У 16 років Арсеній Гапон з Мени почав займатися перукарською справою

Арсеній Гапон

Для 16-річного менянина Арсенія Гапона перукарська справа стала не просто літнім захопленням, а першою професійною навичкою, яку він планує розвивати й надалі. Навчання, практика та поради старшого брата допомогли юнакові зробити перші самостійні кроки у справі, що вже стала родинною традицією.

Знайомство з Арсенієм Гапоном відбулося цілком буденно — під час звичайного походу до перукарні. Але розмова з 16-річним юнаком швидко вийшла далеко за межі стрижки. Говорили про родину, навчання, професію, захоплення і майбутнє.

Приводом для зустрічі став барбершоп «Культурний», де раніше працював старший брат Арсена — Артем Гапон. Коли знайомий клієнт поцікавився можливістю записатися на стрижку, Артем відповів, що сам цього разу не зможе прийняти, але запропонував звернутися до молодшого брата.

— Він закінчив навчання. У нього дуже гарно виходить, — написав Артем.

Так Арсен отримав чергового клієнта, а разом із ним — можливість показати, чого навчився.

Перукарська справа для юнака не випадкова. Нею вже тривалий час займається його мама Оксана. Старший брат Артем (різниця у віці між хлопцями становить 10 років) також свого часу працював перукарем. Тож професія, яку тепер починає опановувати Арсен, фактично вже стала частиною родинного життя Гапонів.

Цьогоріч у червні Артем змінив перукарський інструмент на військове спорядження. Арсен шкодував, що раніше не скористався можливістю більше попрактикуватися разом зі старшим братом. Але саме тоді Артем підказав йому, як можна розвиватися далі. Він порадив молодшому братові пройти навчальні курси у чернігівському салоні, де свого часу працював сам.

Батьки — Оксана та Олександр Гапони — підтримали сина. Протягом двох літніх місяців Арсен тричі на тиждень їздив до Чернігова. Коли мотоциклом, коли маршруткою. Мотоцикли, до речі, теж є одним із родинних захоплень Гапонів.

Навчання завершилося отриманням сертифіката. Але документ сам по собі не гарантує майстерності, тому наступним етапом стала практика. Першими клієнтами Арсена були найближчі друзі. Саме на них він відточував набуті навички та отримував перші відгуки про свою роботу.

Нині Арсен навчається в 11-му класі Менської школи імені Т. Г. Шевченка. Попереду відповідальний рік — завершення шкільного навчання, складання НМТ та вибір закладу, де здобуватиме подальшу освіту. Остаточного рішення щодо майбутньої професії хлопець поки не має.

— Якщо серйозно, то я поки ще сам не визначився, ким мені стати і до якого навчального закладу подавати документи, — говорить Арсен. — Зараз багато хто їде навчатися за кордон, але я не хочу нікуди з України. Мені подобається саме вдома. Одну зі справ я вже освоїв. Не зупинятимусь на досягнутому, вдосконалюватимусь і надалі.

На думку юнака, останні роки його шкільного життя були непростими. Значна частина навчання припала спочатку на пандемію COVID-19, а потім — на повномасштабну війну. Арсен не приховує, що ці обставини позначилися на рівні знань і тепер змушують особливо відповідально ставитися до підготовки до НМТ.

Водночас хлопець уже має перший практичний досвід. У 16 років він спробував себе у справі, якою займався його старший брат, пройшов професійне навчання і почав працювати з клієнтами. Арсен — комунікабельний, вихований, цілеспрямований та усміхнений юнак.

Він ще не знає, якою буде його професійна дорога, але вже зробив перший крок до самостійності. Можливо, саме так і починається пошук себе: з цікавості до справи, з першої поради старшого, з навчання, першого клієнта і бажання стати кращим у тому, що робиш.

А для родини Гапонів ця історія має ще один важливий вимір. Старший брат передав молодшому не лише професійні навички, а й власний досвід. Батьки підтримали сина у його прагненні навчатися нового. Так поступово формується родинна традиція, в якій професія переходить від старших до молодших, але кожен знаходить у ній власний шлях.

Тринадцятого вересня в Україні традиційно відзначили День перукаря. Тож це була добра нагода привітати всіх майстрів своєї справи, а родині Гапонів побажати нових професійних успіхів. Арсену ж — не зупинятися на досягнутому, продовжувати вчитися, вдосконалювати майстерність і, попри всі сумніви щодо майбутнього, не боятися шукати власну дорогу.

Джерело: газета "Наше слово", Віталій Сергійко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: