49-річний кримчанин Павло Корчагін - третій чоловік 42-річної Алли Гребенок із села Змітнів Сосницького району

Алла Гребенюк — кухар місцевого дитсадка.
Павло Корчагін, як і герой роману Миколи Островського «Як гартувалась сталь», працює кочегаром. Сезонно, у місцевому ФАПі.
Вони поєднали свої долі наперекір важкому багажу.
У Павла Корчагіна — вісім років ув'язнення. Перша сім'я. Доросла донька.
Алла Гребенюк двічі ходила заміж, у неї четверо дітей. Обидва чоловіки трагічно загинули. Від першого залишилося двоє дітей. Від другого — теж двоє.
Алла та Павло наперекір усьому щасливі. Люблять одне одного, дітей, господарство.
— Головне в сім'ї, щоб розуміли одне одного, помагали, — вважає Алла. — Щоб довіряли. А не так, що тишком-нишком.
— Взаєморозуміння — це правильно, — підтримує Павло Корчагін. — А для мене важливий затишок. Що у спілкуванні, що в побуті.


Павло Корчагін, Алла Гребенок, діти Катя, Андрій та Кристина біля Десни

Перший загинув під трактором

— Це було пізно увечері, — згадує жінка.
— Привозили нам дрова, тракторист п'яний був. Трактор перекинувся в кювет. Чоловік у цей час стояв на підніжці з лівого боку. Він упав, і трактор перевернувся якраз на нього, придавив.
Восени буде 14 років, як нема першого чоловіка, В'ячеслава Гребенюка. Він працював агрономом. Коли сталася трагедія, в сім'ї було вже двоє діток — Наташа і Саша.
— Мені ще 28-и не було, — говорить Алла.
— Наташі 11 років, Саші — сім з половиною. Не працювала ніде, було домашнє господарство. Пенсію отримувала на дітей по втраті годувальника, одну на двох. Пенсія маленька, навіть не пам'ятаю, скільки.

Другий задихнувся чадним газом

Через півроку після смерті першого чоловіка Алла почала жити із Анатолієм Дубиною. Важко одній з двома дітьми. Хотілося чоловічої підтримки, захисту, допомоги. Хотілося кохання.
У 2001 році у них народилася двійня — Катя та Андрій (зараз у шостий клас ходять).
Проте з другим чоловіком не розписувалися, жили цивільним шлюбом. Анатолій Дубина ніде не працював. Отримував пенсію по інвалідності, по загальному захворюванню. Спільне життя не стало щасливим.
— Із другим чоловіком я прожила два з половиною годи, — каже Алла Миколаївна. — Він пив. Я його вигнала. Допік горілкою і робить не хотів. Років чотири вже з ним не жила. І якось (23 лютого, згадують односельці) загорілася хата, Анатолій задушився чадним газом. Він на той час мешкав сам, окремо.

— Дуже жаліли?
— Так щоб дуже побиватися — ні. Тільки що діти залишилися без батька. Зараз із свекрухою, мамою Анатолія, добре спілкуємося. Діти ходять до неї і я ходжу. Ловка вона людина.

З третім разом майже рік

Павло Корчагін — родом із Сімферополя. Розмовляє російською. Третій рік у Змітневі. До душі люди, подобається Десна.
Приїхав у Змітнів до старшого брата. Спочатку у нього жив. Потім Павлу дали хату по сусідству.
Алла і Павло познайомилися. Почали жити разом. Павло став батьком для Каті й Андрія, дідусем для Кристини, Наташиної доньки. Став господарем. Дома тримають корову, свиней.
— Павло усе мені помагає, молодець, — хвалить Алла чоловіка. — Не ділить роботу на женську і мужську. І по господарству, і приготовить їсти, як я зайнята, і дітям допоможе.

— Не хочете у цьому шлюбі дитинку? Вам же ще тільки 42.
— Да ні, — сміється, — Не хочу вже. У мене внучка є, Кристина, з нами живе. їй чотири роки буде в жовтні, у садочок ходить. Дочка Наташа в Сосниці працює на хлібопекарні в кондитерській. У Наташі розпорядок такий, що вона робить з семи ранку до шести вечора. Наташа заміжня. А от син Саша ще ні, йому 21 рік, робить од київської фірми охоронцем в Полтавській та Харківській областях. Місяць там, десять днів дома.

— Не страшно було, що чоловік відбув вісім років ув'язнення?
— Він, як приїхав, рік прожив у селі, про нього люди добре відгукувалися. Каже, що підставили його за кражу. Відсидів ні за що. В Запоріжжі. Спочатку був у тюрмі, а потім на поселенні.

«У мене й діда так звали»

— Їхали під Харковом, я був за кермом, — згадує Павло Корчагін. — Колесо пробили, і тут у масках напали на нас. А потім усе зробили так, ніби я спеціально машину зупинив. Дев'ять років дали. Вісім відсидів і по умовно-достроковому звільнився.
Різні там люди. Із Карпачовою (Ніна Карпачова була уповноваженою Верховної Ради з прав людини) переписувався. На першу інстанцію одфутболюють і все.

— Не вважаєте, що роки в ув'язнені минули дарма?
— Переоцінка цінностей відбулася велика. Там люди міняються. Хто в який бік. Я особисто з блатними не товаришував. Працював сам собі та й усе.

— Назвали Павлом на честь Павки Корчагіна?
— У мене й дід Павло Корчагін. Так що це на честь діда.

На екрані було чотири Павки Корчагіни

«Как закалялась сталь» — культовий роман Миколи Островського. Автобіографічний, тобто написаний автором зі свого життя у 1932-34 роках.
Павка Корчагін — головний герой роману.
Найпопулярніші слова з книги: «...чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы».
Слова стали популярні завдяки екранізаціям роману, їх було чотири.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №14 (1456)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: