Ентузіаст із Киселівки вирощує солодку картоплю та півтораметрові гарбузи

На українських городах, окрім звичної бульби, буряків та моркви, все частіше можна зустріти екзотичні рослини. Із далеких країв, часто навіть із-за океану, потрапляють вони на наші чорноземи.

Вази на яблуні

Затишне, упорядковане подвір’я на окраїні Киселівки Менського району. Увесь двір у квітах купається. Та не це головне. Живе тут людина, яка не просто любить сад та город, а в «зелених сусідів» по справжньому закохана. Тут можна такі рослини побачити, що тільки по телевізору показують.
Із крівлі навісу та з яблуні звисають диво-овочі: чи то гарбузи, чи кабаки. Схожі на якихось екзотичних плазунів.
– То лагенарія, – посміхається господар Олександр Велентій. – Рослина сімейства гарбузових, її ще називають індійським огірком. Молоді плоди, очистивши від шкірочки, вживають свіжими в салатах, запікають, смажать і тушкують, як кабачки. А з деяких сортів можна робити міцний і вологонепроникний посуд, вази та різні декоративні вироби. Навіть молоко у такому посуді тривалий час не скисає.
Та це тільки початок знайомства. Далі на грядці зустрічаємо рокамболь – величезний гібрид цибулі і часнику, розміром із середній кулак.
Під листям незвичної форми ховається у ґрунті гість родом із Південної Америки – батат, який називають солодкою картоп¬лею. Він не тільки корисний, а ще й дуже смачний у печеному вигляді.

І ожина не колюча

– Люблю я все оригінальне і цікаве, – розповідає далі Олександр Арсенійович. – А все, що із землі росте, – мені немов рідне.
Та й не дивно. Адже не дарма потомок козаків-гречкосіїв із Жовтневого цілеспрямовано вступив свого часу до Харківського державного аграрного університету. Факультет агрохімії та ґрунтознавства визначив юному студенту долю. Так і пов’язалося життя із духом ріллі та переливами достигаючої пше¬ниці.
– Навіть після роботи (працюю головним агрономом ТОВ «Мена-Авангард») для мене найкращий відпочинок – на землі, – киває співбесідник у бік городу. – Руки болять, а душа співає.
Олександр Арсенійович не використовує хімічних добрив. Їх заміняють попіл і компост. Томати (їх у господаря десятки сортів, є і незвичні – фіолетові) оброблює від фітофтори не «хімією», а біологічним препаратом «Гаупсин». Каже: результат – чудовий.
Доглянута земля уміє бути вдячною. І ростуть на ділянці Олександра Велентія поряд із простою морквою оригінальна японська гостра редька дайкон та чорний, як вугілля, перець – рідня нашому струку. Чудово плодоносять 22 сорти смородини, простяглися довгі ряди малини, червоніють полуниці. Навіть окультурена (не колюча) ожина є.



Анатолій Фурман

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.