Від мрії до перемог: 12-річна чернігівка Крістіна Кузьменко успішно дебютувала в кінному спорті

Крістіна Кузьменко із Калатеєю на змаганнях у Києві
Вона з п’яти літ мріяла займатися з кіньми. Два роки тому ця мрія здійснилася — мама привела її в чернігівський кінноспортивний клуб «Гармонія». І на перших же своїх змаганнях із конкуру Крістіна в парі з кобилою Кенді взяла одразу три призових місця.
12-річна чернігівка Крістіна Кузьменко — зі спортивної родини: її батько — заслужений майстер спорту з кікбоксингу Віктор Кузьменко.
— Я донечку з її місячного віку возила на плавання, потім, коли вона підросла, — на акробатику, заняття на пілоні, рукопашний бій, на малювання та англійську, — розказує мама Крістіни, Дарина Кузьменко. — І ніколи ні до чого її не змушувала. Якщо Крістіні десь не подобалося, більше ми туди не ходили. Просто шукали, що їй припаде до душі.
У п'ять років я кілька разів возила її на кінні прогулянки в Седнів Чернігівського району. Там вона спочатку каталась верхи із супроводжуючим. А в наступні рази вже хотіла сама — щоб ніхто поряд не йшов, за повідець не вів. Але ж була ще замала для цього. Після цих прогулянок Крістіна стала постійно говорити, що хоче займатися з кіньми. Та ми цього її захоплення всерйоз не сприймали.
Коли донечка пішла в перший клас, ми сходили в КСК «Гармонія» дізнатися, що і як. Крістіні тоді було без двох тижнів шість (день народження в неї 15 вересня). Побули на прогулянці. Що ж до занять нам сказали: «Чекайте до 10 років». А потім — ковід, війна...
І ось у 2024-му Крістіна знову почала заводити розмови про коней. Її подружка вже з ними займалася, розказувала їй про це. Тато в нас — військовий, звісно, ми за нього переживаємо, і, щоб підняти Крістіні настрій, розрадити, відволікти, я знову повела її в «Гармонію». Вона стала ходити на заняття, а через пів року тренувань почала займатися конкуром (вид кінного спорту, в якому вершник і кінь долають маршрут із різними перешкодами. — Авт.).
Зараз Крістіна біжить у стайню в мороз і в спеку, вихідними і на свята. Якщо ж готується до змагань, то ще частіше, не лінується вставати дуже рано (я її завожу на стайню перед своєю роботою — а мені на 8:00). Знає, що не можна ні запізнюватися, ні пропускати занять. Коли донечка хворіла і лікарка їй сказала, що два тижні займатися не можна, вона плакала. Для неї це все дуже серйозно.
Наставниця у Крістіни — Юлія Чаленко, вихованка КСК «Гармонія», яка в клубі займається з 13 років і виросла там до тренера.
— Я працюю з Крістіною вже доволі довгий час і можу сказати, що вона дуже відповідальна, трудолюбива і цілеспрямована. Незважаючи на свій юний вік, Крістіна вже демонструє дорослий підхід до тренувань: завжди уважно слухає рекомендації, не боїться труднощів і постійно працює над собою, над своїми помилками. Найбільше мені імпонує її наполегливість. Навіть якщо в неї щось не виходить із першого разу, Крістіна не здається, не кидає на півдорозі, а продовжує працювати, поки не доб'ється кращого результату. Я впевнена, що за такої самовіддачі та дисципліни на неї чекає ще багато перемог!
Кілька медалей і кубків юна вершниця у свою скарбничку вже додала.
— На свої перші всеукраїнські змагання з конкуру (вони проходили з 11 до 14 червня цього року в кінноспортивному клубі) ми з Кенді вибороли там третє місце (у стрибках на висоту 80 см) і два перших (підкорили 85 см і 90 см). 11 липня на Київському іподромі Крістіна виступала з іншою молодою кобилою Калатеєю, для якої це були перші змагання. І вони також впоралися на відмінно — у стрибках на висоту 60 см посіли перше місце серед 13-ти учасниць, — пишається мама.
Сама юна спортсменка говорить:
— Мені подобаються змагання, бо цікаво, коли багато різних вершників, цікаво поконкурувати.
На запитання про її особисті фішки роботи із гривастими відповідає так:
— Із конем треба знайти контакт, випрацювати довіру, і потрібно багато тренуватися, працювати.
— У «Гармонії» навчають доглядати за кіньми, виховують в дітях відповідальність. Тренери там хоч і молоді, але дуже фахові й досвідчені, — додає Дарина. — Вихованці приходять у стайню і можуть цілими днями займатися з кіньми. Крістіна в це вкладає всі сили і, можливо, тому адекватно реагує під час обстрілів, не боїться.
Дівчинка не цурається і брудної роботи, яку також має виконувати.
— Догляд за конем — це, в першу чергу, для комфорту коня. Його треба почистити, надіти на нього амуніцію, а тільки потім сідлати.
Конкур — доволі травмонебезпечний вид спорту. Крістіна не приховує, що колись, займаючись із конем, упала в бар'єрі і травмувалася. Але зараз страху вона зовсім не відчуває.
— Раніше було страшно, та в процесі роботи це минає. Тренер допомагає.
У кожного коня, як і в людей, — свій характер, а настрій може залежати від різних чинників.
— Якось на розминці було, що Кенді з певної причини зупинилась, і я впала. Над цим теж треба працювати, — зі знанням справи говорить Крістіна.
Зараз вона хоче виконати III розряд.
— Для цього треба на змаганнях відстрибати 90 см. Потім я зможу брати участь у змаганнях на більших висотах — до 110 см. Тоді планую виконати II розряд, щоб стартувати вище за 110 см.
Нехай же всі задуми наполегливої чемпіонки втіляться!
Джерело: газета "Гарт", Аліна Ковальова
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




