраця між БПП і «Народним фронтом» є як на рівні столиці, так і на рівні області.

Що стосується третьої команди, то вона сформувалася після місцевих виборів. Якраз тоді я побачив, що вони працюють брудними методами. Писав депутатські звернення в поліцію. Кримінальні справи були відкриті за підкуп виборців. Звичайно, стосунків нема ніяких.

Взагалі, як на мене, краще підходить назва не «команда», а «бізнес-група». Бізнес-група «Європа». Бізнес-група чернігівського мера. Бізнес-група «Нашого краю».

— Що ж робити?

— Працюю над тим, щоб бути незалежним як політично, так і економічно. Моя політична діяльність фінансується з нашого сімейного бюджету. Дружина давно шукала себе, думала, чим займатись, щоб не працювати на когось. Займалася дитячими товарами, відкривала інтернет-магазин, але не дуже пішло. Я познайомив її з людьми в Києві, які працюють з нерухомістю.

І забудовниками, і тими, що продають готові приміщення, житлові та нежитлові. Вона пройшла навчання, практику. В Чернігові працює з декількома забудовниками, займається нерухомістю. Продає магазини, офіси, квартири.

У Києві за такі послуги комісія становить 3-5 відсотків від вартості об’єкта, у нас — 1,5-2 відсотки.

— Якщо квартира в Києві коштує мільйон доларів (таку купив минулого року син Авакова), то комісія рієлтору становитиме скільки — 30 тисяч доларів, або майже мільйон гривень?

— Так. Але в Чернігові квартири дешевші.

— Так у яку ж суму обходиться ваша політична діяльність?

— Щоб ефективно працювати з командою в окрузі — це десятки тисяч гривень щомісяця. А щоб виконати всі «матеріальні» звернення виборців, підрахували, треба не менше 73 мільйонів гривень. Звичайно, це нереально.

Коли приїздить депутат, це подія в селі. Для людей депутат це і лікар, і мер, і ЖЕК, і поліція. Приходять з чим завгодно. Якось бабуся попросила, щоб полагодили, пофарбували паркан на кладовищі, біля могилки її чоловіка. Я ж бабусі не відмовлю. Відправив помічників.

— Ви часто в ефірі, на телеканалах. Це тому, що ви молодий і привабливий?

— І тому теж, — жартує Кодола. — Політик зобов’язаний вести публічну діяльність і вміти доносити свою думку людям. Телеефіри — це легітимізація політичного діяча, і це не завжди просто.

— Чи будете когось обливати соком чи намагатися вдарити?

— Ногою по голові лупцювати нікого не буду. Є різні формати. Я намагаюсь зайняти нішу культурного політика.

Ольга Макуха, тижневик «Вісник Ч» №20 (1567)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: