Мобільна версія сайту Головна сторінка » Новини » Людям про людей » Менянка Ірина Лук’яненко захоплюється індонезійським мистецтвом

Менянка Ірина Лук’яненко захоплюється індонезійським мистецтвом

Менянка Ірина Лук’яненко захоплюється індонезійським мистецтвом
Ірина, напевно, єдина на Менщині, хто займається ручним розписом шовкових та бавовняних тканин – батиком. Нещодавно у районній дитячій бібліотеці відкрилася виставка її робіт.

Батик (індонез. batik – від bа «бавовна» і tik «краплина») – це техніка розпису по тканині за допомогою воску та барвників. Поширена особливо в Індонезії та на Філіппінах, а також у країнах Південно-Східної та Східної Азії, Західній Африці. Найдревніші зразки батику знайшли ще в Єгипті, які датуються V століттям до н. е. Батьківщиною цього виду творчості вважається острів Ява в Індонезії, де і до сьогодні одяг з тканин, розфарбованих вручну, дуже популярний.

Сучасні техніки розпису тканини дуже різноманітні. Батик увібрав у себе особливості і художні прийоми багатьох образотворчих мистецтв – акварелі, пастелі, графіки, вітражу, мозаїки.
– Із батиком я познайомилася два роки тому, – розповідає Іра. – Моя однокурсниця з Чернігівського державного технологічного університету Олена Биковець, яка займається цією творчістю ще з п’ятого класу, запропонувала створити гурток за інтересами. Так виник «Батик. Мистецтво розпису тканини» творчої студії «Гаудеамус». Фінансове забезпечення – за рахунок учасників, але вже в цьому році університет допоміг із закупівлею спеціальних фарб, які доволі дорогі.

Ручний розпис можна робити на різних за волокнистим складом тканинах: бавовняних, лляних, віскозних, ацетатних, капронових, шерстяних і з натурального шовку. Якщо тканина виготовлена із суміші натуральних і синтетичних волокон, то вона буде погано фарбуватися, матиме неяскраві відтінки.

– Я особисто використовую мультишифон або шовк, – ділиться секретами Ірина Лук’яненко. – Натягувати тканину для розпису можна різними способами. Якщо елемент декору невеликий, можна використати звичайні п’яльця. Взагалі ж існують спеціальні рами, які регулюються на будь-який розмір тканини під розпис. Потім робимо ескіз майбутнього малюнку на папері і переносимо на тканину. А тоді вже починаємо розфарбовувати.

Наша юна майстриня має вже декілька десятків картин різноманітної тематики і кольорової гами. Свої яскраві розписи дарує друзям та знайомим. А зовсім недавно в приміщенні нашої районної дитячої бібліотеки відбулася виставка її робіт: «Батик – яскравий дивосвіт мистецтва».
– Для мене самої це стало повною несподіванкою, – посміхається Ірина. – Як виявилося, ініціатором була мама. Це вона зібрала мої вироби і домовилася про організацію виставки. А взагалі я займаюся творчістю для себе. Адже це прекрасний спосіб відпочити від щоденних фізичних і психологічних навантажень.



Анатолій Фурман

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: батик, індонезійське мистецтво, Анатолій Фурман

Додати в: