Колишній майор карного розшуку розповів як йому працюється таксистом

Наші люди, хоч в булочну на таксі і не їздять, але послугами даного вигляду громадського транспорту користуються регулярно. Та і пропозиція відповідна у місті представлена дуже широко, і на будь-який смак і гаманець: і економ-таксі, і vip, і навіть спеціальне таксі жіноче, не рахуючи тих, хто займається даною діяльністю у приватному порядку.

Незважаючи на розповсюдженість і достатню публічність, про професію таксиста можна почути багато чуток і легенд: і крадене вони скуповують (чому, правда, саме таксисти - я ніколи не розумів), і жінок легкої поведінки розвозять по підпільним борделям, і в машинах у них клієнти, які перебрали десь у ресторані зайвого, забувають мало не цілі набиті купюрами гаманці і кошелі із золотом. Цікаво було б поговорити з представником даної професії, і вияснити, як же насправді добувається нелегкий таксистський хліб із маслом, і що в тих чутках, якими обросла їх професія, вимисел, а що, можливо, і правда.

Мій сьогоднішній герой - Олександр Шкурський, бувший десантник, оперуповноважений карного розшуку у званні майора, а сьогодні - 48-річний пенсіонер із майже 10-річним досвідом роботи в таксі.

- У Вас уже досить солідний стаж роботи в таксі. Працюєте на себе, чи на фірму?
- Спочатку працював на себе. А от уже два роки, як працюю на фірму "Експрес-таксі". Так працювати виявилося зручніше.

- А що треба для того, щоб людина, яка хоче працювати таксистом, потрапила на роботу до вас?
- Головне, щоб була пристойна машина і бажання працювати. Це при Союзі питали і стаж роботи, і класність. Зараз, наскільки я знаю, в жодній фірмі такого немає. Приходь і працюй.

- Можете трохи розказати про умови роботи для водія на вашій фірмі?
- На кожного водія заводиться картка, присвоюється порядковий номер-позивний. І виходиш на роботу. Щонеділі за послуги диспетчерів ти маєш заплатити на фірму 100 грн., незалежно від того, працював ти чи ні, і скільки днів працював. Якщо ти у відпустці, то, звісно, платити не треба. А якщо сам, з якихось своїх причин, на роботу не виходив - платити все-одно доводиться. Коли отримуєш замовлення - 2 грн. із замовлення віддаєш на фірму. От такі прості умови.

-А графік роботи у Вас який?
- Я працюю в нічну зміну: вечір-ніч. Особисто у мене графік роботи ненормований. А так люди звичайно працюють по 8 годин. Чим особисто для мене нічний час ефективніший: влітку спеки немає - це перший фактор. Друге - немає інтенсивного руху на дорогах, простіше їздити. Ну і - вночі транспорт громадський не працює, а їхати людям треба все-одно, от до тебе і звертаються.

- На перший погляд все дійсно дуже зрозуміло і просто. А скільки за зміну проїжджаєте, рахували?
По-різному буває. Але в середній день 100-150 км. проїжджаєш. Але це якщо ніяких дальніх замовлень немає, звичайно.

- Дальні замовлення - це в інші населені пункти?
- Так. Я особисто зі своїми клієнтами їздив і у Одесу, і у Залізний порт, і в Голу пристань, багато куди. Зазвичай це вже якісь постійні клієнти, які набралися за час моєї роботи. Їм подобається стиль моєї їзди, спілкування. Дзвонять, просять кудись відвезти.

- Ви особисто на газі чи на бензині катаєтеся? На чому вигідніше?
- Я скептично ставлюся до газу. Газ "сушить" двигун, його ресурс зменшується, обслуговування вимагається більш часте. Я рахував - економія в зміну виходить 10-15 грн. Хіба це економія? Можна, звичайно, порахувати, що в зміну 15, це в місяць 450, а в рік 5 400. Але мені газ не потрібний.

- Думаю, не помилюся, якщо скажу, що вночі їздить багато специфічної публіки: п’яні, ще під чимось. Як Вам такі пасажири?
- Я таких не беру.

- А якщо клієнти намагалися обдурити якось, не заплатити? Трапляється?
- Таке, звісно, бувало. Не часто, але кілька випадків було. Просто виходять і тікають. Або каже: "Зараз зайду, і винесу гроші." Ну і зникає. Він же зайшов у під’їзд, і пропав. Не буду ж я у всі квартири дзвонити. Буває, що пасажири в заклад щось залишають - телефон, одяг, якісь цінні речі.

- Кажуть, в таксі люди часто гублять речі. Правда? І що Ви робите в таких випадках?
- Раніше якось такого було більше. Особливо коли бум пішов на мобільні телефони - постійно їх губили. Але я завжди віддавав. Це ж дуже просто зробити: відкриваєш телефонну книгу, шукаєш там запис типу "мама, тато, жінка, брат" і т.д., дзвониш, і кажеш, що от в тебе такий телефон загубив клієнт. Домовляєшся, люди забирають, якусь скромну винагороду приносять. Хоча я чув історії про неблагонадійних таксистів, які знайдені телефони здають кудись торговцям. А от було кілька таких випадків, коли люди в заклад телефон залишали, коли нічим було розплатитися. І теж ми домовлялися, що назавтра там-то і там-то зустрічаємося, людина розплачується за поїздку і забирає свою мобілку, а якщо не приходить - телефон я забираю. І от чекаєш ти її, чекаєш - не приходить ніхто. І пізніше не звертається. Ну, тоді вже що з цим телефоном робити - я його можу піти і здати там, де мобілки приймають. Але так от просто - знайшов, забрав - це ж як украв, практично. Я в міліції коли працював - боровся з цим. А зараз що - буду сам таким займатися?

