З Криму в Мену і у поліцейські

25-річний кримчанин Павло Савіч два роки тому, після референдуму, переїхав до дівчини Юлі Бакути в Мену. Мати Павла і зараз живе у Криму. Павло з Юлею переїхали до Чернігова. Винаймають квартиру. Хлопець працює поліцейським.



— Референдум у Криму був у березні, — згадує Павло. — До Мени переїхав у травні. Я виріс у селищі міського типу Нижньогірський. Навчався у будівельній академії у Сімферополі. Спеціальність специфічна — нетрадиційне відновлення джерел енергії (видобування енергії від сонця, вітру. — Авт.). Після навчання переїхав до Ялти. Там у нас є квартира.

Після референдуму потрібно було міняти паспорт на російський. На це давалося два тижні. В принципі, я міг би там залишитися, знайти пристойну роботу. Але у мене кохана дівчина в Україні. П’ять років уже разом.

Познайомилися через Інтернет. Приїздила до мене на відпочинок. Я в армії відслужив.

Після референдуму люди обирали: чи лишатися з українським паспортом і переїжджати, чи міняти на російський і залишатися. Я прийшов на 16-й день. Мені сказали: «Ти автоматично отримаєш російський паспорт». Кажу: «Ніфіга. У мене український паспорт, кримська прописка». Зібрав речі і поїхав на Чернігівщину.

Мама залишилася у Криму. Нерухомості трохи є. Одна квартира у Ялті, одна — у Нижньогірському. Всі боялися за своє житло. Бо почалося щось незрозуміле. У декого відбирали квартири, будинки, бізнес. Рік не можна було ні прописуватися, ні виписуватися, ні продавати майно. Тато зі старшим братом вже давно живуть у Рівному.

Коли приїхав у Мену, думав, зразу знайду підходящу роботу. Та з цим було важко. Пішов на будівництво. Дізнався, що оголошений набір у нову поліцію. Тепер працюю.

Патрулюємо на Масанах (район у Чернігові). Інколи буває зовсім тихо, а інколи завал. Як викликів багато, по всьому місту доводиться патрулювать. Поки робота подобається. Заробітної плати ще не отримали. Обіцяють у кінці місяця. Всі в очікуванні. Банківські картки вже видали, а скільки на них поступить грошей, для нас сюрприз.

У минулому році їздив у гості до мами. Кордон треба пішки перетинати. Крим і досі вважаю українським.

Юлія Семенець, Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №12 (1559)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: