Тамара Гребеник: "Можна скаржитися на нестачу фінансуання. Але головне - гарний колектив!"

Вівторок, 26 лютого 2013 14:51 | Переглядів: 1575

Вже півтора сторіччя жителі Сосниці користуються послугами бібліотеки, відкритої наприкінці 1872 року, за часів правління імператора Олександра II. Нині Сосницька районна центральна бібліотека є однією з найстаріших в області. За часи свого існування цей заклад пережив революції, війни, окупацію, розквіт. Бібліотека існує за рахунок бюджету, а також на кошти «спонсорів», зокрема іноземних.

Це не просто сховище потертих книжок (їх близько 66 тисяч), які слід читати за навчальною програмою. Центральна та деякі інші бібліотеки району є також «вікном у світ» для тих мешканців Сосниччини, хто не може дозволити собі придбати комп’ютерну техніку або не мають можливості підключитися до мережі Інтернет.

Сива давнина

- Ювілей ми відзначили 27 листопада. Бібліотека була заснована 140 років тому за ініціативи лікаря-попечителя Карпінського. Проживаючи у Сосниці, він опікувався питаннями культури, зокрема й бібліотекою. За книгами у ті часи доводилося їздити у Петербург. Отримували й журнали, - розповідає Тамара Гребеник, директор Сосницької централізованої бібліотечної системи (ЦБС).

- Чи було доступним користування бібліотекою для широкого загалу?

- Користування було платним. Але за категоріями: козаки одну плату вносили, поміщики другу, а бідні люди - іншу.

- Яка доля старих видань тих часів?

- На жаль, нічого не збереглося. Бібліотека переносилася з одного приміщення до іншого, а за часи війни була майже знищена. Старих видань не маємо.

Централізовано і щедро

Ще у 1977 році в районах були створені централізовані бібліотечні системи. Вони об’єднують центральну районну бібліотеку і всі бібліотеки району. Відповідно централізованим є і процес надання літератури, виплати зарплати тощо.

- В часи СРСР існував обласний бібліотечний «колектор». Ми отримували тематичні плани. Наприклад якщо у нашому районі не вирощували цукрові буряки, то й книг Такої тематики , ми не замовляли. На той час я працювалау відділі комплектування літератури. Нову літературу ми отримували двічі на місяць. Упродовж року - 40-44 тисячі книг на район, - згадує нинішня директор ЦБС. І Крім того, кожен колгосп, на території якого була бібліотека, надавав по 100 радянських карбованців. Щойно до магазинів надходили книги, можна було придбати нові примірники для бібліотеки.

Просіть! І, можливо, вам дадуть

- На що зараз можуть розраховувати бібліотеки?

- Літературу отримуємо тільки з Чернігівської обласної універсальної бібліотеки імені Короленка, з обмінного фонду. Наприкінці 2011 року вийшла постанова Кабміну, згідно якої бібліотеки мали призупинити надання платних послуг. До того ми могли 2-3 рази на рік придбати літературу. І ті книги видавали за невелику плату - ЗО копійок на день. Звертаємося за допомогою до Національної парламентської бібліотеки України. Вони надають літературу також з обмінного фонду. Але потрібно винаймати машину «за свої». Після пожежі в клубі села Конятин нам допоміг фонд Леоніда Кучми. Іноді свою літературу надсилають різні громади.

- Часом не релігійні? Вони ж бо залюбки дають свої «агітматеріали».

- Звісно, ми перевіряємо, яка це література і чи є вона для нас прийнятною.

В ногу з часмм разам з Біллом

Бібліотека отримала 15 комп'ютерів у рамках програми «Бібліоміст». Це проект у рамках ініціативи «Глобальні бібліотеки» Фонду Білла і Мелінди Гейтс. Завдяки цьому у читальній залі стало людно! А це, насамперед, молодь. Але серед відвідувачів є і люди поважного віку. У нашій бібліотеці вони мають можливість поговорити з родичами чи знайомими з далеких країн за допомогою сервісу «Скайп» безкоштовно.

- Зранку в бібліотеці біль-менш затишно. А після обіду - людно. Записуються відвідувачі завчасно, бувають і черги. Інколи відвудувачам доводиться працювати вдвох за одним комп’ютером. Адже, згідно з умовами американських спонсорів, ми упродовж трьох років надаємо безкоштовний доступ до ресурсів мережі Інтернет.

- За доступ до мережі платить бібліотека?

- Плата становить 60 гривень на місяць. Зв’язок у нас добрий, На відміну від сіл, де Інтернет є лише мобільний.

За програмою «Бібліоміст» отримали півтора десятки комп’ютерів бібліотеки Козелецького, Бахмацького, Городнянського, Варвинського, Новгород-Сіверського районів та міста Чернігова.

Самвидав

Саме під час нашої бесіди тривав друк «саморобних» книжечок. Кольорові обкладинки друкують на принтері, котрий надала бібліотеці... остання виборча кампанія і один з кандидатів у народні депутати.

- Це наша міні-друкарня. «Підпільна», - каже Тамара Олександрівна. - Стиль роботи за останні 20 років дуже змінився.

Вйдаються таким чином, перш за все, власні твори членів літературно-мистецького об’єднання «Убідь», що діє на базі бібліотеки. Це Микола Адаменко, Володимир Чернявський та інші - від молодих до пенсіонерів.

До бібліатаки привела, непосидючість

- У нашій восьмирічній школі була бібліотека. Я була дитиною непосидючою, - пригадує Тамара Гребеник. - Відвідувала різноманітні заходи, які там відбувалися. Цікаво було книжки підклеювати, дивитися діафільми,читати книжки! На початку 1960-х років телевізорів практично не було. Після навчання я пішла працювати до районної дитячої бібліотеки. До цього часу працюю в бібліотечній системі. Хоча наприкінці 80-х років мені довелося перейти працювати до відділу культури на посаду інспектора. Але така посада виявилася не моєю «стихією». Череза рік знову повернулася до роботи в бібліотеці.

"Кадры решают всё"

- Звісно, можна скаржитися на відсутність фінансування. Вважаю, що головне - це гарний колектив. Тоді все буде добре. У нас в селах - 26 працівників. В нашій бібліотеці Працює 11, в дитячій бібліотеці - 5. Це разом з технічними працівниками. Якщо потрібно, не рахуються із власним часом, навіть працюють у вихідні дні. Люди завзяті. Колектив творчий, спрацьований.

Така характеристика кадрів вказує на те, що бібліотека, незважаючи на труднощі, відзначить попереду чимало ювілейних дат.

На фота зліва направо:
Алла Васюк - бібліотекар першої категорії читального залу, Лідія Халецька - провідний методист, Антоніна Лупинос - провідний бібліограф, Віра Кубрак - бібліотекар першої категорії відділу обслуговування, Тамара Гребених - директор Сосницької централізованої бібліотечної системи.

Іван Ковтун, газета "Чернігівщина" №8 (388) від 21.02.13