Повертаючи радість руху
Життя прожити — не поле перейти. Народна мудрість тісно зв'язала ці два поняття: жити і ходити. Природа, створюючи людський організм, забезпечила його досконалими шарнірами — суглобами. Завдяки їм людина може згинати і розгинати свої кінцівки, тобто ходити, бігати, плавати і танцювати. Ці шарніри витримують колосальні навантаження, але, на жаль, буває, що з часом або через ті чи інші причини виходять з ладу, тобто вже не можуть виконувати свою функцію. Це можуть бути тривалі запальні процеси, травми, а іноді й уроджені патології. Що в цьому випадку залишається людині? Інвалідна коляска або в кращому разі милиці. Так і було протягом багатьох років. Але зараз у цих людей є можливість повернути собі радість руху — радість життя.
Чернігівський центр ендопротезування суглобів
Ось вже чотири роки на базі міської лікарні № 2 функціонує центр ендопротезування суглобів, де у повному розумінні слова піднімають на ноги абсолютно безнадійних хворих. Створений він завдяки зусиллям і таланту чудового лікаря-ортопеда, головного спеціаліста ортопеда-травматолога управління охорони здоров'я Чернігівської міської ради, завідуючого відділенням реконструктивної ортопедії (центр ендопротезування) міській лікарні № 2, заслуженого лікаря України, лікаря вищої категорії, члена правління асоціації ортопедів-травматологів України Володимира Івановича ФРИЗА.
На сьогодні в Україні тільки шість центрів, де робляться подібні операції, але унікальність нашого полягає ще в тому, що він єдиний діє на базі комунальної медичної установи, а не клінічної лікарні медичного вузу. Головна задача центру — відновна ортопедія — операції, що направлені на відновлення функцій опорно-рухового апарату. Це, в першу чергу, операції з пересадки штучного суглоба, а також складні реконструктивні операції суглобів (так звана артропластика). Треба відзначити, що кількість подібних операцій з кожним роком зростає, і цього року прооперовано більше 600 хворих, зроблено 100 операцій з ендопротезування суглобів.
Лікаря Фриза можна віднести до піонерів цього напряму. Він — учень професора Віталія Миколайовича Левенця, який одним з перших в СРСР почав робити операції з пересадки пацієнтам штучних суглобів. Ця проблема зацікавила тоді ще молодого криничного ординатора кафедри Володимира Фриза, і він вирішив присвятити їй своє життя. В подальшому, працюючи в Німеччині в шпиталі Центральної групи військ, він мав нагоду спілкуватися з німецькими колегами і познайомився з їхньою методикою виконання цих операцій. І повернувшись у 1983 році до Чернігова, Володимир Фриз почав робити перші свої операції з пересадки штучних суглобів.
Медичні технології не стоять на місці
Перші радянські протези були недосконалими, через 5—7 років їх потрібно було міняти, але все-таки це був великий крок уперед, це було позбавлення людини від повної нерухомості й повільної смерті. На щастя пацієнтів, розвиток нових медичних технологій не стоїть на місці, вдосконалюється як загальна конструкція штучних суглобів, так і головна їх складова — пара тертя, що і забезпечує головну функцію діяльності суглобів. А для цього застосовуються різні нові матеріали. Ще декілька років тому таким матеріалом був волоконний поліетилен, що забезпечував безперебійне збереження функції суглоба протягом 13—15 років, зараз в сучасних штучних суглобах використовуються керамо-керамічні пари, метало-металеві, що мають спеціальні покриття і в умовах змащування власною синовіальною рідиною працюють практично все життя. Завдяки новим технологіям і матеріалам, існує такий феномен як зрощення кісткової тканини зі штучним суглобом. Завдяки плазмовій обробці поверхні титанового імплантанта (а зараз в основному штучні суглоби робляться саме з цього інертного металу), на його поверхні виникає пориста структура. Сама технологія операції припускає заповнення гнізда, куди буде поставлений суглоб, власною кістковою стружкою. І коли протез суглоба запресовується в гніздо, ця кісткова стружка входить в пори імплантанта, а оскільки вона жива, то з одного боку зростається з власною кісткою, а з іншого — проникає в пори поверхні штучного суглоба і щільно приростає до нього. У людей похилого віку відновні процеси уповільнені, тому їм штучні суглоби ставлять на так званих кісткових цементах, за допомогою яких вони кріпляться до кістки-носія. Якщо ж кістка-носій руйнується або стирається пара тертя, то хворим проводять відновні операції, так звані ревізійні, що також робляться на базі центру.
На сьогодні у відділенні використовуються протези різних виробників з різних країн світу, кожному пацієнту протез підбирається суворо індивідуально, з урахуванням характеру захворювання й анатомічних особливостей його кінцівок.
Нова якість життя
В центрі лікуються пацієнти від 16 до 90 років. Переважають жінки, тому що у зв'язку з певними фізіологічними особливостями жіночого організму в них частіше розвивається ця патологія. Більше робиться операції на тазостегновому та колінному суглобах, рідше — на плечовому. Серед пацієнтів відділення є жінка з унікальною історією хвороби. їй поставлено вже три ендопротези, і завдяки їм (а їй вже за 80) вона повністю обслуговує себе і веде повноцінне життя. Для пацієнтів з переломом шийки стегна в немолодому віці — це єдиний метод лікування, що може повернути їх до повноцінного життя. Раніше такі хворі частіше за все гинули через те, що на фоні повної нерухомості розвивалися вторинні інфекції та захворювання.
І сьогодні вже можна говорити не тільки про успіхи в роботі відділення, але і про створення нової школи ендопротезування Володимира Фриза, лікаря, який виховав плеяду фахівців в області ендопротезування суглобів, які повернули до життя сотні людей. Володимир Фриз консультує і проводить операції не тільки в Чернігові, але і в інших обласних центрах, де ділиться досвідом проведення своїх унікальних операцій з колегами-ортопедами. Він допоміг створити центр ендопротезування в Полтаві.
Олена БЕРЕЗКІНА, щотижневик „Чернігівські відомості”, №50
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