- У нас в місті, і в інших, були широковідомі випадки, коли пасажири нападали на таксистів. У Вас було щось подібне? Як ви убезпечуєте себе від такого?
- Були історії, звичайно. І погрожували, і стріляли з пістолета, пневматичного. Ви знаєте, я психологію людини трохи знаю - нас і в школі міліції такому вчили, і досвід є. Тому по поведінці, по виразу обличчя намагаюся вичислити, і людей, які можуть становити небезпеку, не брати. А якщо вже взяв - то згладити ситуацію. Хоча раз на раз не приходиться, вираз обличчя може бути оманливим. Тому з собою для самозахисту нунчаки вожу. Я ще під час служби у ВДВ навчився ними володіти. Дуже хороша штука: і на відстані ефективна, і зблизька.

- І доводилося застосовувати?
- Було, не хотіли платити. Потім розплачувалися.

- В роботі таксиста є якісь особливо сприятливі дні, періоди?
- У мене якось ніколи так не виходило, щоб за день дуже багато заробити. Єдине, коли - це на Новий рік. А так, я на всі свята працюю, вихідних не роблю - але приблизно те ж саме.

- А відпустку берете собі?
- Так, звичайно. Місяць відпочиваю. От, вчора тільки з моря з дружиною повернулися.

- Ще одна легенда: таксисти знають, де можна знайти жінок легкої поведінки. Правда?
- Раніше було таке. Коли в готелі "Градецький" такі дамочки працювали, доводилося возити. Але зараз, уже років чотири, тут такого тут немає, тому я не вожу. Люди підходять, питають: де знайти? Іногородні, у відрядження хто приїхав, або ще в яких справах. Але раніше як воно було - то було. А зараз може в когось і є, а я куди везти - не знаю.

- Водійська солідарність якась є серед людей вашої професії? Допомагаєте один одному?
- Звичайно. Якщо таксі з рацією чи на телефонах з РТТ, у випадку якоїсь критичної ситуації або проблемного клієнта в раховані секунди тут же приїдуть свої на допомогу, і далі вже інцидент вирішується на місці. А було, що і у райвідділ відвозили особливо буйних.

- А самі таксисти? Як можете охарактеризувати Ваших колег? Хто в таксі йде?
- Різні люди. І молоді, і такі. як я, хто на пенсію вийшов, а бажання працювати є. Людину що визначає? Де він виховувався, яке середовище навколо нього. У нас як і кругом - є нормальні люди, а є різні неблагонадійні. Лихачі є, чи просто дурні за кермом. Я з такими стараюся поменше спілкуватися.

- У таксистів є якісь свої райони, де вони стоять? Місто якось поділено між фірмами?
- Я стою тут, біля зупинки (розмова відбувається у автомобілі Олександра на зупинці "гот. Градецький", яка на протилежній стороні від готелю), вже 7 років. Тут і веселіше, є поговорити з ким, інші таксисти стоять. Та і взагалі: виконав замовлення, і що - стояти десь на Шерстянці, мух рахувати? В центрі шансів впіймати клієнта набагато більше.

- І знову легенда: таксисти дуже вірять у прикмети. У Вас є щось подібне, на що Ви звертаєте увагу?
- Якщо людина вулицю з пустим відром переходить - це на невдачу. Якщо кішка дорогу перебігає мовби "за пазуху" - на удачу. В чорну кішку я не вірю, в мене такого не було ніколи, що коли вона перебігала, то щось погане траплялося.

- А як Ваші відносини з нашими славними стражами доріг, ДАІ, складуються?
- Нормально. Я ж давно вже їжджу. Мене знають. Тим більше, я ж працював з деякими з них, хто більш старший, можна сказати, в одній структурі. Правда, ці люди зараз вже на пенсії, в основному.

- Якщо це не комерційна таємниця, можете розказати: таксувати - доходна професія?
- Та яка там таємниця. В середньому 3 000 грн. на місяць можна викатати. А якщо добре люди їздять, то і 4, і 5, і 6 можна заробити.

- А крім роботи в таксі, чим ще займаєтеся? Є якісь хоббі, захоплення?
- Так. Я малюю. Ніде не вчився, для себе цим займаюся. Вірші пишу. А ще у нас є команда, ми на досить серйозному рівні граємо у хокей. Збираємося, виїжджаємо в Бровари в "Термінал" грати, між собою, чи з командами із других міст. Взимку для нас заливають хокейний майданчик на стадіоні біля "Хімволокно". Ми там майже кожен день збираємося, тренуємося. Хокей - досить затратний вид спорту, екіпіровка дорога. Але я фанат хокею, граю ще зі школи, він для мене - все.

- Таксист - хороша професія?
- Так. Мені подобається.

- Дякую Вам, що поговорили. Удачі на дорозі.

Богдан Гуляй

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.