94-річний чернігівець щодня віджимається від підлоги з півсотні разів. І вирощує городину… на 9 поверсі

У свої 94 роки Іван Юхимович Чухрій з Чернігова демонструє чудову фізичну форму, господарчі якості та відмінне почуття гумору, він залюбки починає і проводжає кожен день фізичними вправами. Важко повірити, але цей чоловік, аж ніяк не моложавий, віджимається від підлоги з півсотні разів, що продемонстрував кореспонденту «Чернігівщини».

А ще дідусь Іван захоплюється вирощуванням городини. Посміхаючись, він запросив мене на балкон, де красуються помідори. Невдовзі вони ляжуть у банки.

Квіти стелю підпирають, на балконі помідорки достигають

«Ось такі в мене тепер грядочки, - Іван Юхимович хизується урожаєм. - Раніше я днями сидів на дачі - там у мене було все. В модних супермаркетах такої городини не купиш. Тепер уже нездужаю їздити туди щодня. Та в задоволенні мати хоча б маленький урожай відмовити собі не можу. Тож балкон став невеличким городом. Тут і огірочки ростуть, і помідори, й цибулька, петрушка, селера, окріп... Все домашнє, смачне, а головне - без жодної хімії».
Окрім «балконних грядок», господаря радують кімнатні рослини. Помітно, що до них - особливе ставлення. Вічнозелена пальма захопила півкімнати і начебто вихваляється перед гостями розлогим листям. Біля вікна «підтримує стелю» велетень-кактус.
«Посадив його дуже давно. Тоді то була маленька брунька. А нині гості дивуються: мовляв, думали, що такі лише в пустелях ростуть!» - каже господар.

Народжений в сорочці

Іван Юхимович досі має не лише гарну фізичну форму, а й чудову пам'ять. Тому він - напрочуд цікавий співрозмовник. Життєвий шлях нині веселого дідуся був непростим. Зокрема - війна з її «битими стежками».
Чоловік акуратно дістає з шухляди свою бойову книгу. Це його найцінніший документ, бо там - незабутня сторінка життя. «Прочитайте ось тут, - протягує мені товстий зошит. - Бо послухати мої балачки - то одне, а зазирнути в документи й переконатися - то зовсім інше».
На пожовклому папері розбірливим почерком виведено: «За время Великой Отечественной войны Иван Чухрий совершил 348 боевых вылета на самолете Б-25 и Ил-4 с общим налетом 1395 часов и сбил три самолета-истребителя».
«На фронт я потрапив молодим 20-річним хлопцем, щойно закінчивши школу молодших командирів, - продовжує ветеран.
- Літав спочатку на радянському бомбардувальнику, а згодом мені вручили американський літак. За понад трьох сотень бойових вильотів мені довелося п'ять разів стрибати з парашутом з палаючого літака. Були випадки, коли бойові товариші гинули, а я лишався живим в тому ж місці в той же час. Неодноразово мені казали, що я народився в сорочці».
Не могли повірити власним очам лікарі, які оперували молодого солдата. Куля пройшла за кілька міліметрів від серця! Навіть лишили її Івану Юхимовичу на згадку: мовляв, любить тебе Господь, тож цінуй своє життя.
«А Господь і справді мене любить, бо хіба ж в іншому випадку наділив би мені стільки років життя, - сміється старенький. - Та я не на одного Бога сподіваюсь. Всім кажу: секрет довголіття в тому, що не маю шкідливих звичок і займаюся спортом. Ось розкажу вам одну історію. Під час війни нам на кожного виділяли цигарки, але я не брав. Тож хлопці навіть глузували з мене: «Ти що, баба якась, що не палиш?». А мені ті сигарети бридкі. Не розумію тих, хто палить. Хіба що сто грамів на День Перемоги можу потягнути...».

Сидіти без діла – поховати себе заживе

Підчас війни ветерану доводилося бути не лише бомбардувальником, а й радистом та штурманом. Неодноразово вдавалося молодому солдатові діставатися до важливих адмінцентрів, військових об'єктів1 та залізничних вузлів в глибокому тилу ворога. Але він зумів вистояти, зумів пройти всі криваві стежки війни. Нині про це свідчать три Бойових ордени Червоного Прапора (перший з радянських орденів; ним також нагороджувалися військові частини й кораблі), два ордени Червоної Зірки та два ордени Великої Вітчизняної війни. А ще - медалі, отримані в роки війни: «За оборону Ленінграда», «За оборону Москви», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною» та інші.
Іван Юхимович людина, закохана в життя. Дідусь не зважає на поважний вік, першу групу інвалідності й пережите тяжке поранення, що й досі часом нагадує про себе. Без діла ветеран себе не залишає. То на базар йому потрібно, то городину обробити. Потім метушиться на кухні -консервує.
«Якщо Господь наділив мені довге життя, я маю його прожити достойно. А без діла сидіти - це заживо себе поховати. Чим більше людина працює та цінує життя - тим довше вона живе», - підсумував Іван Юхимович.

Довідка
«Ил-4» - двомоторний дальній бомбардувальник виробництва СРСР, розроблений у 1936 році (під назвою «ДБ-3», а з 1942 року - «Ил-4»). Загалом було виготовлено майже 6900 машин.
«В-25 Mitchell» - двомоторний середній бомбардувальник виробництва США, розроблений у 1940 році. До СРСР за програмою ленд-лізу було відправлено 807 таких літаків.

Сніжана Божок, тижневик «Чернігівщина» №33 (413)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.